ГЕЙЗІНҐА (HUIZINGA) ЙОГАН
(1872-1945) - нідерланд. філософ, історик та теоретик культури. Гуманістичні ідеї Г. споріднені з ідеями Г. Гессе, X. Ортеґи-і-Ґассета, Т. Манна. Осн. праці: "Осінь середньовіччя" (1919), "У тіні завтрашнього дня" (1935), "Ното Ludens" (1938).
У концепції Г. виділяється три аспекти: по-перше, історіографічний аналіз пізнього Середньовіччя в Нідерландах, європейської культури XV ст.; по-друге, аналіз поняття Гри у виникненні й розвитку культури всіх часів і народів; по-третє, аналіз духовної кризи західної культури, духовної трагедії людства, пов'язаної з фашизмом і тоталітаризмом.
Для Г. властиве ствердження надтерміністських тенденцій у витлумаченні історії. Універсальність історичних явищ, з його точки зору, робить неможливим пізнання законів історії. Завдання історії полягає лише в описі діяльності людей, констатації різноманітних фактів, поєднаних спільними явищами. У витлумаченні історичних факторів виявляється свобода вибору людини. Г. намагається звільнити історію від пут природничо-наукового і соціологічного мислення. Він вірить в історію як об'єктивне знання і в моральну місію історичного пізнання як однієї з форм подолання людиною меж власного життя, трансценденції особистих можливостей.
Головним змістом історії, за Г., є історія культури. Розглядаючи процес виникнення історії він спирається на "теорію гри", за якою Гра постає як всезагальний принцип становлення людської культури; її цивілізаційна функція - в слідуванні добровільно встановленим правилам і нормам, у приборканні стихії пристрастей. Культура виникає у формі Гри, визначально вона "розпарується" і тим самим закрилюється в житті суспільства, передається з покоління в покоління. Так було у всіх архаїчних суспільствах. Культура і Гра нерозривно пов'язані між собою. Але в процесі розвитку культури провий елемент може витіснятись на другий план, розчинятись у сакральній сфері, кристалізуватись в науці, поезії, праві, політиці. Але можлива і зміна місця Гри в культурі: вона може знову з'являтись у повній мірі. Оскільки Гра проявляється у всіх культурах, то Г. робить висновок, що
Гра міститься в глибинних основах душевного життя людини і життя людського суспільства.
Підґрунтям кризового стану західної цивілізації, за Г., є тенденції до ірраціоналізму та інтуїтивізму у філософії і суспільному житті, в культі міфу. Це призводить до релятивізації цінностей, колективного егоїзму, що втілюється в міжнародній політиці. Вихід із такої ситуації вбачається ним в інтернаціоналізмі, який має зберегти все індивідуально-національне, віддаючи егоїстичні інтереси в жертву загальнолюдському благу і миру.
Н. А. Аверкіна
ГЕРМЕНЕВТИКА
(грец. - тлумачу, інтерпретую) - мистецтво тлумачення і розумним, що має багатовікову традицію у світовій культурі (починаючи від тлумачення волі богів і знамень в античності і тлумачення текстів Святого письма - екзегетики - в середні віки). У кін. ХІХ ст. формуються два напрямки розвитку Г. (від Шляйєрмахера і Дільтея): Г. як теорія і методологія інтерпретації текстів (у філології, юриспруденції та ін.) та філософська Г. Перший типово представлений у творчості італ. історика права Е. Бетті. Другий напрямок набирає виразності у творчості М. Гайдеґґера ("Г. фактичності"), послідовники якої знов звертаються до Дільтея (і до Шляйєрмахера), наголошуючи на філософських моментах їх вчення. Сама можливість такого підходу була покладена феноменологією Гуссерля, фундаментом якої була та специфічна "цілісність" свідомості і природи, яка іменувалася "життєвим світом" - адже свідомість у феноменології є множиною сенсів (значень), що вже само собою відкриває широке поле для інтерпретацій. Феноменологія, однак, лише створює можливості для цього, їх здійснення набирає реального ґрунту тільки в радикалізованій феноменології, яку знаходимо в праці Гайдеґґера "Буття і час", в якій ставиться питання не просто про умови мислимості сущого, але й про умови його буття, і, отже, про сенс самого буття. Але на це здатне лише специфічне людське існування — Dasein — Г., таким чином, стає феноменологією людського буття і тим включається в загальний контекст екзистенційної філософії. Фундаментальні ("категоріальні") визначеності (Befindlichkeit) "покладеність" ("прихильність"), "розуміння" (Verstehen) набирають характеру суто екзистенційних визначеностей - "екзистенціалів". Людське існування (Dasein) визначене самим фактом своєї "присутності" у світі (а не свідомістю), - перш ніж мислити, людське існування уже "втягнуте" в те, що мислиться, воно завжди є "у-світі-буттям" і тому "наперед-знаходить" себе в певній "ситуації". Способом такого "наперед-знаходження" і є "розуміння" (Verstehen), вже відпочатково є "герменевтичним" існуванням. Такий поворот до "герменевтичної" феноменології мав вирішальне значення для остаточної трансформації Г. у філософську теорію, головним питанням якої стає "упрозорення" того сущого, буття якого полягає в "розумінні". Г. остаточно перебудовується з методологічного на онтологічне вчення. А це означає, що реальність пізнавана суб'єктом такого вчення, є вже проінтерпретованою, певним чином "освоєною" реальністю. На таких вихідних підставах учень Гайдеґґера - Ґадамер - вибудовує сучасну філософську Г. Дещо в іншому - "комунікативному" - спрямуванні розробляє проблеми філософської Г. Апель, який прагне зблизити екзистенційну філософію (лінію Гайдеґґера) з аналітичною філософією (лінією Вітґенштайна). Ю. Габермас прагне підкреслити раціонально-критичний аспект Г., полемізуючи з Ґадамером із приводу питання про визначуваність розуміння традицією. П. Рікер розгортає гносеологічний (всупереч онтологічному) аспект Г., який відступив у тінь у Г. Гайдеґґера-Ґадамера. Розуміння, за Рікером, не заперечує пояснення, звідси - підкреслювання Роджером методологічної функції Г. Рікер критикує Ґадамера за відрив істини від методу. Певний внесок у розробку проблем Г. зробив австр. філософ Е. Корет.
І. В. Бичко
ГЕРМЕНЕВТИЧНЕ КОЛО
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЕЙЗІНҐА (HUIZINGA) ЙОГАН“ на сторінці 1. Приємного читання.
