За Б., універсум не має іншої причини, окрім тієї, яка в ньому ж і полягає; причиною ж будь-якого явища і будь-якої речі може бути лише інше явище, чи інша річ. Ці причини Б. називає формами. В узагальненому вигляді - це форма як причина, унаочнена як закон природи, або аксіома. Пізнання є заглиблення від поверхні явищ до сутності речей: "Форма речі є сама річ, і річ відрізняється від форми не інакше, як явище відрізняється від сутності, чи зовнішнє від внутрішнього, чи річ по відношенню до людини - від речі по відношенню до всесвіту". Відтак порядок відшукання зв'язку і укладає правила методу, які мусять привести від сукупності невпорядкованого матеріалу стосовно певного явища, чи інакше природи (стратегія описової історії) до встановлення істинної форми цього явища чи природи (стратегія індуктивного опрацювання історичного матеріалу). Існує 4 правила методу.
Для усвідомлення місця методу Б. для дослідження природи важливого значення набуває складена пізнішими дослідниками "Таблиця людських пізнань". У ній графічним чином відбите підпорядкування різних людських пізнань згідно з трьома інтелектуальними спроможностями людини — пам'яттю, уявою та розсудком. Першій спроможності відповідає історія, другій — поезія, а третя співмірна з філософією. Саме в розділі "філософія" Б. розрізнює істинний індуктивний метод дослідження та підданий дії ідолів метод дослідження за допомогою силогізмів. Перший включений у підрозділ "Мистецтво відкриття", а другий - у підрозділ "Мистецтво судження", підпідрозділом якого є "Вчення про ідоли". Вже цим філософ наголосив на тому, що мистецтво судження (дослідження шляхом побудови силогізмів) не призводить до істинного знання.
Також у цій таблиці закріплюється принципова відмінність позиції Б. від позиції Арістотеля стосовно поділу на першу та другу філософію - "Метафізику" та "Фізику". Щодо першої філософії, то головними складниками визначаються "Вчення про людину" та "Вчення про природу, чи природничу філософію". І лише в підрозділах "Вчення про природу" - "Теоретичне вчення про природу" -перебуває підрозділ "Метафізика" як "вчення про форми" та "вчення про кінцеві причини". Відтак, Б. не розглядає метафізику як вчення про суще саме по собі, відсторонене від відчуттєво-досвідної дійсності. Метафізика з'ясовує саме те, чим є форма як природний закон, причинна основа, природне тло речі.
БЕРКЛІ (BERKELEY) ДЖОРДЖ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АНГЛІЙСЬКЕ ПРОСВІТНИЦТВО“ на сторінці 2. Приємного читання.
