Зустріч з рос. літературою, отже, закінчилася особистою трагедією Г. (про що писав у пращ' "Між двома душами: М. Гоголь" С. Єфремов). Трагічною виявилася вона, проте, і для рос літератури, але ця трагедія стала, так би мовити, оптимістичною. Про це переконливо пише рос. літературознавець-дисидент К. Мочульський у праці "Духовний шлях Гоголя". Г., наголошує він, "судилося круто повернути всю російську літературу... зрушити її зі шляху Пушкіна на шлях Достоєвського. Усі риси, що характеризують „велику російську літературу", що стала світовою, були визначені Гоголем... Із Гоголя починається широка дорога, світові простори. Сила Гоголя була така велика, що йому вдалося зробити неймовірне: перетворити пушкінську епоху нашого письменства на епізод, до якого повороту нема і бути не може. Він розбив гармонію класицизму, порушив естетичну рівновагу, якої дивом досяг Пушкін... Від Гоголя пішла вся „нічна свідомість нашої словесності: нігілізм Толстого, безодні Достоєвського, бунт Розанова. Її „день", пушкінський золотом тканий покров, - скинений... Можна жалкувати за днем що промайнув так швидко, і здригатися перед страшним нічним „карликом", автором „Мертвих душ". Але не можна відкрити того, що велика російська література вийшла із „Шинелі" цього „карлика". Без Г., можливо, була б рівновага, антологія, благополуччя: безконечно продовжений Майков, а за ним безплідність. Після Г. - „повне неблагополуччя", світовий розмах і світова слава".
Так, Г. не зміг реалізувати свою "Петербурзьку легенду" - і це зрозуміло, адже утопії не перетворюються на дійсність. Але вплив гоголівської творчості на рос. культуру виявився "катастрофічно струсовим".
Гоголівський "струс" загасив "сонячно-аполлонійську... поезію Пушкіна та його плеяди", викрививши "органічний розвій молодої російської літератури". Але "викривлення" це - і в цьому неймовірність вчиненого Г. - полягає в прищепленні рос. літературі і культурі в цілому органічно невластивого їй екзистенційного (україноментального) духу. І в цьому плані творчість Г. постає за своїм значенням співмірною творчості С. К'єркеґора - лідера антираціоналістичного повстання в західноєвропейській культурі (літературі і філософії насамперед), сучасника і майже ровесника Г. Цілком доречно тому з огляду на сказане назвати Г. "українським (і російським) К'єркеґором". Саме з творчого доробку Г. (з гоголівської "Шинелі") виходять світового масштабу постаті Достоєвського, Толстого, діячів так званого "Срібного віку" рос. культури - ті, хто вивів рос. культуру на світовий рівень.
На всю Росію пролунав екзистенційний заклик Г. до духовності - "всматриваться в душу человека, зная, что в ней ключ всего. Душу и душу нужно знать теперь, а без этого не сделать ничего. А узнавать душу может только тот, кто начал уже работать над собственной душой своей". Заклик цей збудив шалену лють одних (Бєлінський і його симпатики) та оплески інших - тих, хто "вийшов з гоголівської "Шинелі". "Наш Паскаль" - так коротко, але красномовно оцінив гуманістичне значення творчості Гоголя Л. Толстой.
Бароково-кордоцентричні особливості, притаманні укр. культурі перед входженням України до Московської держави, "становлять у комплексі, - як підкреслює московський проф. Ю. Барабаш, - той унікальний для російської літератури, до Гоголя незнаний і абсолютно чужий їй художній феномен, що його я визначаю поняттям гоголівське бароко: гоголівське бароко увірвалося в усталений російський літературний просторінь як чужорідне космічне тіло в усталену систему світових орбіт та ієрархії". Саме на цей бароково-кордоцентричний - екзистенційний - вплив на рос. літературу і вказав видатний рос. письменник і мислитель Ф. М. Достоєвський, зауваживши в бесіді з франц. критиком М. де Вопоє: "Ми всі (мається на увазі провідна група рос. письменників 40-60-х pp. ХІХ ст. - І. Б.) вийшли з гоголівської „Шинелі"".
ГОГОЦЬКИЙ СИЛЬВЕСТР СИЛЬВЕСТРОВИЧ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГІЛЯРОВ ОЛЕКСІЙ МИКИТОВИЧ“ на сторінці 2. Приємного читання.
