"МІФОЛОГІКИ"
("Mythologiques", v. 1-4, 1964-71) - праця, що стала підсумком багаторічних етнографічних досліджень К.Леві-Строссом відносин між "природою" і "культурою", і позначила переворот у дослідженнях міфології. Складається з чотирьох томів: "Сире і варене", "Від меду до попелу", "Походження Застольного етикету", "Оголена людина".
За Леві-Строссом, дослідження міфів - один із шляхів самопізнання людського духу. Спираючись на субстанційну подібність людського мозку у всіх типів Homo Sapiens, він передбачає певні універсальні характеристики самого мозку. Оскільки всі культури є продуктом людського мозку, то вони повинні мати в собі загальні риси. Універсали людської культури існують на рівні структур, а не на рівні видимих фактів.
Для розгляду міфів широко застосовує структурний метод (в праці не описується). Взявши за основу один міф, що належить одному суспільству, Леві-Стросс аналізує його спочатку в етнографічному контексті, а потім у порівнянні з іншими міфами того ж самого суспільства. На думку Леві-Стросса, аналіз міфології можна почати з будь-якого міфу. У першому томі дослідник вибирає міф індійців племені бороро про Руйнівника Гнізд, як референтний міф, що являє собою досить розвинуту трансформацію інших. Порушення гармонії у відчутті природи спричиняє народження міфу як роз'єднання певних елементів, а їх возз'єднання відбувається завдяки введенню проміжного члена як того елемента, виникнення якого пояснює міф (напр., вода як медіатор між небом і землею).
Леві-Стросс демонструє, що міфічна думка оперує широким набором бінарних опозицій (близький—далекий, великий-маленький, старий—молодий, верхній—нижній, лівий—правий, сирий-варений і т. ін.). Висхідним матеріалом цих опозицій слугують чуттєві якості, що пізнаються п'ятьма органами відчуттів. Людина оперує чуттєвими характеристиками природних об'єктів, Леві-Стросс вбачає в цьому іманентну властивість людського мозку, бо знаковий характер культури передбачає (за Леві-Строссом), здатність мозку проводити розрізнення бінарного типу. Вихідним моментом виділення людини з природи виступає введення правил, що не диктувалися міркуваннями необхідності. Наприклад, приготування їжі не було викликане біологічною необхідністю. Кухня — символ культури, на противагу природі. Далі аналіз переходить до міфів сусідніх суспільств, також розглянутих в етнографічному контексті. Поступово дослідження простягається до суспільств більш віддалених за умови, що між всіма розглядуваними суспільствами можна встановити реальні історичні або географічні зв'язки.
Новий ступінь дослідження — співставлення опозицій, що виражають логіку форм: порожній-повний, внутрішній-зовнішній, включений-виключений. За логікою чуттєвих якостей відкриваються більш глибокі шари, не відношення членів, а відношення відносин. Розвиток первісної логіки - розмежовуючий феномен між природою і культурою. Первісну логіку Леві-Стросс вважає основою сучасної логіки.
І. П. Дедяєва
МОВНА ГРА
Поняття в сучасній не класичній філософії мови, яке позначає мовну систему, що організована за певними правилами. Вперше вводиться в роботах Л. Вітґенштайна пізнього періоду його творчості ("Філософські дослідження").
Концепція "мовних ігор" склалася у Вітґенштайна в ході спостереження за функціонуванням мови в природних умовах комунікації. Він розглядав мову як компонент цілеспрямованої діяльності. Мова - це знаряддя, що служить виконанню певного завдання. Сполучення мови і дії Вітґенштайн вважав М. г. Кожна М. г. як завершена система комунікації відповідає певній "формі життя". Так, на перший план виходить інструментальна функція мови. Прикладом таких міркувань є праця Вітґенштайна "Філософські дослідження", в якій філософія трактується як активність, що спрямована на прояснення мовних виразів. Філософ не повинен намагатися виявити сутність мови - він має описувати і розмежовувати різноманітні "мовні ігри". За Вітґенштайном, для усіх "мовних ігор" властива певна родинна схожість. Будь-яка мова припускає певну систему правил. Слідувати цим правилам - ось в чому полягає лінгвістична поведінка носіїв мови.
За Вітґенштайном, парадокс полягає в тому, що жодна послідовність дій не може бути визначена правилом, тому що будь-яка послідовність дій може бути приведена у відповідність з певним правилом.
О. А. Зубчик
МОДЕРН
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"МІФОЛОГІКИ"“ на сторінці 1. Приємного читання.
