ФІХТЕ (FICHTE) ЙОГАНН ҐОТЛІБ
(1762-1814) - представник класичного нім. ідеалізму, засновник "науковчення", продовжувач ідей Канта, створив власну філософську систему трансцендентального ідеалізму ("ідеал-реалізм" або "реал-ідеалізм"). Осн. пращ: "Критика усілякого одкровення" (1792), "Про поняття науковчення, або так звану філософію" (1794), "Основа загального науковчення" (1794-95), "Основоположення природного права" (1796-97), "Науковчення nova methodo" (1796—99), "Система вчення про моральність" (1798), "Призначення людини" (1800), "Замкнена торгова держава" (1800), "Науковчення 1801—02", "Науковчення 1804", "Головні риси сучасної епохи" (1804-05), "Про сутність вченого" (1805), "Наставляння до блаженного життя" (1806), "Промови до німецької нації" (1807-08), "Науковчення в загальних рисах" (1810), "Факти свідомості" (1810), "Вчення про право" (1811—12), "Вчення про моральність" (1812), "Трансцендентальна логіка" (1812), "Вступні лекції до науковчення" (1811-13), "Факти свідомості" (1813). Більшість з них - лекційні курси і популярні доповіді, які не були опубліковані за життя Ф.
Початок філософської діяльності ознаменований впливом на Ф. філософських вчень І. Канта, Ф.Г.Якобі, КЛ.Райнгольда, від яких він запозичує ідеї свободи, примату практичного розуму над теоретичним ("антислінозизму"), необхідності єдиного принципу, з якого повинна виводитися уся філософська система знання. До 1800 р. в центрі уваги Ф. перебуває структура свідомості, яка розкривається через взаємодію "Я" і "Не-Я". В основі Я-свідомості лежить первинна творча діяльність, "ділодія" (Tathandlung), яка включає в себе одночасно і діяльність, і продукт цієї діяльності. "Ділодія" постає, по-перше, єдиним генетичним принципом для розуміння "Я" і викладу системи самосвідомості, а, по-друге, виразом свободи нашої "самості". Людина має активну, діяльну природу. Через нерозуміння фіхтевської філософії, і особливо поняття "Я", філософа звинуватили в атеїзмі (1799), в підміні бога індивідуальним "Я". Це стало приводом до зміни форми викладу Ф. своєї філософії, що безпідставно видавалося за докорінну зміну в його філософській творчості. Відтепер для Ф. головним стає розкриття відношення самосвідомості та Абсолюту. Він вводить нові поняття для розв'язання поставленої проблеми: місце самосвідомості посідає поняття "абсолютне знання", яке постає "образом" "абсолютного буття" (esse in mero actu). Свобода постає генетичним принципом творчого "бачення" (das Sehen) первинної активності Абсолюту. У своєму лекційному курсі "науковчення" від 1804 Ф. розгортає феноменологію цього вільного "бачення", вступаючи в полеміку з Шеллінґом та Геґелем із приводу розуміння абсолютного. Абсолют є "ніщо" для знання, а філософія постає "пізнанням непізнаваного" (Begreifen des Unbegreiflichen). Окрім розкриття свободи в теоретичній і практичній філософії, Ф. намагається з'ясувати її роль в прикладній філософії. В "Основах природного права" свобода стає принципом інтерсуб'єктивної спільноти, принципом формування людини в суспільних відносинах через "призов" (Aufruf) іншого до вільного саморозвитку, ґрунтом для соціального буття. У "Головних рисах сучасної епохи" та "Промовах до німецької нації" Ф. розгортає свою філософію історії як аналіз стану нім. суспільства і програму його розвитку, тобто як виявлення ступеню свободи та способів її подальшого розвитку. У праці "Наставляння до блаженного життя" викладена філософія релігії, в якій остання тлумачиться як переживання "любові Бога", яке необхідно вимагає моральнісної практики життя. Філософія Ф. істотно вплинула на філософські вчення Шеллінґа, Геґеля, К. Маркса. її ідеї живили не в останню чергу представників Баденської школи неокантіанства (В. Віндельбанд, Г.Ріюсерт, Е.Ласк), італ. неогеґельянства (Б.Кроче, Д.Джентіле), феноменології (Е. Гуссерль), комунікативної філософії (Ю. Габермас), трансцендентальний прагматизм (JT.-0. Апель). У Росії осередком фіхтеанства на поч. XIX ст. був Харківський ун-т, де викладав учень Ф. нім. проф. Й. Б. Шад. Наприкін, XIX - на поч. XX ст. у Росії і Україні особливий інтерес проявляється до прикладної філософії Ф. (філософії релігії, філософії історії).
В. В. Приходько
ФОЄРБАХ (FEUERBACH) ЛЮДВІҐ АНДРЕАС
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФІХТЕ (FICHTE) ЙОГАНН ҐОТЛІБ“ на сторінці 1. Приємного читання.
