У тому ж 1854 р. Англія також уклала з Японією нерівноправний договір услід за США. А напередодні до Японії прибула англійська військова ескадра під командуванням адмірала Стерлінга з метою розповсюдити на Англію всі переваги і вигоди американо-японського договору. Це була військова конвенція між Японією й Англією про використання японських портів для британських військових кораблів. Спроби англійців підняти питання про використання японських портів для нападу англійців на російські воєнні та торгові судна були знехтувані японським урядом.
Політика Росії щодо Японії
Росія теж не стояла осторонь від дій Заходу і США. У 1854-1855 pp. російська місія до Японії під командуванням контр-адмірала Путятіна завершилася підписанням 7 лютого 1855 р. першого російсько-японського договору, який відкривав для російської торгівлі три японські порти – Сімода, Хакодате і Нагасакі. Росія, як США і Англія, отримувала право найбільш сприятливої нації, проте при цьому привілеї екстериторіальності надавалися взаємно на початку рівноправ'я підданим обох сторін.
На відміну від представників США і Англії контр-адмірал Путятін діяв без чинення тиску на Японію озброєною силою. Проте обмежене становище Росії під час Кримської війни і непідготовленість Росії до війни на Тихому океані були використані японськими уповноваженими, щоб добитися в договорі оголошення острова Сахалін "неподіленим між Росією і Японією", хоча фактично він знаходився під контролем Росії. Та і сам контр-адмірал Путятін, на жаль, не проявив достатньої твердості в цьому питанні.
Політика держав Заходу та Японії щодо Кореї
Тоді як Китай і Японія піддавалися вторгненню іноземного капіталу і закабалению нерівноправними договорами, Корея в 50-х – 60-х pp. XIX ст. ще зберігала становище ізольованого королівства, що знаходилося у васальній залежності від Китаю. Правлячі кола Кореї противилися доступу іноземних купців і товарів на ці землі, вважаючи, що подібне буде підривом засад старини і прав пануючих у країні феодалів. Уряд присікав діяльність католицьких місіонерів, а також було зайнято придушенням селянських повстань.
Сили Англії були відвернуті від Кореї колоніальною політикою в інших країнах Азії. Японія в 60-х pp. була не проти відкрити для себе Корею, але була зв'язана своїми внутрішніми проблемами. Надалі буржуазна революція 1868 р. в Японії створила передумови для активізації її проникнення до Кореї. Франція намагалася нав'язати Кореї нерівноправний договір 1866 р., але спроба військового захоплення нею узбережжя країни закінчилася для Франції невдачею. Десант, який вона намагалася висадити на узбережжі острові Канхва, був розбитий корейцями.
Політика Росії щодо Кореї
Росія остерігалася наполягати на встановленні з Кореєю морської торгівлі і дипломатичних відносин, побоюючись, що США і європейські держави скористаються вигодами цих відносин більш ніж сама Росія і постараються підпорядкувати Корею своєму впливу. Спроби Англії втягнути Росію у військову експедицію проти Кореї закінчилися невдачею. Росія віддавала перевагу вести з Кореєю сухопутну торгівлю для закупівлі сировини і продовольства російським військам, що знаходилися на Далекому Сході.
Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Політика Англії щодо Японії“ на сторінці 1. Приємного читання.
