БОДРІЙЯР ЖАН
(1929-2007). - відомий та популярний франц. філософ, соціолог, культуролог, якого вважають одним із теоретиків філософії постмодерну. Навчався у Сорбонні, за освітою філолог, тому значне місце у його творчості належить літературно-критичним есе та перекладам. З 1972 - проф. ун-ту Париж. Також читав лекції в ун-тах Європи, США, Австралії.
Осн. філософські праці: "Система речей" (1968), "Суспільство споживання: його міфи, його структури" (1970), "До критики політичної економії знака" (1972), "Дзеркало виробництва" (1973), "Символічний обмін та смерть" (1976), "Забути Фуко" (1977), "Про зваблення" (1979), "Симулякри та симуляція" (1981), "У затінку мовчазної більшості, або Кінець соціального" (1982), "Фатальні стратегії" (1983), "Екстаз комунікації" (1983), "Америка" (1983), "Холодні спомини" (1987), "Прозорість Зла" (1990), "Ілюзія кінця, або Припинення шулій" (1992), "Довершений злочин" (1995), "У затінку Тисячоліття, або Призупинення року 2000" (1998).
Філософську методологію Б. визначають як "гіперкритицизм", "радикальне мислення", "тотальну над критичну7 критику". Палітра визнання філософських ідей Б. різнобарвна — від абсолютного захоплення і визнання "гуру постмодерну", "теоретика суспільства споживання" до оголошення "філософським маргіналом".
Сфера наукових інтересів: від критичного переосмислення марксизму (ранній період) і оголошення його "виразником буржуазного погляду на світ" ("Дзеркало виробництва") до розробки власної теорії знака, символічних об'єктів та комунікації ("Символічний обмін та смерть"), побудови власної оригінальної концепції, яка розкриває процес походження капіталізму із докапіталістичного способу соціальних відносин, яка на відміну від історичного матеріалізму, домінантою капіталізму визначає дарування і обмін, а виробництво оголошує другорядним елементом. Головне завдання працівника - не виробляти, а включитися у мережу суспільних знаків, соціалізуватися.
Б. належить авторство популярних у західній філософії понять: гіперреальність, симуляція, симулякр, завдяки яким розкривається віртуальний характер сучасної реальності. Значна увага у творчості Б. приділялась засобам масової комунікації та інформації, визначенню їх ролі у формуванні картини світу та громадської думки.
С. В. Куцепал
БОЗАНКЕТ БЕРНАРД
(1848-1923) - англ. філософ, представник абсолютного ідеалізму - дійсність розглядав як прояв абсолюту, котрий, подібно атмосфері, охоплює конечні речі ("Відмінність між думкою та її предметом", 1913). У Б. абсолют - не тільки вища реальність, але й вища цінність ("Принцип індивідуальності і цінності", 1912). Абсолют є також вищою формою індивідуальності, формами прояву котрої є особистість та "соціальний дух" - держава, мистецтво, релігія і філософія. Дотримуючись основних принципи) Геґелевої філософії права, Б. обґрунтував у "Філософській теорії держави" (1890, перевид. 1920) необхідність сильної і централізованої держави, яка забезпечує підкорення особистості, її злиття із "соціально цілим". Вирішальним засобом досягнення цього є сила, що здатна подавити "егоїзм", який випливає з "живої природи" людини.
Трактував формальну логіку як допоміжну дисципліну, що залежить від універсальної логіки, вплетеної в гносеологію і метафізику. Б. ірраціоналізував Геґелеве вчення про взаємозв'язок і взаємний перехід осн. форм суджень. Розглядав пізнання як перехід від ізольованих досвідних даних до осягнення конкретно-всезагальної єдності — "Абсолюту". Доводячи, що будь-яка істина є лише складовою системи, що виражає безкінечну складність світу, він наголошує на внутрішній дисгармонії знання, тому що лише "абсолютний досвід" являє собою справжнє знання.
А. І. Трубенко
БОЛЬНОВ (BOLLNOW) OТТО ФРІДРІХ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БОДРІЙЯР ЖАН“ на сторінці 1. Приємного читання.
