КОЛЛІНҐВУД РОБІН ДЖОРДЖ
(1889-1943), англ. філософ та історик, представник неогеґельянства; фахівець з древньої історії Британії. Проф. філософії в Оксфорді (з 1935). Його погляди формувались під впливом Кроче. За К., філософія, на відміну від конкретних наук, що опираються на чуттєвий досвід, вивчає "досвід мислення", або "досвід вторинного порядку". К вважав, що поняття філософії не можуть бути інструментаріями формальної логіки - останні мають сенс щодо понять науки. У філософії основоположне значення має діалектична логіка, "об'єктом якої є не абстрактне, а конкретне мислення історії і філософії". Розриваючи зв'язок між історією і філософією, К. доводить, що філософія повинна засвоїти методи історії, і що обидві дисципліни мають спільний предмет - людське мислення, що розвивається історично. Історик вивчає мислення через аналіз продуктів матеріальної і духовної культури, а філософ - через розмірковування щодо даних самосвідомості і рефлексії.
Метод філософії, за К., - класифікація матеріалу досвіду шляхом встановлення відношень субординації між різноманітними його видами, "шкала форм"; цю "шкалу форм" утворюють мистецтво, релігія, наука, природознавство, історія і філософія. Висхідна ієрархія "форм духовної активності" ґрунтується, відповідно на здатностях уяви, символізації і абстрагування.
У філософії як вищій формі самосвідомості суб'єкт приходить до абсолютного знання, встановлюючи, що зовнішній світ є "проекцією духу". В основний період життя К. прагне поєднати філософію з теологією, трактуючи "символи віри", як вихідні щодо філософського рефлексування у сфері абсолютного знання. У такому симбіозі особливо помітний вплив на творчість К. метафізичних традицій Платона і Геґеля.
А. І. Трубенко
КОМУНІЗМ
(комуністичний ідеал суспільства) - утопічне уявлення про суспільство майбутнього, створене К.Марксом (див. вступну статтю до розділу).
КОМУНІКАТИВНА ФІЛОСОФІЯ
Філософський напрямок, що розглядає фундаментальні проблеми людського буття крізь призму проблеми комунікації, інтерсуб'єктивності. Справжньої філософської глибини проблема інтерсуб'єктивності набуває у Е. Гуссерля, який намагався дослідити здатність людини виходити за межі індивідуальної свідомості і осмислено говорити про інше Я.
Головні представники К. ф.: К.-О. Апель, Ю.Габермас, М. Рідель, О. Ф. Больнов та ін. Комунікація, на думку представників К. ф., є універсальним надбанням людства й універсальною реальністю людського існування. Справжня комунікація існує для всіх без винятку. Інтерсуб'єктивна комунікація не зводиться до мовної передачі інформації, а одночасно є процесом досягнення згоди. Мова являється в цьому контексті не лише механізмом об'єктивації інформації, а й медіатором розуміння. Практикою комунікативних взаємин для досягнення суспільної узгодженості виступає дискурс, в результаті якого спільнота має досягти консенсусу, єдності щодо універсальності знання та етичних норм. Щоб бути універсальною і загальнозначущою, комунікація має бути також аргументованою, раціонально обґрунтованою. Достеменність смислу і взаєморозуміння, а також рівність всіх учасників дискурсу гарантує необмежена комунікативна спільнота — нормативно-ідеальна апріорна форма і регулятивний принцип комунікації. Виходячи з цього, одним із головних завдань філософії стає дослідження універсальної прагматики, тобто аналіз глибинних умов можливості мовно-комунікативного спілкування. Заслуга К ф. полягає, насамперед, у тому, що саме вона по-справжньому ґрунтовно звернулася до проблеми інтерсуб'єктивності.
Т. М. Заваженко
КОРЕТ ЕМЕРІХ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОЛЛІНҐВУД РОБІН ДЖОРДЖ“ на сторінці 1. Приємного читання.
