ТАЙХМЮЛЛЕР ҐУСТАВ
(1832-1888) - нім. філософ-ляйбніціанець. Навчався у Тренделенбурґа. Проф. у Ґеттинґені, Базелі, з 1870 - проф. німецькомовного Дерптського ун-ту (Росія). Вплинув на формування течії рос. ляйбніціанства, зокрема - на погляди О. О. Козлова. Осн. праці: "Дослідження історії понять" (т. 1-4, 1874-79), "Про істинний і уявний світ. Нові основи метафізики" (1882), "Нові основи психології та логіки" (1889), "Релігійна філософія " (1886).
Т. висунув оригінальну історико-філософську концепцію, в якій історія філософії постає як історія філософських понять. Згідно з Т., історія філософії має вивчати походження та розвиток не систем у їх історичному русі, а тільки понять, як вони проходять через різні системи. Обставини особистого життя і стан суспільства, в якому жили філософи, з цього погляду важливі, але другорядні; суттєвими для прогресу філософії є поняття, оскільки філософія являє собою поняття і виражається у поняттях. Без історії понять виникають типові помилки або ілюзії відносно того, що філософія мов би починається з початку з кожним новим філософом та новою школою, і що існує множина філософських шкіл. Насправді, стверджує Т., напрям чи система, які видаються новими, користуються вже відомими поняттями, і дійсно нові елементи, які привносяться цими системами, становлять дуже малу частку.
Г. Є. Аляєв
ТАРД (TARDE) ҐАБРІЕЛЬ
(1843-1904) - франц. соціолог і кримінолог, один із засновників психологічного напряму в західній соціології. За T., суспільний розвиток характеризується індивідуальними процесами, а соціологія по суті тотожна "інтерпсихології". Відповідно, і прогрес соціології він вбачав у її подальшій психологізації.
Основними соціальними процесами Т. вважав "винахід" (який розумівся ним дуже широко: від технічних удосконалень до нових суспільно-політичних ідей і моральних цінностей) і "наслідування", до яких пізніше додав "опозицію" (соціальний конфлікт). Винаходи -єдине джерело соціального прогресу - виникають як творення окремих особистостей і втілюються за умов, коли вони в основному узгоджуються з іншими особливостями даного суспільства і культури. Тому з багатоманітних винаходів лише деякі приймаються і розповсюджуються. Основне соціальне значення має наслідування (що існує у формі звичаїв і мови), завдяки якому виникають групові і суспільні цінності і норми, а індивіди, засвоюючи їх, соціалізуються, тобто отримують можливість пристосуватися до умов суспільного життя. Найбільш характерним, за T., є наслідування "нижчих" соціальних прошарків "вищим". Соціальний конфлікт ("опозиція") - результат взаємодії прибічників протилежних винаходів. Особливе значення Т. приділяв впливові таких засобів комунікації як телефон, телеграф, масовий випуск книг і особливо газет. Останні є важливим фактором соціального контролю. Розрізняючи психологію індивіда і психологію натовпу, де людська індивідуальність пригнічується (людина стає надзвичайно збудженою, втрачає інтелектуальність, підкоряється поведінці натовпу), Т. виокремлює проміжний прошарок - публіку, яка формується саме завдяки засобам масової комунікації і, не будучи, як натовп, фізично об'єднаною, має спільну самосвідомість.
Ряд думок, висловлених T., мали позитивне значення для розвитку соціальної психології, однак вади їх полягають у філософському ідеалізмі та психологічному редукціонізмі.
Погляди Т. вплинули більше на амер. соціологію і амер. соціальну психологію (Е. Росе, Ч. Еллвуд, Д. Болдуїн), ніж на французьку. Його концепції вплинули на теорії "масового суспільства", дослідження масових комунікацій і розповсюдження інновацій.
Трубенко А. І.
"ТВОРЧА ЕВОЛЮЦІЯ"
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТАЙХМЮЛЛЕР ҐУСТАВ“ на сторінці 1. Приємного читання.
