Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

Міжнародні відносини та світова політика

Революції 1848-1849 pp. були спрямовані не тільки проти реакції в окремих державах, але й проти всієї системи міжнародних відносин монархічної Європи, сталої після Віденського конгресу 1814-1815 pp. Окремі проломи в цій системі були зроблені в 1830 р., коли звалилася "легітимна" монархія Бурбонів у Франції і виникла самостійна Бельгія. У 1848 р. т. з. "віденська система" отримала новий удар.

У Франції Лютнева революція 1848 р. привела до влади короля Луї-Філіппа і поставила перед європейськими урядами питання про ставлення до монархії у Франції. У Німеччині та Італії головними питаннями з 1848 р. були боротьба за ліквідацію феодальної роздробленості цих країн і перетворення їх в єдині національні держави. Угорська революція 1848-1849 pp. могла завершитися розвалом "клаптевої" Габсбурзької імперії й звільненням Угор- щини від австрійського панування. Польський революційний рух 1848 р. знову підняв проблему відновлення Польщі. Успіх цих рухів, очевидно, повністю підірвав би "віденські договори" 1815 р.

Потрясіння "віденської системи" в 1848 р. було результатом подальшого капіталістичного розвитку Європи зі наслідками, що з цього випливали. Намагаючись перекинути в кінці першої половини XIX в. престоли європейських монархій, революційна хвиля "знизу" висувала перед зовнішньополітичною діяльністю держав Європи нові питання. У міжнародні відносини знову вторгся вплив революційних повстань, барикадних боїв, національно-визвольних рухів. Кабінетам монархічної Європи знову довелося мати справу з революційною дипломатією, що була створена діями революційних урядів.

Усе ще могутні сили феодально-абсолютистських монархій і реакції різних країн піднялися на боротьбу з революціями 1848-1849 pp. Військовий і політичний тиск иа держави, охоплені революційним рухом, контрреволюційна інтервенція разом з компромісами та угодами з ліберальною буржуазією – такі були методи проведення зовнішньої політики старим світом. І дипломатія, разом з цим, грала далеко не останню роль у сутичці старого з новим. У Західній Європі одним з найбільш контррелюційних і закостенілих оплотів реакції була монархія Габсбургів, але й вона опинилася не в змозі самостійно придушити угорську революцію. Опорами реакції в Німеччині були прусське юнкерство й абсолютизм. Але найбільш реакційною силою було царське самодержавство в Росії.

Британська зовнішня політика грунтувалася, як і раніше, на інтересах її національної буржуазії. У 1848-1849 pp. Англія використовувала свої гроші, збройні сили й дипломатію, щоб перешкодити успіху тих революційно-демократичних рухів у Європі, які не відповідали англійським інтересам на той час. У Південній Європі Англія підтримувала гніт султанської Туреччини над народами Балкан і не підгримувала справу об'єднання Італії. Західна Європа стояла за цілісність Австрійської імперії і за збереження її гніту над італійцями, угорцями і слов'янами. Британія стояла за збереження системи 1815 р., що виключала панування на материку будь-якої однієї держави. Це дозволяло їй здійснювати свій вплив на європейські справи через використання суперечностей між іншими великими державами. У цьому сенсі вона виявилася одним з найпотужніших оплотів європейської реакції.

Крім того, Британія намагалася звести до мінімуму зміни в європейському міжнародному становищі й зберегти волю своїм рукам для своєї подальшої колоніальної експансії. Придушення революцій 1848 р. і збереження в Європі "віденської системи" 1813 р. використовувалося Англією для того, щоб підсилити свою експансію в Азії, де вона проводила в цей період політику агресії й колоніальних захоплень. Спільно з Францією Британія прагнула підірвати вплив царської Росії в Туреччині й добитися панування на Близькому Сході. Що стосується становища Англії у світі, то вона ще більше зміцнила його, а разом з ним і свої торговельно-промислову й колоніальну монополії.

На європейському континенті в 1815-1853 pp. найбільш впливовою державою була Росія. Царська Росія з її слухняною армією та її дипломатією була жандармом Європи – пугалом для революційних і національно-визвольних рухів у Європі. При Миколі І цей вплив Росії досягає найвищої межі. 1849 р. збройною силою царизму придушується революція в Угорщині. У Німеччині той же царизм заважає Пруссії, що стала на чолі об'єднувальних прагнень німецької буржуазії, добитися політичного переважання над відсталішою Австрійською імперією.

Боротьба з національно-визвольними й революційними рухами була основою співпраці Австрії і Росії. Проте обидві держави розділялися протиріччями їх інтересів у східному питанні, в якому Росія стикалася не тільки з Англією, але й з Австрією. До кінця 40-х pp. XIX ст. всі ці антагонізми призвели до остаточного розпаду Священного союзу, що показало безнадійність спроб відновити феодальний лад.

Після подій 1848-1849 pp. Микола І і його уряд мали наміри скористатися зростанням впливу Росії в Європі для зміцнення її позицій на Близькому Сході. Насправді ж сили царизму були підірвані відсталістю самодержавно- кріпосницької системи та її назріваючою кризою. Після придушення угорської революції цар став непотрібним правлячим представникам Австрії, і віденський двір зміг уже повести різко ворожу Росії політику в т. з. "східному питанні". Російський-прусські відносини після Оломоуца також погіршились. Основи монархічної солідарності віденського, санкт-петербурзького і берлінського дворів були розхитані.

На міжнародні відносини 1848-1849 pp. впливала співпраця дворянсько- поміщицькою і буржуазної конрреволюцій проти демократичних виступів широких народних мас. Також впливала й та обставина, що в революціях 1848-1849 pp. все частіше відбувався перехід ліберальної буржуазії на позиції компромісу з реакційним дворянством і абсолютизмом перед лицем все наростаючого робітничого руху в них. А перед його лицем вона втрачала дуже швидко свою революційність і брала участь у придушенні виступів як дрібнобуржуазно-демократичного руху, так і робітничого класу. Контрреволюція зірвала в 1848-1850 pp. національно-об'єднувальні процеси в Німеччині та Італії. Польща залишилася під владою учасників її поділів. Збереглася і реакційна багатонаціональна "клаптева" Австрійська імперія. Але все це не означало, що події 1848-1849 pp. пройшли безслідно і не вплинули на подальший хід розвитку міжнародних відносин.

Але зміст міжнародних відносин і світової політики в період, що розглядається, не вичерпувався тільки боротьбою між силами революції та конрреволюції. Великий вплив на міжнародні відносини і світову політику здійснювали англо-російські і англо-французькі протиріччя, ворожість французької буржуазії, царського уряду й Австрії до великодержавних задумів Пруссії, австро-французьке суперництво в їх боротьбі за вплив у Італії та інші антаганізми між європейськими державами, породжені боротьбою за території, стратегічні рубежі, торгові шляхи, ринки збуту й політичне переважання в Західній Європі і на Сході (Ближньому, Середньому і Далекому). Важливе значення мали суперечності між націоналістичними й нерідко агресивними прагненнями правлячих верхівок європейських націй.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.
  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини