ҐЕЙЛІНКС АРНОЛЬД
(1624-1669) є мислителем, який сформулював основні принципи оказіоналізму. Жив і працював у Бельгії - спочатку в Лувенському ун-ті, а згодом у Лейдені.
Вихідною позицією його філософії було радикальне визнання дуалізму тілесного та духовного. Це радикальне визнання призводило до того, що вихідною точкою всіх висновків і спостережень може бути лише рефлектуюче Я. Саме воно і стає відповідником існування. Зміст існування зумовлений усвідомленням зв'язків. Все, що існує -усвідомлюється мислячим Я. Якщо ж воно не усвідомлюється, то, відповідно, і не здійснюється. Якщо мисляче Я не усвідомлює власного причинного впливу на матеріальні тіла, і навпаки, якщо нам не стає зрозумілим механізм, спосіб цього спричинення, то, відтак, цього впливу і не "існує", він не здійснюється.
Слідуючи з цього, можна логічно припустити, що людина є лише "свідком" причинних наслідків, які позірно нею сприймаються. Проте істинні причини перебувають відповідно, не в духовній чи матеріальній субстанціях, а поза їхньою тотальністю - тобто ними є Бог. Зовнішній вияв причини і наслідку як від впливу духу на тіло, так і тіла на дух, не є "дійсною", "істинною" причиною, а є "оказіональною причиною", випадковою, паралельно з якою безпосередньо існує "істинна" причина, або Бог. Неспроможність мислячого Я з'ясувати безпосередній взаємовплив між душею і тілом, визнання паралельного синхронізуючого взаємодію духу і тіла впливу Бога, призвела до максими філософської програми Ґ.: "Так є, відтак, хай буде так" - "Ita est, ergo ita sit!".
Д'АЛАМБЕР (D'ALEMBERT) ЖАН
(1717-1783) - представник матеріалістичного напряму в розвитку просвітництва у Франції. Співробітник редакції та автор матеріалів для "Енциклопедії, або тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел" (1751-80) Д.Дідро. Більше відомий як математик. Обстоював деїстичні позиції, полемізуючи як з єзуїтами, так і кальвіністами. Джерелами наукознавчого світогляду стала творчість Д. Локка, якого Д. визначив як засновника наукової філософії, фізика І. Ньютона, наукова методологія Р. Декарта. Відомі його дружні стосунки з Д.Юмом. Філософська та теологічна полемічність Д. є радше сутяжною до провідних досліджень у галузі наук, математики та фізики.
"ДВА ТРАКТАТИ ПРО ДЕРЖАВУ"
("Two Treatises of Goverment", 1690) - осн. праця Дж. Локка з політичної філософії. Перший "Трактат про державне правління" присвячений критиці феодально-теоретичні концепції божественного походження влади короля. У другому "Трактаті" Локк теоретично виправдовує політичний переворот, який відбувся під час революції. Саме "Д.т. д." містять зрілу і сформульовану концепцію суспільства і держави. У цій концепції теорія природного права протилежна не тільки традиційній, а й апологетичній стосовно феодального абсолютизму теорії Т.Гоббса. У своїй праці Локк стверджує, що свобода при природному праві виражається межами закону природи.
ДЕЇЗМ
(від лат. deus - бог) — релігійно-філософський напрямок, що обмежує роль Бога лише актом творіння. Д. не визнає основоположень теїзму, пантеїзму та атеїзму. У Д. Бог є причиною постання природи, універсуму, однак, виконавши креативну дію, надалі не втручається в перебіг подій в природі. Це зумовлено тим, що в процесі творення Бог закладає в природу підстави всіх можливих її проявів та взаємодій, з проявом свідомості зокрема. На цій підставі виникає теорія природничої релігії, чи релігії розуму. Як природний чинник розум стає для людини засобом пізнання Бога як пізнання природи в її універсальній цілісності та законах. Д. безперечно поєднаний з основоположеннями досвідної філософії (Д. Локк). Розвинута на цих засадах природнича (раціоналізавана) релігія протиставлялась релігії Одкровення. Набув поширення в ХVІІ ст. в Англії.
"Батьком англійського Д." називають Герберта Едварда, лорда Чербарі. До деїстичного напрямку зараховують творчість Семюела Кларка (1675-1729). Тим чи іншим чином деїстичні чинники притаманні світогляду та творам Джона Толанда, Антоні Колпінза, Антоні Ешлі Купера, графа Шефтсбері, Генрі Болінгброка.
ДЕКАРТ (DESCARTES) РЕНЕ, латиниз. ім'я КАРТЕЗІЙ (RENATUS CARTESIUS)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ҐЕЙЛІНКС АРНОЛЬД“ на сторінці 1. Приємного читання.
