РЕФОРМАЦІЯ
(від лат. reformatio - перетворення, виправлення) - різноманітні культурні рухи в Західній та Центральній Європі в XVI-XVII ст., здебільшого релігійного, світоглядного та суспільно-політичного характеру, спрямовані на перегляд значення і ролі католицьких релігійних інститутів у суспільному та ідеологічному житті. Р. постала у формі протестантизму, який набував особливих рис, залежно від культурного середовища країн. Найперше, Р. ставила питання про кризове становище католицької церкви та католицизму як виключної церковно-світоглядної основи побудови суспільства. Власного ідейного змісту Р. набула у творчості М. Лютера, У. Цвінґлі, Ж. Кальвіна, Т. Мюнцера.
До основоположних вимог Р. належали: перегляд змісту історичного християнства та повернення до істинних начал; усунення громіздкого посередництва церкви у справі стосунків людини та Бога; заперечення особливого статусу священнослужителів щодо Бога, порівняно з іншими мирянами. Для філософського становлення нової філософії Р. мала істотний вплив на впровадження принципів індивідуації у філософському пізнанні та зміну означення місця і ролі людини у світобудові. У моральній науці та релігійно-філософських теоріях провідного значення набуває боротьба за визнання свободи совісті (волевияву) людини як такої, що не суперечить першоосновам християнства. Ідеї Р. мали значний вплив на формування принципів Просвітницьких рухів - вимоги віротерпимості, толерантності, не втручання Церкви як суспільного інституту в життя особистості, ідеали самосвідомої особистісної та соціальної діяльності.
РІД (REID) ТОМАС
(1710-1796) — засновник Шотландської школи "Common sense". Очолював кафедру моральної філософії Ун-ту м. Глазго як наступник на цій посаді Ф. Гатчесона та А Сміта. Основну частину філософських досліджень присвятив полеміці з наслідками розвитку принципів емпіричної філософії в особі Д.Юма. Автор праць: "Дослідження про людський розум згідно з принципами common sense" (An Inquiry into the Human Mind on the Principles of Common Sense, 1764), "Есе про інтелектуальні спроможності людини" (Essays on the Intellectual Powers of Man, 1785), "Есе про діяльні спроможності людини" (Essays on the Active Powers of Man, 1788).
Філософію Юма P. розглядав як завершальний етап розвитку певних принципів, які він віднаходив навіть у Р.Декарта. Р. оголошував цей тип філософії доведеним до абсурду скептицизмом. Інтелектуалізація всіх без винятку якостей предметів, відчуттів, почувань, розмислів, зведення цих явищ до дієвості розуму не залишали стійких субстанційних основ існування. Ні у сфері духовній, ні в матеріальній не оставалося предметів, за якими можна було б визнати їх самостійне буття, власну екзистенцію. Це призводило, за Р., до суцільного скептицизму. Необхідно було відновити очевидні для людини буттєві основи, які б не зазнавали дії інтелектуалізації і, відтак, не втрачали підстав власного існування, незалежного від перцептивної спроможності людини. Такими підставами Р. вважав принципи "common sense" - узвичаєного, звичаєвого, загальновизнаного відчуття. Принципи надаються Богом і вкорінені до єства "людської природи".
Принципи та судження "common sense" узгоджуються з науковим пізнанням, проте мають інтуїтивний, а не демонстративний характер доведень. Природничі та моральні науки мають ці принципи у вигляді максими. Вони стають підставами для всіх наступних дій в кожній галузі. Р. не наводить аргументів на доведення безумовної першості цих принципів, вважаючи їх очевидними та безсумнівними. Саме доведення першості будь-яких начал засобом інтелектуального сумніву призводить до скептичних наслідків, оскільки інтелектуалізація форм буття, переведення їх в якість ідеї з наступним дослідженням сприяє втраті суттєвої основи, визнанню звичаєвості в існуванні. Ця проблема спричинюється застосуванням Ідей як виразників змістів предметів сприйняття. Саме Юм, за Р., став виразником розквіту "ідентичної" лінії розвитку філософії певного типу. На противагу інтелектуальному посередництву у відчуттєвому сприйнятті (усвідомлене сприйняття - ідея) Р. розгортає теорію "безпосереднього сприйняття", водночас, розрізнюючи сприйняття та відчуття.
РУССО (ROUSSEAU) ЖАН-ЖАК
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РЕФОРМАЦІЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
