Союз Росії з Китаєм 1896 р.

Міжнародні відносини та світова політика

Досягнутий А. Б. Лобановим-Ростовським успіх був тільки першим кроком російської експансії в Китаї. Надалі царська дипломатія використовувала момент, коли Китаю знадобилися гроші на сплату японцям контрибуції. Китайський уряд почав був переговори з лондонськими, паризькими і берлінськими банкірами. Ці фінансисти явно прагнули закабалит Китай. Передбачалося дат йому позику за умови встановлення міжнародного контролю над китайськими фінансами. Такий контроль був би для царського уряду серйозною перепоною у справі підпорядкування Китаю російському впливу.

С. Ю. Вітте вирішив втрутитися у справу. Скориставшись суперництвом французьких і німецьких банкірів, він запропонував китайському уряду роздобути для нього позику в 150 мільйонів рублів під гарантію російського уряду. Китай отримував 94 за 100 з 4 % річних. Французькі банкіри погодилися надатити ці гроші. Контракт був підписаний 6 липня 1895 р. Він містив зобов'язання Китаю не погоджуватися на іноземний контроль над своїми фінансами, якщо в них не братиме участь російський уряд. Німці, як і англійці, були усунені від цієї фінансової комбінації. В кінці 1895 р., за ініціативою С. Ю. Вітте, був заснований Російсько-китайський банк. Він був установлений групою французьких банків і одного російського банку під протекцією російського уряду, який забезпечив своїм представникам керівне становище в правлінні. Статут банку передбачав найрізноманітніші операції на Далекому Сході, включаючи фінансування китайських властей, збір і зберігання податкових надходжень, отримання залізничних та інших концесій на всій території Китаю.

Після заснування Російсько-китайського банку наступною справою Вітте С. Ю. було створення спеціального фонду для підкупу китайських сановників, щоб добитися отримання від Китаю залізничної концесії в Маньчжурії.

З планом С. Ю. Вітте збігся початок боротьби ділків Англії, Франції, Німеччини і США за залізничні концесії в Китаї. Всі вони користувалися підтримкою своїх урядів. Прямим конкурентом російського залізничного будівництва в Маньчжурії виявся американський банківський синдикат, який проектував грандіозну дорогу Кантон – Ханькоу – Пекін і далі на з'єднання з Сибірською магістраллю. Цей проект означав би встановлення залізничного зв'язку Маньчжурії з Центральним і Південним Китаєм, з його відкритими портами, де панував європейський капітал. Американський проект означав насичення Маньчжурії європейськими або американськими товарами, з якими російська промисловість не могла б конкурувати, а головне, він створював серйозні перепони для політичного переважання Росії в Північному Китаї.

Разом з тим, С. Ю. Вітте хотів ізолювати Маньчжурію від центрів іноземного капіталу в Китаї та прив'язати її економічно до Сибірської магістралі. Переговори з Пекіна було вирішено перенести до Петербурга, подалі від конкурентів. У кінці квітня для цих переговорів до Петербурга приїхав Лі Хунчжан. Офіційно він прибув на коронацію Миколи П. Іноземці в Пекіні навперебій підкуповували китайських міністрів. С. Ю. Вітте теж не був винятком і дав Лі Хунчжану величезний хабар.

Результатом переговорів був так званий Московський договір від 3 червня (22 травня) 1896 р. про оборонний союз проти Японії У разі її нападу на Китай, на Корею або на східноазійські володіння Росії кожна з договірних сторін повинна була прийти іншій на допомогу своїми збройними силами. Для полегшення підвезення військ при виконанні цього договору Китай дозволяв Росії споруджувати залізницю через Маньчжурію на Владивосток, видавши на це концесію Російсько-китайському банку. С. Ю. Вітте добивався також і відгалуження дороги на південь, до Ляо-Дуна. Проте, не зважаючи на хабарі, цієї концесії він не отримав. Лі Хунчжану було обіцяно 3 млн. рублів, але з них 2 мільйони ухитрилися дещо затримати. Невдовзі смерть старезного китайського сановника допомогла російському уряду заощадити ці гроші.

Концесійний договір між урядом Китаю і Російсько-Китайським банком був підписаний 8 вересня 1896 р. Для спорудження і експлуатації залізниці банк створював Товариство Китайсько-Східної залізниці (КСЗ), яке фактично працювало за кошти російської скарбниці. Концесійний контракт надавав Товариству право самостійно встановлювати залізничні тарифи. У числі багатьох інших привілеїв, створених для Товариства КСЗ, особливого значення набула така. Товариству надавалося право безумовного і виняткового управління своїми землями, тобто всією смугою відчуження. Умови концесійного договору перетворювали цю смугу відчуження на щось на кшталт великого, витягнутого російського сеттльмента. На основі умов концесійного договору Товариство КСЗ створило навіть свою власну озброєну поліцію.

Російсько-японська угода про Корею

Ще під час московських переговорів про укладення союзного договору Китай погодився на спорудження гілки від магістралі КСЗ до одного з південноманьчжурських незамерзаючих портів. Питання про придбання Росією незамерзаючого порту після японо-китайської війни мало для неї дуже велике значення. До цього російські військові судна користувалися для своїх стоянок рейдами і бухтами Японії. Тепер це стало неможливим. Росія була зацікавлена в придбанні відкритого і незамерзаючого порту в Китаї. Для протидії японській агресії в Маньчжурії виняткове значення мав Порт-Артур, з якого флот міг контролювати важливіші операційні лінії японської армії у разі її висадження в Маньчжурії.

У травні 1896 р. між Росією і Японією був підписаний договір про спільний протекторат над Кореєю, а через місяць з урядом Кореї було укладено угоду про передання керівництва фінансами країни російському радникові та навчання армії російськими інструкторами. 1897 р. був створений Російсько- корейський банк, управління корейськими митницями було видібране в англійців і передане Росії. В цілому ж міжнародна обстановка в цьому регіоні в 1897-1898 pp. була сприятливою для царизму, а Німеччина прагнула відвернути увагу царизму від Західної Європи. Імператор Вільгельм П називав Миколу II у своїх листах "адміралом Тихого океану".

Англія з незадоволенням дивилася на дії Японії відносно Китаю. Але Англія примирилася з цим, бо їй особливо небезпечною вважалася Росія, в якій вона у той час бачила головного суперника в боротьбі за Азію. 1895 р. Англія не долучилася до Німеччини, Росії, Франції і відмовилася зайняти разом з ними антияпонську позицію. Вона не хотіла псувати відносини з Японією, розраховуючи використовувати її надалі проти Росії. Англія боялася, що захопивши Порт-Артур росіяни рушать далі на південь до Пекіна, а потім і в долину р. Янцзи, де були зосереджені основні економічні інтереси англійського капіталу.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Союз Росії з Китаєм 1896 р.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.
  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини