Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

Міжнародні відносини та світова політика

13 липня 1841 р. в Лондоні, з відома царя, була підписана між Туреччиною, з одного боку, і Росією, Англією, Австрією, Пруссією і Францією – з іншого, конвенція про Босфор і Дарданелли. У ній було визначено, що протоки закриті будуть для військових суден усіх держав, поки Туреччина не перебуває у стані війни. Під час війни Туреччина мала право пропускати через протоки судна тієї держави, з якою їй буде вигідно домовитися. Микола І не протестував проти участі в договорі Франції. Без неї цього разу неможливо було обійтися, навіть з погляду самого лорда Пальмерстона. Франція перестала підгримувати Мехмеда-Алі, побачивши, що чотири держави виступають проти неї, а єгипетський паша задовільнявся серйозними територіальними надбаннями і примирився з новим султаном Абдул-Меджидом І, який змінив померлого 1839 р. Махмуда II.

Але головне досягнення в очах Миколи І залишалося в силі. Франція була відкинута в східному питанні. Шлях до відвертого вияснення стосунків з Англією був відкритий. А тут ще вересень 1841 р. приніс відставку лорда Пальмерстона. Впав кабінет вігів лорда Мельбурна, а з ним пішов і статс-секретар у закордонних справах лорд Пальмерстон. Новий консервативний прем'єр Роберт Піль славився русофільством: ще більшою мірою другом Росії, а головне, ворогом Туреччини вважався призначений ним новий статс-секретар у закордонних справах, лорд Ебердін. Останній вважав, що з переважної більшості питань Англія цілком зможе домовитися з Росією. І Микола І вважав, що до цих питань належить і питання про Туреччину.

Спроба Миколи І домовитися з Англією про розподіл Туреччини

Пройшло 11 років після Мюнхенгреца, поки Миколі І здалося можливим спробувати знову заговорити про Туреччину як про "хвору людину". Цього разу з Англією. Доти при лордові Пальмерстоні, це було абсолютно немислимо.

На початку 1844 р. Микола І дав зрозуміти, що він хотів би здійснити візит королеві Вікторії. Відповідне запрошення було негайно отримано. 31 травня 1844 р. цар зі свитою висадився у Вульвіче. Микола І був прийнятий двором і аристократією з усіма проявами того особливого вшанування, майже підлабузництва, з якими його приймала тоді всюди монархічна Європа, що бачила в ньому наймогутнішого в світі очільника, успішного у всіх своїх починаннях політика, надійний оплот проти революції. У цій атмосфері Микола І, звичайно, міг відчути особливу увагу до тих "відвертих" бесід про Туреччину, зради яких він і здійснив свою подорож.

Майже негайно після свого переїзду на запрошення Вікторії з Лондона до Віндзора Микола І бачився і говорив з лордом Ебердіном. Висновки з розмов царя з ним і главою міністерства Р. Шлем були зроблені надто зрозумілі: щоб з успіхом побороти французькі прагнення, не дати Австрії скористатися спадком "хворої людини", Росія і Англія повинні завчасно домовитися про поділ здобутого. Таким чином, цар повторив те, що сказав 1833 р. в Мюнхенгреці К. Меттерніху. Але тоді, коли він говорив в Мюнхенгреці про "хвору людину", той прикинувся глухим. А нині, в 1844 р., царські слова про "помираючу людину" були дуже добре почуті у Віндзорі і лордом Ебердіном, і Р. Пілем. "Туреччина повинна впасти, – сказав цар Р. Шлю. – Я не хочу і вершка Туреччини, але й не дозволю, щоб інший отримав хоч її вершок".

Р. Піль дуже добре зрозумів, чого бажає цар, і не тільки не виявив благородного обурення, але зараз же повідав цареві, що Англії приємно було б при майбутньому поділі Турецької імперії отримати саме Єгипет. Цю думку Р. Піль висловив такими обережними, істинно дипломатичними словами: "Англія щодо Сходу знаходиться в такому ж становищі. В одному лише пунші англійська політика дещо змінилася відносно Єгипту. Існування там могутнього уряду, такого уряду, який міг би закрити перед Англією торгові шляхи, відмовити в пропуску англійському транспорту, Англія не змогла б допустити".

Р. Піль чудово знав, що цар претендує не на Єгипет, а на Костянтинополь і протоки, а також на Молдавію і Валахію. На Єгипет же претендують французи, проти яких цар і пропонує Англії блокуватися з Росією. Микола І, звичайно, міг прийняти слова Р. Піля за згоду щодо поділу турецького спадку. Тому цар продовжував: "Зараз не можна вирішувати, що слід зробити з Туреччиною, коли вона помре. Такі рішення прискорять її смерть. Тому я все пущу в хід, щоб зберегти статус-кво. Але потрібно чесно й розумно обговорити всі можливі випадки, треба прийти до розумних висновків, правильної, чесної угоди".

Цар виїхав з Англії, надзвичайно задоволений тим, що цього разу його співбесідники не були глухими, як К. Меттерніх в Мюнхенгреці. Він зопалу навіть наказав К. В. Нессельроде відправити до Англії мемуар з викладом усіх своїх думок про необхідність завчасної угоди на випадок розпаду Туреччини. Йому дуже хотілося мати в себе щось на зразок підписаного Р. Шлем або лордом Ебердіном підтвердження їх згоди з викладеними ним думками. Але цього він не дочекався. Англійські міністри, спохватившись, зв'язувати себе документом не побажали.

У червні 1846 р. кабінет Р. Піля пішов у відставку. Віти на чолі з лордом Джоном Росселем і лордом Пальмерстоном як статс-секретар у закордонних справах знов заволоділи владою. Микола І знав давно, що лорд Пальмерстон з неспокоєм стежить за зростанням впливу Росії в Європі, та той ніколи цього й не приховував. "Європа дуже довго спала, вона тепер прокидається, щоб покласти край системі нападів, які цар хоче підготувати на різних кінцях своєї просторої держави", – говорив лорд Пальмерстон ще 1837 р. прямо в обличчя російському послові К. А. Поццо-ді-Борго. Намагатися відновити тепер, у 1846 р., з лордом Пальмерстоном ті розмови, які так легко і зручно було вести з Р. Пілем і лордом Ебердіном, здавалося цареві абсолютно неможливим.

Будучи проїздом у Відні у грудні 1846 р., цар заговорив знову з К. Меттерніхом про Туреччину і визнав необхідним заявити, що якщо Туреччина розпадеться, то Костянтинополя він нікому не віддасть. Якщо ж хто спробує послати туди військо, то він, цар, з'явиться і Костянтинополі раніше. А якщо він вже увійде туди, то там і залишиться. Це були швидше погрози, ніж пропозиція поділу. Та й дуже слабкою вважав цар на той момент Австрію.

У той же час Микола І при своїй безмежній самовпевненості й абсолютному нерозумінні прагнень широких верств населення в тодішній Європі, і зокрема в німецьких країнах та у володіннях Габсбургів, з роздратуванням і упертістю плющивши очі на очевидні факти, все-таки відчував у ці роки наближення революції. Він уже передбачав, що його "союзники" можуть і не витримати очікуваного страшного поштовху. Приписував він це перш за все слабкості і розгубленості австрійського та прусського урядів. "Раніше нас було троє, а зараз залишилося тільки півтора, тому що Пруссії я не рахую зовсім, а Австрію рахую за половину", – так говорив Микола І 1846 р. одному датському дипломатові. Так дожила Європа до лютого 1848 р. І в історії європейської зовнішньої політики наступили круті, раптові, величезні зрушення.

Таким чином, XIX ст. вже не знає обміну дрібних територій між династіями. Питання династичних шлюбів і спадщини вже не відіграють колишньої ролі в міжнародних відносинах. У них знаходить своє втілення боротьба промислової буржуазії за ринки збуту своїх товарів. Особливого значення набувають питання митної політики і торговельні договори.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток
  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини