Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

Міжнародні відносини та світова політика

Після захоплення Єгипту Англією обстановка на Близькому Сході змінилася. Вона украй змінила англо-турецькі відносини. Основний вплив на Костянтинополь у 80-х pp. перейшов до Росії. Проте головною турботою російського уряду було забезпечення Чорноморського узбережжя. Ще Кримська війна показала для Англії, що це найбільш вразлива частина Російської імперії. Істотною частиною англійського плану військових дій було висадження десанту на Кавказькому узбережжі і морська диверсія проти Одеси. Росія скористалася договором трьох імператорів, щоб застрахувати себе від появи британського флоту в Чорному морі. Російський уряд звернувся до О. фон Бісмарка, запрошуючи його виконати свої зобов'язання за третім пунктом цього договору. І О. фон Бісмарк цього разу виявився лояльним союзником. Пояснювалася ця не властива йому чесність тим, що для Німеччини було вигідне продовження російської експансії в Середній Азії. Вона відволікала сили Росії від Європи і погіршувала англо-російські відносини.

У результаті Росії вдалося розладнати англо-турецьке зближення, що намітилося. Султан оголосив, що протоки залишаться закритими. Із закриттям проток і Чорне море, і Кавказ ставали не вразливими для Англії.

Афганський конфлікт і утворення централізованої афганської держави

Поруч із близькосхідним вузлом міжнародних суперечностей існував і середньоазійський. Об'єктами боротьби в Середній Азії в 70-Х-80-Х pp. XIX ст. були Афганістан і Туркменія. Штовхаючи Туреччину на конфлікт з Росією і відволікаючи сили Росії на Близький Схід, Англія тим самим готувала війну проти Афганістану. Російсько-турецька війна була використана нею для закабаления Афганістану та інших областей Середньої Азії.

У травні 1878 р. емір Афганістану шукав зближення з Росією, оскільки відчував недовіру і ворожнечу до Англії, про що писав турецькому султанові. У червні 1878 р. Росія направляє до Кабула свою місію на чолі з генерал-майором Столєтовим. Разом з тим Росія зосередила свої війська в Туркестан! й готувала для Англії відповідні ворожі їй заходи у Середній Азії, відстоюючи при цьому свої інтереси на Балканах. Тим самим вона хотіла й намагалася запобігти англійській експансії до Середньої Азії з метою захоплення нею Афганістану і Туркменії. При цьому Англія вже давно готувалася до захоплення Афганістану – ще з часів Першої англо-афганської війни і в подальший час до 1878 р.

Направлення місії генерал-майора Столетова мапа на меті продемонструвати перед Англією співпрацю Росії з еміром Шер Алі в боротьбі проти неї. Царизм хотів налякати Англію і спонукати її до поступливості на Близькому Сході. Росія готова була надати Афганістану військову допомогу і навіть укласти з ним союз. Проект такого договору розроблявся генералом Столєтовим. Проте на це не пішли певні кола в російських верхах. Емірові ж радили протягнути англійцям гілку миру. За збереження незалежності Афганістану Росія готова була діяти і дипломатичними засобами в Лондоні.

Проте розрахунки російської дипломатії не виправдались. Англія напала на Афганістан 20 листопада 1878 р. Росія зробила кроки примирити Афганістан з Англією, якщо остання "поважатиме незалежність Афганістану". Англія офіційно відкинула цю пропозицію і розглядала її як втручання в англо-афганський конфлікт. У грудні 1878 р. Англія і Росія обмінялися зобов'язаннями поважати цілісність Афганістану з обох боків. Але в тому ж грудні Англія порушила взяте на себе зобов'язання і захопила три гірські проходи з Індії до Афганістану. У зв'язку з наближенням до Кабула англійських військ російська місія виїхала з нього разом з еміром Шер Алі, який помер на шляху до Росії.

Афганістан протримався до весни 1879 р. У травні був підписаний в Гайдамаку мирний договір, за яким Англія встановлювала повний контроль над Афганістаном і відбирала у нього частину території, суміжної з британською Індією. Це був найпринизливіший і найкабальніший договір зі всіх, які коли-небудь підписував Афганістан. У серпні 1879 р. відбулося повстання солдатів афганського гарнізону в Кабулі і в країні почалася визвольна війна афганського народу проти англійців.

Тоді Росія робить новий маневр. До Афганістану з Ташкента виїжджає Абдурахман-хан (один зі спадкоємців Дост-Мухамеда) і очолює боротьбу народу проти англійців на півночі країни. Англійці відповіли тим же і запросили його стати еміром і правити в Кабулі, чим зруйнували плани Росії. Навесні 1880 р. він стає еміром Афганістану, хоча війна народу проти Англії продовжувалася. Закінчилася війна вже при У. Гладстоні, який 1880 р. змінив Дізраелі. Результатом війни було встановлення над Афганістаном англійського протекторату. Емір отримував від англійців щорічну субсидію і зобов'язався не підтримувати стосунків з іноземними державами інакше, як через посередництво Англії. Британські війська евакуйовувалися з Афганістану. Прихильники політики Дізраелі голосно засуджували У. Гладстона за цей акт. У той самий час, коли між Францією й Італією зрів конфлікт через Туніс, а між Францією і Англією – через Єгипет, між Росією і Англією намітилися нові ускладнення в Середній Азії.

Але в Гераті Аюб-хан продовжував вести війну з Англією і проти Абдурахман-хана. Після виведення англійських військ Абдурахман-хан продовжив воювати за об'єднання у складі країни Кандагару і Герату і переміг до осені 1881 р., об'єднавши всю країну під своєю владою. Утворилася єдина централізована афганська держава. Країна формально продовжувала залишатися під протекторатом Англії, хоча фактично його не ісувало. Росії не вдалося перешкодити Англії поширювати свій вплив на Афганістан, хоч він був досить формальним.

На встановлення англійського протекторату над Афганістаном і на дипломатичну перемогу Англії на Берлінському конгресі російський уряд відповів приєднанням Туркменії. 1884 р. росіяни зайняли Мерв. Подальше просування російських військ до Герату, на думку англійців, створювало безпосередню загрозу Індії. Воно підводило росіян до найбільш доступної західної частини Афганістану. Разом з тим, завоювання росіянами Мерва вважало межу для експансії Англії, що намагалася підкорити своєму впливу туркменські племена.

1885 р. відбувся новий конфлікт між Англією і Росією на р. Кушці. Англійці "підбили" Афганістан виступити проти Росії, але в бою афганські війська потерпіли поразку. Англійські офіцери ганебною втечею залишили поле бою, ще не вступивши у нього. Емір Абдурахман-хан, побачивши цю зраду, зайняв з цього питання більш помірковану позицію. Російська дипломатія також виграла цей поєдинок з Англією. Війна Англії з Росією не відбулася. Отже у спірних питаннях російсько-афганського розмежування У. Гладстону довелося поступитися.

В афганській кризі союз трьох імператорів неначе виправдав своє існування. Від цих тривожних днів афганського конфлікту залишився документ, в якому О. фон Бісмарк відверто роз'яснював своєму монархові, що Німеччині слід всіляко розпалювати англо-російські конфлікти. Там же канцлер яскраво зобразив страшні наслідки, що загрожують Німеччині в разі зближення Росії та Англії. Ось що писав О. фон Бісмарк 27 травня 1885 р. імператорові Вільгельму І, який висловив було побажання, щоб його канцлер протидіяв примиренню Росії з Англією, стримуючи вплив на Петербург. ".. .Німецька політика зацікавлена встановити між Англією і Росією швидше ворожі, ніж дуже близькі відносини. Якщо відбудеться англо-російська угода... з'явиться можливість повсякчас, відповідно до потреби, посилити цю угоду шляхом приєднання Франції, у випадку якщо російсько-англійська політика зустріне опір з боку Німеччини; цим створиться основа для такої коаліції проти нас, небезпечнішої за яку для Німеччини нічого і бути не може... Щоб це викликати, достатньо щонайменшого прямого або непрямого тиску на Росію... Тому уряд вашої величності й проявляє безумовну стриманість відносно всяких порад дотично до збереження миру...".

Таким чином, у цьому примітному документі О. фон Бісмарк передбачив найсерйознішу небезпеку, яку взагалі могла накликати на себе Німеччина, – саме англо-російський союз.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.
  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини