А. не поділяє позицію етичного раціоналізму Сократа. Знання, вважає філософ, ще не є доброчесністю: людина може знати, що є добрим, проте її воля не завжди здатна слідувати доброму. А. накреслює роль не тільки знання, але й навичок до добра. У нього ще не достатньо сформоване поняття волі, хоча свідомий факт розрізнення розуму і волі є присутнім.
Призначення держави в людському житті, на думку А., постає в досягненні (за допомогою законів) доброчесного життя, умови і гарантії людського щастя. Останнє ж можливо лише в умовах громади. Адже тільки в умовах суспільства люди можуть формуватись, виховуватись як моральні істоти. А. визначає людину як суспільну істоту, яка наділена розумом. Проте, необхідне виховання людини можливе лише в справедливій державі, де наявність добрих законів та їх дотримування удосконалюють людину і сприяють розвитку в ній шляхетних задатків. Тому в "Політиці" А. визначає державу як суспільство рівних людей, що поєднані між собою з метою досягнення найкращого життя. Останнє передбачає не тільки середній матеріальний добробут, але й, в першу чергу, дотримування справедливості, яка увінчує всі доброчинності, до яких А. відносить розсудливість, великодушність, хоробрість, щедрість, правдивість, доброзичливість. Характерна для грец. свідомості любов до міри і розмірності притаманна і А. Усі перелічені доброчинності суть середина між крайнощами. Наприклад, справедливість є серединою: це вміння віддати ближньому не надто багато і не надто замало, а саме стільки, скільки він того дійсно заслуговує.
О. В. Алєксандрова
АТОМ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АНАХАРСІС З АБДЕР“ на сторінці 2. Приємного читання.
