Нанкінський договір 1842 р.

Міжнародні відносини та світова політика

Але до кінця війни було далеко. Конвенція від 20 січня 1841 р. була відкинута британським урядом як неприйнятна. У депеші від 21 квітня лорд Пальмерстон повідомив Ч. Елліоту про його відгук. Новим британським уповноваженим і одночасно головним суперінтендантом англійської торгівлі був призначений полковник Р. Поттінгер. 31 травня йому була надана інструкція з розпорядженням добитися переходу Гонконгу в повне володіння Англії, збільшення контрибуції, а якщо можливо, то і формальної легалізації опіумної торгівлі.

Шанси на перемогу цинському уряду могло дати лише продовження війни з розв'язуванням всенародних партизанських дій проти іноземних загарбників. Партизани навколо Кантону, в Гонконзі та інших місцях ускладнювали становище окупантів. Грабежі та насильства завойовників над мирними мешканцями ще більше породжували ненависть народу до завойовників.

У англійців не вистачало війська для походу на Пекін, але цинський двір і сановники боялися продовження війни і власного народу набагато більше, ніж кабали англійських колонізаторів. Місцем переговорів цинський уряд обрав Нанкін, порівняно віддалений від столиці.

Щоб чинити військовий тиск на хід переговорів, Р. Потгінгер наказав флоту і військам навести гармати на місто й готуватися до штурму. Після обміну візитами і переговорів, на палубі англійського військового судна "Корнуелс" 29 серпня 1842 р. був підписаний Нанкінський договір. За умовами цього договору: 1) Китай повністю поступався Англії Гонконгом, 2) зобов'язувався сплатити 21 мільйон юанів контрибуції і 3) відкрити для англійської торгівлі п'ять портів на узбережжі, де згодом були створені іноземні концесії або сетльменти. "Кохопг" розпустили. Але добитися формальної легалізації ввезення опіуму англійцям усе-таки не вдалося, хоча, з іншого боку, Нанкінській договір не містив також ніякого зобов'язання англійському уряду заборонити своїм підданим опіумну торгівлю і фактично давав англійським купцям можливість розширювати контрабандне ввезення опіуму до Китаю.

У 1843 р. в Хумині на річці Чжуцзян було підписано додаткову англо- китайську угоду про надання Англії права найбільш сприятливої нації і привілеїв екстериторіальності (тобто права консульської юрисдикції). Привілеї екстериторіальності для англійців і однобічний характер зобов'язань з боку Китаю ясно показували нерівноправність Нанкінського договору і подальших угод, нав'язаних Китаю спочатку Англією, а потім і іншими розвиненими державами.

Експансія Франції в Південно-Східній Азії

Французькі колонізатори стали проникати на схід ще в XVII- XVIII ст., переслідуючи в той час головним чином розвідувальні, політичні і церковно-релігійні цілі. При Людовіку XIV домагання Франції на главенство в міжнародній політиці сприяли направленню французьких католицьких місій у найвіддаленіші країни, зокрема до Китаю і В'єтнаму. Французькі місіонери в другій половині XVII ст. відігравали помітну роль при пекінському дворі.

У XVIII ст. поразка Франції в боротьбі з Англією за колоніальну першість послабила вплив французьких католицьких місій на Сході. Але все-таки 1787 р. за сприяння місіонерів міністр зовнішніх зносин Франції при Людовіку XVI Верженн уклав у Версалі договір з єпископом Адранським, що діяв від імені претендента на в'єтнамський престол Нгуєн Ана. За допомогу Нгуєн Ану зброєю і офіцерами Франція повинна була отримати за цим договором монополію на торгівлю з Південним В'єтнамом, ділянк території в бухті Туран і острів Пуло Кондор. Католицьким місіонерам обіцяна була свобода діяльності. Французька революція перешкодила здійснити цей договір.

За часів Реставрації і Липневої монархії французький уряд не раз посилав своїх дипломатичних агентів до В'єтнаму, але Франція була дуже зайнята своєю колоніальною політикою на Близькому Сході і в Алжирі, щоб зробити які-небудь великі самостійні завойовницькі дії на півдні і сході Азії.

1842 р. французький протекторат був установлений над островами Таїті, що загострило англо-французькі суперечності на Тихому океані.

Загарбницька політика Франції в Китаї Як і у В'єтнамі, в Китаї знаходилося немало французьких місіонерів, а французькі ділові кола бажали розширити свою торгівлю з Китаєм. Тому французький уряд мав намір отримати для себе вигоди з війни Англії з Китаєм. Навесні 1841 р. він надіслав до Китаю своїх спостерігачів – капітана Сесіля і чиновника Дюбуа де Жансіньї, що прибули до Кантону на фрегаті "Ерілш". Цинський уряд розумів наміри французьких агентів, але зустрів їх доброзичливо, щоб не штовхнути їх на бік Англії. Сесіль, у свою чергу, робив туманні натяки на можливість підтримки Китаю Францією з метою залучення до себе цинських сановників.

1843 р. уряд Ф. Гізо направив до Китаю з Франції дипломатичну й торгову місію на чолі з Лагрене. Він повинен був у з Китаєм укласти нерівноправний договір і намітити для захоплення острів з метою створення на ньому французької військово-морської бази, спираючись на яку французький флот міг би полегшити Франції суперництво з Англією на підступах до Китаю. Таку морську базу уряд Ф. Гізо передбачав захопити біля китайських берегів або біля берегів Індокитаю. Французьким військовим суднам було наказано обстежувати бухту Туран у В'єтнамі і особливо острів Басилан, поблизу Філіппінського архіпелагу.

Лагрене повинен був добиватися від Китаю надання Франції права бути найбільш сприятливою націїєю в розрахунку на майбутній розвиток французької торгівлі з Китаєм, обіг якої в той час був ще дуже невеликий. Але департамент землеробства і торгівлі спеціальною інструкцією доручив місії Лагрене вивчити умови торгівлі у відкритих портах Китаю. Особливу зацікавленість французькі фірми проявляли до можливості імпорту китайського шовку-сир цю, фарфору, чаю і фарб та експорту до Китаю вин, паризьких ювелірних і галантерейних виробів.

Ци Ін вважав за можливе, що Франція в майбутньому допоможе Китаю проти Англії. Цинський уряд і в цьому випадку слідував своєму правилу протиставлення одних "варварів" іншим. Лагрене скористався цим і переконував Ци Іна, що Китаю слід піти на поступки Франції і забезпечити собі її "дружбу".

24 жовтня 1844 р. Ци Ін і Лагрене підписали в Хуанпу франко-китайський договір. Цей договір надавав Франції право найбільш сприятливої нації. Договір передбачав для китайців волю у сповідуванні християнства, а французьким місіонерам надавав право будувати храми і проповідувати у відкритих портах Китаю. "Захист християнства" був улюбленим девізом французьких колонізаторів.

Посягання Франції на острів Басилан викликали неспокій Іспанії, що володіла Філіппінським архіпелагом. Побоювання були марними. Зайнятість війною в Алжирі й відсутність фінансових ресурсів д ля захоплення й утримання морської бази у водах Тихого океану врешті-решт спонукало кабінет Ф. Гізо відмовитися від думки заволодіти цим островом.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нанкінський договір 1842 р.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.
  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини