ГАМІЛЬТОН (HAMILTON) ВІЛЬЯМ
Лорд (1788-1856) - англ. філософ, шотландець за походженням, проф. Единбурзького ун-ту. Г. поєднував емпіризм Шотл. школи з раціоналістичними і агностичними елементами кантіанства. Первинні чуттєві дані він поєднував з апріорними формами розсудку; дуалістично визнавав безпосередню достовірність існування і матеріального, і духовного світів. Пізнання Бога, на відміну від Шотл. школи, і у відповідності з Кантом, він вважав можливим через моральний постулат. З позицій агностицизму і релятивізму Г. виступав проти ідеалізму Шеллінґа і Кузена. Обґрунтував вчення про " квантифікацію предмета", де логічні судження розглядаються як рівняння, що виражають кількісні відношення об'ємних понять. У цьому Г. є попередником математичної логіки.
А. І. Трубенко
ГАРТМАН (HARTMANN) ЕДУАРД ФОН
(1842-1906) - нім. філософ, представник філософи життя. У зв'язку з хворобою відмовився від військової кар'єри (Г. був сином генерала) і повністю присвятив себе заняттям філософією, віддавши їй перевагу над музикою і живописом. Філософські погляди Г. формувались під впливом Шопенгауера і Шеллінґа, концепції яких він замірявся поєднати з гегелівською. Певний вплив на нього справили досягнення природознавства 2-ї пол. ХІХ ст., особливо дарвінізм. Осн. твори: "Філософія несвідомого" (1869), "Феноменологія моральної свідомості" (1879), "Естетика" (т. 1-2, 1887), "Основна проблема теорії пізнання (1889), "Вчення про категорії" (1896), "Історія метафізики" (т. 1-2, 1900), "Система філософії в стислому викладі" (т. 1—8,1906-09) тощо.
У головному творі "Філософія несвідомого" Г. обґрунтовує положення, згідно з яким основою всього сущого є несвідоме начало. Воно являє собою єдність волі та уявлення, які знімають відмінність між духом і матерією. Спочатку воля та уявлення перебували у потенційному стані небуття. Потім відбувається злиття волі та уявлення, внаслідок чого виникає Всесвіт. Світовий процес, за Г., носить нерозумний (ірраціональний), але цілеспрямований характер. У ньому відбувається безперервна боротьба розуму й волі, логічного й алогічного, раціонального та ірраціонального. Наш світ є поганим і, допоки він існує, кращого не буде, хоча він і є найкращим із всіх можливих світів. Також Г. розробив "етику песимізму", згідно з якою прагнення людей до щастя є недосяжною ілюзією. Свій песимізм він назвав "телеологічним оптимізмом", сутність якого вбачав у звільненні свідомості від ірраціональної волі. Кінцева мета світового процесу -відновлення чистої потенції волі та уявлення через заперечення "бідування буття", що рівнозначно знищенню світу і людства. Таким чином, світовий процес бере свій початок із стану чистої потенції і все суще знову має повернутися до стану чистої потенції. Саме у цьому і полягає кінцева мета світового процесу, яка наперед визначена несвідомим. Г. також належить низка праць з натурфілософії, логіки, етики, естетики, філософії релігії, метафізики тощо.
ГЕНЕРАЛІЗУЮЧИЙ ТА ІНДИВІДУАЛІЗУЮЧИЙ МЕТОДИ
Запропоновані Г. Ріккертом позначення методу природознавства і методу історичних наук. В осн. відповідають визначеним В. Віндельбандом "номотетичному" методу природознавства та "ідіографічному" методу історії, як спрямованого на зображення одиничного і особливого; з тим обмеженням, що номотетичний (тобто, генералізуючий, за Ріккертом) метод включає в себе не тільки пошуки законів у строгому значенні цього слова, а також утворення емпірично загальних понять.
ГЕФФДІНҐ (HOFFDING) ГАРАЛЬД
(1843-1931) - папський філософ, критичний позитивіст. У 1883-1915 - проф. Копенгагенського ун-ту. Філософські погляди Г. формувались під впливом таких мислителів як Ґете, Кант, Фіхте, Жан Поль. Осн. твори: "Сьорен К'єркеґор як філософ" (1892), "Нариси з психології" (1896), "Етика" (1898), "Філософія релігії" (1901), "Історія Нової філософії" (т. 1-2, 1894-95), "Гумор як життєве почуття" (1918) тощо. Г. зробив вагомий внесок в історію філософії; великою популярністю користувались його лекції з історії Нової і Новітньої філософії, а також ідеї про гумор. Філософія релігії Г. характеризується тим, що, як він гадає, справжня "життєва віра" може вирости лише із власного "життєвого досвіду" і особистих роздумів. Тому він відкидав будь-які теологічні або метафізичні обґрунтування етики.
ДІЛЬТЕЙ ВІЛЬГЕЛЬМ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГАМІЛЬТОН (HAMILTON) ВІЛЬЯМ“ на сторінці 1. Приємного читання.
