ШАРТРСЬКА ШКОЛА
(990 - поч. ХІІІ ст.) - центр гуманітарних наук, "пристановище ясної розумності".
Засновником школи був франц. схоласт Фульбер (поч. 1028), наприкінці життя - єпископ Шартра. Він заклав спосіб специфічного мислення, яке протягом століть культивувалось в її стінах. Це мислення визначали зразкова та істинна виразність. Його послідовник Беренгар Турський застосував метод "ясної розумності" до церковних догматів. То було підґрунтя для розробки проблеми універсалій. Розквіту Ш. ш. зазнала в XII ст. Серед найвизначніших постатей, що очолювали Ш. ш. у цей період, були Бернар Шартрський та Тьєррі Шартрський. Ґільом де Конш (бл. 1080 - 1154), Гільберт Порретанський (1085/90-1154), Іоанн Солсберійський (1125-1180) вчились і деякий час викладали в ній. Поряд з культивуванням семи вільних мистецтв (відомими як трівіум і квадрівіум), що було характерним для усіх шкіл ранньої схоластики, у Ш. ш. вперше в Європі звернулись до античного філософського і наукового доробку з метою вивести їх оригінальний зміст. Захоплення платонізмом, особливо діалогом "Тімей" (у лат. перекладі), внесло певні новації в християнській світогляд діячів Ш. ш. Так, для натурфілософських положень було характерним визнання самосущого буття матерії і виникнення світу шляхом упорядкування і оформлення хаотичної матерії (Бернар Шартрський). Беренгар Турський під впливом "Діалогу" і вчення про еманацію дав своє розуміння картини світу. Тьєррі Шартрський наполягає на двох початках речей: Бог як початок єдності і матерія як умова множинності, але матерія не співвічна Богу, проте, виходить з єдності і повертається до неї. Порівнюючи "Тімен" з Книгою Буття, він тлумачить початок божественного творення як оформлення чотирьох матеріальних елементів: вогонь і повітря, вода і земля. Ґільом де Конш також виводить свої онтологічні ідеї з платонівського "Тімея", проте продовжує їх розробку на тлі сучасної йому філософської думки і природничих теорій. Під впливом "Тімея" Тьєррі і Ґільом намагались ототожнити Світову Душу Платона зі Святим Духом, прагнучи підкреслити творчу активність Бога як Духа, що "носився над водами". Проте, під натиском ортодоксів, Ґільом відмовився від запропонованої теорії. У свою чергу, інтерес до емпіричних знань висунув проблему адекватного метода дослідження, що привело до відродження ідей арістотелізму, публікації невідомих у схоластичній Європі розділів його твору "Органон" -"Топіка" і "Перша аналітика". На підставі висновків "Аналітик" Ґільберт Порретанський доводить індуктивне походження вихідних принципів наукового знання. Поділяючи позицію реалістів у поглядах на універсали, теоретики Ш. ш. більше схилялись до поміркованого реалізму і концептуалізму.
Протягом трьох століть Ш. ш. була одним із центрів філософської і наукової думки середньовічної Європи, але з появою ун-тів її вплив значно зменшується.
ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ ХVІ-ХVIIІ ст.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФЛОРЕНТІЙСЬКА ПЛАТОНОВА АКАДЕМІЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.
