Придбання США Великої Луїзіани у Франції

Міжнародні відносини та світова політика

Однією з найважливіших подій президентства Т. Джефферсона було придбання Великої Луїзіани. Після закінчення війни за незалежність багато американських діячів вимагали для американців права вільного плавання по Міссісіпі, гирло якої належало Іспанії. Вони стверджували, що сама природа дала американцям право плавання по Міссісіпі. На початку правління Т. Джефферсона лунали голоси про те, що США повинні негайно захопити нижню течію цієї річки.

Ворожнечу між Англією і Францією США використовували для розширення своїх володінь. 1803 р., скориставшись скрутним становищем Франції у зв'язку з її війною проти Англії та з повстанням негрів і мулатів на острові Гаїті, США купили в неї в цілому за 15 млн. доларів величезну територію на захід від Міссісіпі – Велику Луїзіану, завдяки чому територія США збільшилась удвічі.

Відбулася ця операція таким чином. Т. Джефферсон запропонував Н. Бонапарту продати Новий Орлеан, що лежав на невеликій острівній території між Міссісіпі та низкою озер у гирлі цієї річки. У разі невдачі послам США Лівінгстону і Монро, майбутньому президентові США, пропонувалося відстоювати право перевантаження товарів у Новому Орлеані.

Характерно, що коли Т. Джефферсон послав до Парижа Монро для переговорів про купівлю Нового Орлеана, він дав інструкцію добиватися при цьому і купівлі Західної та Східної Флориди. У разі відхилення американської пропозиції Т. Джефферсон мав намір направити Монро до Лондона для укладення договору про союз з Англією. Монро зволікав з поїздкою до Парижа. Він вирішив почекати, поки Франція і Англія знову почнуть війну. Перш ніж він досяг Парижа, стало відомо, що Ам'єнський мир виявився лише перепочинком на один рік і що війна між Францією і Англією вже відновлена.

Н. Бонапарт, потребуючи грошей для ведення війни проти Англії і розуміючи безглуздя продажу Нового Орлеана, стратегічного ключа до басейну Міссісіпі, несподівано запропонував продати американцям усю Луїзіану.

Ще незадовго до цього Н. Бонапарт носився із загарбницькими планами створення великої американської імперії, яка повинна була включати і Луїзіану. Як базу для завоювань на американському континенті він розраховував використовувати багатий і густо населений острів Гаїті, що належав Франції. Але з 1791 р. на Гаїті почалося збройне повстання рабів-негрів і мулатів проти рабства і французького панування. Це було наймогутніше і найбільш організоване повстання рабів-негрів в історії Америки. На чолі з талановитим воєначальником і організатором негром Туссен-Лувертюром повсталі люто чинили опір спробам Директорії, а потім Н. Бонапарта відновити французьке панування на острові. 36-тисячна армія, послана Н. Бонапартом на Гаїті, майже повністю загинула в боях і від хвороб.

1803 р. Н. Бонапарту стало ясно, що Франція не зможе утримати в своїх руках Гаїті, а у зв'язку з цим зруйнувалися і його плани подальших захоплень в Америці. До того ж стратегічно важливу Луїзіану була не проти захопити Англія. Ця обставина також вплинула на рішення Н. Бонапарта продати Велику Луїзіану. Була і ще одна обставина, що прискорила цю операцію. Намір США вступити у війну проти Франції на стороні Англії став відомий французькому уряду. І цей момент також зіграв свою чималу роль у купівлі Луїзіани США.

Посли, не маючи на те повноважень, вирішили купити мільйон квадратних миль, що збільшувало розміри США удвічі і дало їм контроль над усією внутрішньою річковою системою. Федералісти Нової Англії протестували проти цієї купівлі, оскільки боялися, що Південь політично задушить Схід, тобто плантатори Півдня – великих землевласників і купців. Т. Джефферсон вагався, оскільки конституція не давала прямих прав на купівлю нових територій, а він був прихильником "вузького" тлумачення конституції. Але потім він вирішив, що Луїзіану можна купити, а в конституцію внести відповідні доповнення. Правда, таке доповнення внесено не було, але купівлю ратифікували сенат і президент.

Хоча Велика Луїзіана була куплена США за договором, але уряд передбачав, що її французько-іспанське населення не побажає визнати своїх нових господарів – американців, і тому Т. Джефферсон, приймаючи у володіння Велику Луїзіану, насамперед направив туди війська для того, щоб придушити можливе повстання місцевого населення. Як відомо, Т. Джефферсон на словах неодноразово заявляв себе прихильником рівності всіх людей. Проте приєднавши Велику Луїзіану, він не дав населенню цієї величезної області, причому не тільки індіанцям, але й білим – іспанцям і французам, політичних прав і позбавив їх можливості мати своїх представників у федеральних органах США.

При цьому Т. Джефферсону було не важко підшукати пояснення позбавленню політичних прав жителів Великої Луїзіани: "Наші нові співвітчизники поки що як діти, не здатні до самоврядування". Конгресмени заявляли, що право населення Луїзіани на самоврядування несумісні "з природними правами американців" і що антидемократичне правління в Луїзіані покликано "забезпечити права Сполучених Штатів". Вже 1803 р. в США лунали голоси про те, що весь північноамериканський континент повинен бути захоплений США.

Ще 1782 р. комісія, призначена Континентальним конгресом, опрацювала для Д. Джея, що відправлявся до Парижа вести переговори про мир, інструкцію, в якій мовилося: "Річка Міссісіпі буде найприроднішим, добре помітним і найбільш визначеним кордоном...". Існувала думка, що гори – кращі кордони, ніж річки, і що тому Аллегани більше підходять для західного кордону, ніж Міссісіпі. Проте американці вибрали не кращий з цих двох кордонів, а найбільш віддалений.

Таким чином, 1803 р. США купили у Франції територію Великої Луїзіани зі столицею в Новому Орлеані. Територія США відразу збільшилась у 2 рази. Дуже важливо для США було й те, що західний кордон Великої Луїзіани не був обмежений, що дало їм можливість захопити всю територію до Тихого океану. Але ще до оформлення цієї операції туди направився потік фермерів і плантаторів, що захопили землі по річці Міссісіпі.

Значення "здобуття" Луїзіани в американській історії було оцінено американським істориком С. Ф. Бемісом так: ".Луїзіана стала початком американської експансії до Флориди, Техасу, Нової Мексики, Каліфорнії, Орегону, Аляски". Цікавий і такий факт: усього через декілька років після приєднання Луїзіани, в 1805-1806 pp., колишній віце-президент США Аарон Берр і генерал Уїлкінсон готували на території Луїзіани вторгнення до Мексики. "Здобуття" Луїзіани, поза сумнівом, стало переломною віхою в історії американської зовнішньої політики і дипломатії та відкрило новий період у зовнішньополітичній історії США.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Придбання США Великої Луїзіани у Франції“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції
  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини