МАЛЬТУС (MALTHUS) ТОМАС РОБЕРТ
(1766-1834) - англ. священик, економіст і демограф. Осн. твір - "Дослідження закону народонаселення" (1798). М. сформулював вічний закон природи про народонаселення, згідно з яким населення зростає за геометричною прогресією, а засоби існування можуть зростати лише за арифметичною. Із "чимдалі меншою родючістю ґрунтів" рекомендував боротися шляхом регламентації шлюбів і регулювання народжуваності. Його сучасні послідовники, "неомальтузіанці", вказують на те, що природа "зводить рахунки" з людством за надмірне розмноження забрудненням, руйнацією навколишнього середовища, катастрофічним порушенням механізму зв'язку між природою і людиною, що зрештою призвело до однієї з глобальних проблем сучасності з непередбачуваними наслідками.
МАРБУРЗЬКА ШКОЛА
Одна з впливових шкіл неокантіанства. Провідними представниками були Г.Коген (засновник школи), П. Наторп, Е. Кассірер. М. ш. тлумачить філософію як методологію і логіку точних наук. Пізнання розглядається як логічний процес конструювання понять. Методологія виступає у вигляді загальних принципів, якими користуються точні науки. Головним із них є принцип належного, який був розповсюджений на сферу соціальних явищ. Предмет пізнання не "даний", а "заданий". До М.ш. також належали М.Адлер, Е.Бернштайн, К.Каутський, К. Форлендер, К. ІІІмідт, Ф. Штаудінґер та ін., які, зокрема, започаткували критичний перегляд марксизму.
(MACH) ЕРНСТ
(1838-1916) - австр. фізик і філософ, засновник (разом із Р. Авенаріусом) другої історичної форми позитивізму (емпіріокритицизм, "махізм"). Закінчив Віденський ун-т (1860), приват-доц. Віденського ун-ту (1861). Проф. фізики ун-ту в Граці (1864-67). Проф. фізики і ректор нім. ун-ту в Празі (1867-95). Проф. філософії Віденського ун-ту (1895—1901). Осн. праці: "Принцип збереження роботи, історія та корінь його" (1871), "Механіка. Історико-критичний нарис її розвитку" (1883), "Аналіз відчуттів і відношення фізичного до психічного" (1886), "Пізнання і заблудження" (1905), "Основні ідеї моєї природничо-наукової теорії пізнання та ставлення до моїх сучасників" (1910), "Культура і механіка" (1915) та ін.
М. - видатний учений, проводив цілу низку надзвичайно важливих фізичних досліджень у галузі механіки, акустики, оптики тощо. Відкрив акустичні хвильові процеси, названі "ударною хвилею". Вивчав основні закономірності газу ("число Маха", "конус Маха", "кут Маха", "лінія Маха"). Тлумачив ключові закони і поняття механіки поза їх залежністю від рівномірного і прямолінійного руху, системи відліку. Розробляв релятивістське розуміння простору, часу, сили, руху та ін. Прагнув побудувати механіку, виходячи з того, що рух тіл може бути визначеним тільки відносно інших тіл. Сформулював "принцип Маха", який встановлював зв'язок інерційних властивостей тіл із безконечно віддаленими великими масами Всесвіту. Вплинув на утворення загальної теорії відносності А. Ейнштейна. Досліджував зорові та слухові процеси, механізм дії вестибулярного апарату — фактично став засновником невроотології. М. як учений був зацікавлений проблемами теорії пізнання. За М., виникнення і мета науки полягає в задоволенні необхідних життєвих потреб. Тому наука має строго обмежуватися мінімально можливою витратою мисленої енергії, тобто бути спрямованою до економії мислення ("принцип економії мислення"), досліджуючи дійсно "фактичне", "реальне", і повністю виключити всі "метафізичні питання", рішення яких взагалі неможливе. Ключовий принцип наукового пізнання М. — "біологічно-економний". Завдання наукового пізнання - пристосування думок до фактів і пристосування одних думок до інших, тобто спостереження фактів і побудова наукових теорії*. За М., реальними є відчуття (звуки, кольори, тяжкість, теплота, запахи, простір, час тощо), їх функціональні (а не причинні) залежності і зв'язки. Речі — це комплекси відчуттів. "Я" - теж група відчуттів, але замкнена в собі.
Я в сукупності з іншими групами відчуттів утворює "зовнішній світ". Ця сукупність груп відчуттів ("зовнішній світ") слабше зв'язана, ніж та, що замкнена в собі ("Я). Звідси, за М., не існує суттєвої відмінності між "психічним" і "фізичним", "Я" і "світом", "уявленням" і "об'єктом", "внутрішнім" і "зовнішнім". Відмінним є лише різноманітність поглядів на наукову обробку матеріалу відчуттів, отже, напрямків наукових досліджень. Учення М. вплинуло на виникнення третьої історичної форми позитивізму — "неопозитивізму".
Ленінська критика в "Матеріалізмі і емпіріокритицизмі" вчення М., Авенаріуса та інших, як " суб'єктивно-ідеалістичних" і "реакційних" учень, призвела до нігілістичного ставлення офіційної радянської філософії до них і унеможливлювала об'єктивні підходи до оцінки наукових досягнень цих та багатьох інших західних мислителів.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАЛЬТУС (MALTHUS) ТОМАС РОБЕРТ“ на сторінці 1. Приємного читання.
