ШЕЛЕР МАКС
(1874-1928) - нім. філософ, соціолог, засновник філософської антропології, теоретик феноменології, аксіології і соціології знання. Навчався в ун-тах Мюнхена, Берліна та Єни, вивчав медицину і філософію у Рудольфа Ейкена і Отто Лібмана; захистив докторську дисертацію "До питання взаємозв'язків між принципами логіки та етики". У 1900-07 - приват-доц. в Єнському ун-ті, в 1907-10 викладає філософію в Мюнхені, долучається до гуртка феноменологів, згодом стає одним із провідних феноменологів. Після 1910 веде приватний спосіб життя вченого в Ґеттінґені; в 1917-18 займається політичною діяльністю в Женеві і Гаазі. З 1919 Ш. - проф. Кельнського ун-ту, а в 1928 обіймає кафедру в ун-ті Франкфурта-на-Майні. Раптова смерть завадила Ш. реалізувати повною мірою задумане.
Осн. твори: "Трансцендентальний і психологічний метод" (1900), "Ресентімент у структурі моралей" (1912), "Геній війни і німецька війна" (1915), "Війна і будівництво" (1916), "Формалізм в етиці і матеріальна етика цінностей" (т. 1-2, 1913-16), "До феноменології і теорії почуття симпатії та любові і ненависті" (1913, друге вид. — "Сутність і форми симпатії", 1923), "Про вічне в людині" (1921), "Проблема соціології знання" (1924), "Форми знання і суспільство" (1926), "Людина та історії" (1926), "Положення людини в Космосі" (1927), "Філософський світогляд" (1929) та ін.
Філософські погляди Щ. розвивались під впливом неокантіанства, філософії життя, а згодом феноменології Е. Гуссерля. Феноменологічний період у творчості Ш. надзвичайно плідний; Ш. застосував "феноменологічну установку" до таких сфер дослідження, як етика, психологія, релігія, соціологія, соціологія знання, філософська антропологія тощо. Концепцію філософської антропології Ш. розпочинає з постулювання першооснови всього сущого - "вищої основи буття". Цьому перщосущому властиві два начала — "порив" і "дух". Форма існування "пориву" - "життя", "духу" — особа. Ці загальні космічні начала породжують різноманітні форми буття. Спочатку вони ніяким чином не взаємодіють між собою. Тільки в людині відбувається їх взаємодія і боротьба, що наперед визначає суперечливість людського існування. За Ш., "порив" — стихійна, темна, демонічна, могутня сила, яка не має ніякої визначеності і спрямованості, тобто ірраціональна. Але, взаємодіючи в людині з "духом", "порив" "одухотворюється" і втрачає демонічний і стихійний характер своїх прагнень. Що стосується "духу", то він спочатку постає бездіяльним, але доторкаючись до "пориву", черпає для себе необхідну енергію. Тому "порив" поза "духом" - ірраціональний, "дух" поза "поривом" — безсилий. Така загальна метафізична характеристика космічних начал "пориву" і "духу". Здійснивши феноменологічний аналіз життєвого "пориву", Ш. не виявляє на його ступенях - таких, як чуттєвий порив, інстинкт, "асоціативна пам'ять", "практичний" або "технічний" інтелект і здатність вибору - сутнісних ознак людини або того, що "робить людину власне людиною". Цілком слушно, що між розумним шимпанзе і Едісоном, якщо останнього розглядати лише як техніка, хоча й існує значна відмінність, але лише кількісна. За III., сутнісне начало людини, те, що робить "людину власне людиною" є позажиттєвий принцип — "дух".
"Дух" притаманний лише особистості як "духовній" істоті. "Духовна" істота "відкрита світу", здатна підвищуватись до "предметності" зовнішнього світу, "дистанційно" відноситись до нього; "дух" характеризується як "чиста актуальність", як "ідеї", з якою пов'язана "дереалізація" зовнішнього світу тощо. Врешті-решт "духовна" істота, завдячуючи актам "ідеїції" і "дереалізації", приходить до "абсолютного ніщо" і до ідеї "надсвітового", "безконечного", "абсолютного" буття - Бога.
Філософсько-антропологічна проблематика, окреслена Ш., підходи до її рішення знайшли своє продовження в нових філософських антропологіях — біологічній, культурній, релігійній та інших.
М. Д. Решетник
ШИЗОАНАЛІЗ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ШЕЛЕР МАКС“ на сторінці 1. Приємного читання.
