КАРТЕЗІАНСТВО
Напрямок в історії філософії Нового часу, представники якого тим чи іншим чином сприяли поширенню основоположень філософії Р. Декарта. Часом розвиток ідей Декарта картезіанцями призводив до заперечення принципів вихідного вчення. К набуває поширення в Голландії зусиллями чільника кафедри філософії ун-ту м. Утрехт Анрі Реньє (Régnier, 1593-1639) та його послідовника Анрі Ле Руа (Le Roy, або Regius, 1598-1679). В ун-ті м. Лейден працювали прихильники філософії Декарта Йен де Рей (de Raey) та Адріан Хереборд (Heereboord). Найвагомішого значення для розвитку К в Голландії набула творчість Крістофера Віттіха (Wittich, 1625-1687), який узгоджував філософію Декарта з основоположеннями християнської теології та захищав К. від спінозизму. У 1690 він опублікував фундаментальну працю "Антиспіноза".
К. в Німеччині представлено іменами Йона (Джона) Клауберга (Clauberg, 1622-1665) та Балтасара Беккера (Bekker, 1634-1698). Незначного поширення набуло К. в Англії та Італії. В Англії філософію Р. Декарта розвивав француз за походженням Антоні Легранд (Legrand). Італ. послідовниками К. були Мікел Анжело Фарделла (Fardella, 1650-1718) та Кардшал Жерділ( 1718-1802).
Найвпливовішим картезіанським різновидом був французький. Філософія Декарта набула представництва практично як просвітницький рух. Лекції з філософії Декарта читав П'єр-Сільвіан Peгi (Regis, 1632—1707), основоположення цієї філософії впроваджував у наукових дослідженнях Жак Ро (Rohault, 1620-1675). У 1666 опублікували свої праці на захист К. знані у Франції мислителі Луї де ла Форж (de la Forge) та Жеро де Корденуа (de Cordemoy, 1620-1684). Безумовного впливу філософії Декарта зазнав Блез Паскаль. Логіко-філологічні дослідження на основі картезіанської методології здійснювалися в абатстві "Пор-Рояль" зусиллями Антоні Арно (Arnauld, 1612-1694) та П'єра Ніколя (Nicole, 1625-1695).
До картезіанського напрямку належать і представники оказіоналізму. Він представлений потужними постатями в історії філософії - Арнольдом Ґейлінксом та Ніколя Мальбраншем.
КАРТЕЗІЙ
див. Декорт.
КЕМБРИДЖСЬКІ ПЛАТОНІКИ
Група діячів англ. філософії та теології, яка утворилася в межах Ун-ту м. Кембридж, хоча в її складі перебували і представники Ун-ту м. Оксфорд. Головною метою започаткування цього напрямку було намагання узгодження принципів християнської етики зі здобутками гуманізму Відродження, принципів релігії з новою наукою, віри з раціональністю. До членів групи К. п. належать Бенджамін Вічкот (Whichcote, 1609-1683), Джон Сміт (Smith, 1616-1652), Ральф Кадворт, Натанель Калвервел (Culverwel, 1618-1651), Петер Стенні (Steny, 1613-1672), Генрі Мор, Річард Кумберленд.
КОЛЛІНЗ(COFFINS) АНТОНІ
(1676-1729) - представник натуралістичного напрямку в розвитку просвітництва в Англії. Послідовник філософії Д. Локка. Однодумець Д. Толанда. Автор впливових праць: "Розмисли про вільнодумство" (A Discourse of Free-thinking, 1713), "Філософське дослідження людської свободи та необхідності" (Inquiry concerning Human Liberty and Necessity, 1715), "Розмисли про засади та причини християнської релігії" (A Discourse of the Grounds and Reasons of the Christian Religion, 1724). Продовжуючи посилення матеріалістичного чинника у витлумаченні натуралістичних підстав існування світу та Універсуму, створив вкрай детерміністичну концепцію взаємодій у природі. Причинність та необхідність у матеріальному світі є виразниками одного типу взаємодій. Це ж стосується і визначення місця людини в системі природи. Людина не має особистісного джерела для індивідуальної дієвості, оскільки всі вчинки детерміновані ззовні. Таким чином, К заперечує існування підстав для прояву свободи волі. Проте всі природні та матеріальні взаємодії, як і сама природа, постають наслідком божественного промислу, де Бог є необхідною причиною існування світу, що узгоджується з позицією деїзму.
К. став творцем теорії вільнодумства, чи вільного думання, яка набула поширення не лише в Англії, але й в континентальній Європі. Вільнодумство людини, згідно з деїстичною натуралістичною підставою філософії К., власною причиною має не свободу волі, а вкорінюється в прояв самої природи, часткою якої і є людина. Вона має право на вільне думання, оскільки в цьому виявляється природна необхідність, а наслідки такого волевияву розуму дозволяють глибше, без упереджень пізнавати природу в її причинних зв'язках.
КОНДІЛЬЯК ЕТЬЄН БОННО ДЕ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КАРТЕЗІАНСТВО“ на сторінці 1. Приємного читання.
