ВІТАЛІЗМ
(від лат. Vitalis - життєвий, живий) - вчення про "життєву силу" як особливий принцип, який керує явищами, що відбуваються в живих організмах; вчення про принципову несумісність життєвих процесів до сил і законів неорганічного світу, про наявність у живих тілах особливих факторів, які відсутні в неживих. Природничо-науковий В. протистоїть механіцизму, згідно з яким життєві процеси без залишку діляться на сили і фактори неживої природи. Основні принципи В. - доцільність, нерозподіленність, "немашинність" розвитку і поведінки систем. Витоки В. знаходимо в Платона (психея - безсмертна душа) і у Арістотеля (ентелехія -нематеріальна сила, яка керує живою природою). У XX ст. ідеї В. набувають сили у зв'язку з кризою раціоналістичного світобачення. Представниками цієї течії є Г. Дріш, І. Рейнке. Найбільш повно система В. викладена Дрішем. Згідно з його вченням у процесі розвитку відбувається перехід інтенсивного (непросторового) різноманіття в екстенсивне. Цей перехід властивий лише живим системам і здійснюється під впливом специфічно вітального фактору — ентелехії, яка діє поза часом і простором, вона непізнаванна. Живим організмам притаманна "цілісна причинність", тоді як неживим тілам - "причинність елементів".
В. значно вплинув на представників філософської антропології, на деякі галузі біології і психології (гештальтпсихологія), а також породив ряд течій (органіцизм, холізм та ін.).
Н. А. Аверкіна
ВІТҐЕНШТАЙН (WITTGENSTEIN) ЛЮДВІҐ ЙОЗЕФ ЙОГАНН
(1889— 1951) - австр. філософ, один із найвпливовіших мислителів XX ст. Його книги, лекції та дискусії, в яких він брав участь, суттєво вплинули на сучасну філософію. Осн. твори: "Логіко-філософський трактат" (1921), "Філософські дослідження" (1953), "Нариси про основи математики" (1956), "Блакитна і коричнева книги" (1958), "Про вірогідність" (1969), "Філософські нариси" (1975).
Навчався в Берліні, стажувався в Манчестерському ун-ті (1908), займаючись конструюванням і розробкою технічних пристроїв. У1911 В. почав інтенсивно працювати над проблемами логіки в Кембриджському ун-ті разом з Б. Расселом. Один із перших отриманих ним результатів — виявлення тавтологічного характеру логічних істин. У1914, з початком І світової війни, В. записався добровольцем в австр. армію. На фронті він продовжував обмірковувати логічні і філософські проблеми; у 1918 завершив роботу над однією з найвідоміших своїх книг — "Логіко-філософським трактатом".
Після війни В. протягом десяти років не займався філософією. Кілька років викладав у провінційній школі в Нижній Австрії, потім працював помічником садівника в монастирі. У 1929 він повернувся в Кембридж, де відновив філософські дослідження. В. очолював кафедру філософії в Кембриджському ун-ті (1939-47).
"Логіко-філософський трактат" вважається оригінальною і значною працею. Відповідно до однієї з головних ідей цієї роботи, світова субстанція складається з "простих об'єктів", що, вступаючи в різні сполучення один з одним, утворюють факти. "Елементарні судження" складаються з "імен", кожне з яких позначає деякий простий об'єкт. Комбінація імен позначає або "зображує" деяку можливу комбінацію відповідних об'єктів, інакше кажучи - деякий можливий факт. Зображенням, картиною можливого факту є "думка". Усе мислиме можливе; заперечення мислимого також мислиме і можливе. Оскільки деяка можлива комбінація імен відображає деяку можливу комбінацію об'єктів, та логічна форма образу і логічна форма реальності тотожні одне одному.
Мислення доступне для чуттєвого сприйняття, оскільки виражене в мовних судженнях. Записавши всі істинні елементарні судження, ми змогли б цілковито описати світ. Хоча реальність у цілому може бути репрезентована в судженнях, жодне з них не може репрезентувати те спільне, що в нього повинно бути з реальністю, аби судження могло репрезентувати реальність, а саме логічну форму зображення і реальності. Логічна форма не може бути описана в судженнях, вона показує себе в кожному судженні. Те спільне, що з необхідністю є в мисленні, мові і реальності, не може бути висловлене. Елементарні судження зображують випадкові положення справ у світі, що логічно незалежні одне від одного і мають можливі альтернативи. До того, що не може бути висловленим, відносяться предмети логіки, етики, естетики, релігії і навіть філософії.
Головна робота пізнього періоду творчості В. (з 1929) - "Філософські дослідження" (надруковані посмертно), де він піддав критиці значну частину положень "Трактату". У другий період він відкинув концепції "простих об'єктів", "імен", "елементарних суджень", "аналізу" і думки як "образу". Вихідне припущення "Трактату", що існує деяка сутність, або природа мислення, мови і репрезентації, тепер розглядалося В. як серйозна помилка. Існує безліч різних форм мислення, мови і репрезентації, і невиправдано та нереалістично припускати, що в цих формах втілена деяка загальна природа.
Важливою є також ідея "мови як гри" (чи "мовної гри"), деякої побудови людської діяльності, практики, в якій слова грають ту чи іншу роль. Так, "мисленням" називають різні види діяльності і форми, яких вона набуває. Тому ми повинні відмовитися від засновку, що слово "мислення" позначає ту саму річ у різних контекстах, що відрізняються один від одного. Те ж саме стосується інших психологічних понять: "слідування правилу", "очікування", "сприйняття", "припущення", "спогаду".
В. зауважує, що у філософії "постійно є небезпека бажати зрозуміти сенс виразу, споглядаючи сам вираз... Начебто зміст - це подих, що слово привносить у кожне своє вживання".
У його творах досліджуються багато термінів, зокрема, -"знання", "вірогідність" і "виправдання". Ретельно описуються прийоми, що трапляються в повсякденному житті, і способи діяльності, в яких зустрічаються ці терміни. Ми бачимо, що саме означає знання, вірогідність, виправдання в цих практичних ситуаціях, а також те, що вони означають щось інше, коли змінюються обставини. Мову варто вивчати тоді, коли вона працює, а не тоді, коли вона "відпочиває".
В. А. Бугров
ВОЙТИЛА (WOJTYLA) КАРОЛЬ ЮЗЕФ, ПАПА ІВАН ПАВЛО П (ІОАNNES PAULUS)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВІТАЛІЗМ“ на сторінці 1. Приємного читання.
