Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

Міжнародні відносини та світова політика


Передумови колоніальної активізації європейських держав у Азії та фактори її успіху. Система субсидіарннх договорів


Буржуазні революції і бурхливий розвиток капіталізму в найбільш розвинених європейських країнах у XVIII – пер. пол. XIX ст. дали поштовх небувалому розширенню колоніальної агресії з їх боку. Прагнення правлячих кіл цих країв до оволодіння багатствами колоній сприяли продовженню процесу первинного накопичення капіталу й подальшому зростанню капіталізму. Найбільш крупні колоніальні захоплення здійснювали Англія, Франція, Голландія, США.

У XVIII і на початку XIX ст. особливо великий вплив на міжнародні відносини на Сході (Ближньому і Середньому) мали англо-французькі суперечності, що знаходилися в їх центрі, але після наполеонівських воєн у цих районах на перше місце висувалися англо-російські протиріччя. У ролі дипломатичних представників на Сході часто виступали військові, чиновники, купці, місіонери (православні, католицькі та ін.), а також представники інших професій, які при цьому сумлінно виконували й свої основні обов'язки (розвідників, комерційних агентів тощо).

На межі XVIII і спочатку XIX ст. США ще знаходилися в економічній залежності від європейської буржуазії, але в Західній півкулі вже почали здійснювати територіальні захоплення. На самому початку XIX ст. США, беручи участь у війні на Середземному морі проти корсарів алжирського бея, вже почали відстоювати свої інтереси, хоч і в не дуже справедливому "промислі" – наркоторгівлі опіумом (Середземномор'я, Далекий Схід). До середини XIX в. США вже досягли берегів Тихого океану, опанувавши величезними просторами. Крім того, СІНА усілякими методами й засобами прагнули послабити англійський вплив спочатку в іспанських колоніях Латинської Америки, а потім і в країнах цього ж регіону, що звільнилися.

Правлячі кола Голландії давали добро на криваві колоніальні захоплення в Індонезії. А Іспанія на межі сторіч усе ще продовжувала утримувати свої колоніальні володіння в Латинській Америці. У 30-х – 40-х pp. XIX ст. Франція завойовує Алжир, проводячи паралельно з цим свою колоніальну політику в регіоні Південно-Східної Азії. Разом з цим, французька й британська буржуазія боролися між собою за оволодіння ринками Близького і Середнього Сходу.

До середини XIX ст. Англія головним чином завершила завоювання Індії і поклала початок колоніального загарбання Китаю. Прагнучи до захоплення південних областей Турецької імперії, Англія в той же час підтримувала її гніт над слов'янськими народами Балкан.

Головним засобом колоніальної політики було відкрите насильство – завоювання, але дипломатія, особливо підписання нерівноправних договорів, незмінно слугувала її додатковим знаряддям. Цілі колоніальної політики капіталістичних держав випливали із загарбницьких прагнень пануючих класів тієї або іншої країни та їх взаємних протиріч.

Залучення країн Азії й Африки, що відбувалося в ході колоніальних захоплень, до світового ринку хоч і було саме по собі прогресивним явищем, але здійснювалося воно в умовах того часу болісним і важким шляхом колоніального пригноблення. Колоніальний гніт призводив до пограбування поневолених країн, затримував розвиток їх продуктивних сил, завдавав незлічевних бід їх населенню і, як правило, сприяв збереженню в колоніальних країнах докапіталістичних методів експлуатації. Пригноблювані народи колоній чинили колонізаторам запеклий опір і піднімалися на повстання проти них.

Розрізняються три основні типи колоній західних держав:

• 1 тип – коли в деяких захоплених областях і територіях місцеве населення повністю або майже цілком винищували або відтісняли на гірші землі. Ці колонії заселялися колонізаторами й перетворювалися на продовження метрополії. Так відбувалося заселення США, а також Канади й Австралії.

• 2 тип – коли в деяких захоплених областях і територіях маси місцевого населення збереглися, але їх нещадно експлуатували завойовники (колонізатори). Це британські колонії Ост-Індії, французькі володіння в Індокитаї та ін.

• 3 тип – можна розглядати як проміжний тип розвитку між 1 і 2 типами. До такого типу можна віднести Нову Зеландію, деякі колонії в Африці.

На середину XIX ст. ще далеко не весь світ був поділений між сильними державами того часу. Неподіленими залишалися багато островів Тихого океану і майже весь величезний материк Африки, хоч углиб його вже прямували розвідувальні експедиції, готуючи майбутні захоплення.

В Азії головним суперником Англії була Росія. Російські поміщики і буржуазія, що зароджувалася, проводили реакційну й агресивну політику. Проте всупереч реакційній і агресивній суті колоніальної політики царизму, приєднання Закавказзя, Середньої Азії та інших областей до Росії прискорило їх капіталістичний розвиток і спричинило розповсюдження на них впливу передової російської культури й революційного руху, що об'єктивно мало прогресивне значення.

Колоніальні завоювання в Індії Англія зробила руками Ост-Індської компанії, що була під заступництвом англійського уряду. Діяльність британської Ост-Індської компанії сприяла початковому накопиченню капіталу і підготовці промислової революції в Англії, що почалася в 60-х pp. ХУЛІ ст. Спираючись на свої торговельно-промислову і військово-морську першість, Англія вже в ході Семирічної війни (1756-1763 pp.) завдала вирішальної поразки Франції в Індії і Канаді і заклала фундамент своєї величезної імперії. Оплотом колоніальної монополії Англії стало її панування в Індії, населення якої за чисельністю в десятки разів перевищувало населення колоній інших держав. Завоювання Індії вимагало як довгих і кривавих воєн, так і складних дипломатичних переговорів.

До моменту приходу туди англійців Індія вже була країною незліченних великих і малих феодальних князівств, що ворогували в між собою. Саме в цих умовах в Індії була відпрацьована класична система британської колоніальної політики і дипломатії, побудована за принципом стародавніх римлян – divide et impera. Втручання в розібрати індійських князів і боротьбу феодальної знаті за престоли, гра на класовій, національній і релігійній ворожнечі, укладення лицемірних союзів, обманні обіцянки, віроломство, погрози і вимагання, провокації й підкуп, оформлення результатів відкритого грабіжництва і насильства незліченними договорами з князями, щоб додати видимість "законності" довершеним злочинам, – все це було зведене британськими колонізаторами в принцип і доведено до ступеня найвищого мистецтва.

Творцями й носіями цієї дипломатії були губернатори і генерал-губернатори Ост-Індської компанії, її офіцери, що виступали в ролі резидентів та інших офіційних або приватних агентів. їх дипломатія, що цілком відповідала методам епохи первинного накопичення, доповнювала військове насилля підривною діяльністю в стані супротивника.

Ширше вдавався до дипломатичних методів закабаления індійських князівств генерал-губернатор Ост-Індської компанії Уоррен Гастінгс (1773- 1785 pp.). Він широко ввів у практику компанії укладення так званих "субсидіарних договорів" з індійськими князями і направлення до них комісарів або дипломатичних агентів з осіб не особливо високих чинів – поручиків, капітанів або підполковників для того, щоб вони відігравали роль верховних радників князя та інформаторів компанії. Багато агентів компанії довгі роки перебували в неї на службі.

Субсидіарні договори зазвичай передбачали обмеження самостійності князів і особливе зречення їх від права вести війни та укладати договори без згоди компанії, розпуск військових загонів, що були під керівництвом французьких офіцерів, і відсторонення останніх від служби, направлення в князівства англійських військ або загонів сипаїв, на утримання яких правитель князівства повинен був надавати необхідні субсидії, що стягувалися і витрачалися під наглядом англійських офіцерів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.
  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини