Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

Міжнародні відносини та світова політика

Розповсюдження американської експансії на Тихий океан було обумовлене бурхливим економічним розвитком США і швидким перетворенням їх у велику капіталістичну державу. Купці і судновласники північно-східних штатів ще з 80-х років XVIII ст. стали виявляти зацікавленість до проникнення в Китай та інші країни Азії. США вже в першій половині XIX ст. брали активну участь у колоніальній експансії західник держав на Тихому океані. Але головний напрям експансії США в країнах Азії вів до Китаю і Японії.

У цей же час купецькі кораблі США стали проникати до Сіаму та Індонезії. У 1833 р. агент уряду США купець Роберті прибув на судні "Пікок" до Сіаму й уклав договір з сіамським урядом про безмитну торгівлю. Американські кораблі відвідували й острови Самоа на шляху в південну частину Тихого океану.

Американський фрегат "Потомак" був посланий у каральну експедицію на острів Суматра. Замаскувавши фрегат під торговельне судно з голландським прапором, американці в лютому 1832 р. підійшли до берега, обстріляли і спалили селище Куале Вату в помсту за напад місцевих мешканців на судно незапрошених американських гостей, що недавно побували біля берегів острова.

У той же час вони розширювали китобійний і риболовецький промисли і хутрову торгівлю в північній частині Тихого океану. Ця торгівля і китобійний промисел на Тихому океані до середини XIX ст. велися з портів атлантичного узбережжя. На півночі Тихого океану американські купці і звіропромисловці проникали в російські володіння на Алясці, на Алеутських островах і на береги Східного Сибіру.

З Гавайськими островами торгівля велася ще в 90-х pp. XVIII ст. У 20-х pp. XIX ст. місіонери стали поширювати там християнство. Американські місіонери і купці проникли на Гавайські острови, де торгові та китобійні судна США користувалися стоянкою. Місіонери займали на островах землі, а купці і китобої спаювали населення ромом і скуповували сандалове дерево. Перший договір з Гавайськими островами, "Договір про дружбу", США уклали ще 1826 р. У 1842 р. президент Тайлер і державний секретар Вебстер проголосили, що Гаваї не повинні стати колонією іншої держави. Другий договір ще більш розширив права американців. Вони вважали Гавайські острови своєю вотчиною. 1851 р. вже був підготовлений проект анексії США Ґавайських островів, не приведений у виконання тільки внаслідок загострення боротьби між Північчю і Півднем та побоювання викликати конфлікт з Англією і Францією. Президент Пірс збирався 1854 р. анексувати Гаваї.

Ще в 30-40-х pp. XIX ст. США мали намір нав'язати нерівноправні договори також Японії і Кореї, але не здійснили виконання цих задумів через війну з Мексикою. Подальша активізація політики США на Далекому Сході почалася в кінці 1840-х pp., після захоплення ними Каліфорнії і Орегону та перетворення США в тихоокеанську державу. Перспективи зростання торгівлі з Китаєм, встановлення торговельних стосунків з Японією, розвитку китобійного і хутрового промислу великою мірою посилили зацікавленість ділових кіл США в ринках Східної Азії і в захопленні морських баз на шляхах туди.

Участь США у загарбанні Китаю

У 1830-і pp., з розвитком текстильної промисловості північно-східних штатів посилилася зацікавленість американських підприємців у збуті на китайському ринку бавовняних тканин. За розмірами своєї морської торгівлі з Китаєм США значно відставали від Англії, але вони випереджали в цьому відношенні решту всіх західних країн. На Тихому океані США виступали як конкурент Англії. Не зважаючи на англо-американську конкуренцію, США підтримували насильницькі дії Англії в Китаї і сподівалися скористатися їх результатами у власних цілях. До Китаю збувалися хутра і дзвінка монета, а звідти американські купці вивозили чай, шовк та інші товари. В Орегоні діяли крупні фірми, що збували в Кантон хутра.

Разом з цим, американські купці змагалися з англійськими в контрабандному ввезенні в Китай опіуму. У першій третині XIX в. в руках американських ділків було зосереджено все контрабандне ввезення в Кантон опіуму з Туреччини.

У 1839 р., під час першої опіумної війни, в китайські води була надіслана американська ескадра, щоб за допомогою морської демонстрації змусити Китай до поступок. Командувач ескадри Керні примусив кантональні власті сплатити американським контрабандистам за конфіскований у них опіум більше 100 тисяч ланів срібла. Колишній американський президент Д. Адамс у своїй промові в Науковому історичному товаристві в грудні 1841 р. заявив, що Англія, почавши опіумну війну, діяла "абсолютно справедливо" і що причина війни нібито полягає не в опіумі, а в претензіях цинського уряду на "верховенство".

Після першої опіумної війни уряд США надіслав до Китаю свого уповноваженого Кушинга з листом від президента Д. Тейлора до китайського імператора про встановлення торговельних і дипломатичних відносин. З'явившись у Макао на фрегаті "Брендівайн", Кушинг заявив, що має розпорядження слідувати на північ, до Пекіна, для вручення цього листа. Без дозволу китайських властей "Брендівайн" увійшов у р. Чжуцзян і піднявся мимо Хуминя до Хуанпу (Вампу), що викликало протести цинських чиновників.

Через 10 днів Ци Ін повідомив Кушингові про отримання повноважень на укладання договору. Під час переговорів виникла суперечка про те, чи писати ім'я президента на одному рівні з іменем імператора чи нижче. Велися також спори про екстериторіальний режим для американських громадян. Американські матроси на березі в бійці убили китайця, і це викликало запеклі спори про юрисдикцію.

Ци Ін та І Лібу побоювалися, що США вступлять у союз з Англією, і хотіли задобрити їх наданням прав найбільш сприятливої нації та інших пільг, щоб використовувати американців проти англійців. Імператорський едикт від 23 вересня 1843 р. указував, що мистецтво "приборкання" одних іноземних "варварів" іншими полягає в "підтримці повної рівності" між ними. Едикт від 22 липня 1844 р. відзначав, що "Піднебесний двір, примиряючи і приборкуючи зовнішніх варварів, поглядає на них однаково прихильно". Позиція цинського уряду зводилася до того, щоб за рахунок свого народу робити поступки всім іноземним державам у надії зіштовхнути їх один з одним і взаємно послабити їх. Насправді така політика лише сприяла подальшому закабалению Китаю нерівноправними договорами.

Загрожуючи примусити китайський народ "ще раз випробувати всі труднощі війни", Кушинг нав'язав Китаю нерівноправний договір зі США. Цей до-говір був підписаний у Ванся 3 липня 1844 р. Договір надавав США право найбільш сприятливої нації і на основі цього поширював на американців усі переваги, вже надані Англії. Понад те, договір давав набагато ширше визначення привілеїв екстериторіальності, ніж Хуминьська англо-китайська угода 1843 р., і забезпечував за іноземними судновласними право безмитного перевезення вантажів з одного відкритого китайського порту в інший. Договір 1844 р. позбавляв американських купців, що ввозили до Китаю опіум, заступництва американського прапора і захисту їх американськими консулами, але надії цинського уряду на те, що уряд США заборонить своїм підданим цю торгівлю, не виправдалися. Американська фірма "Рассел і Ко", учасники якої виступали в Кантоні, а потім і в Шанхаї як консули США, з широким розмахом займалася контрабандним ввезенням до Китаю опіуму.

Таким чином, особливо активно в 40-50-х pp. XIX ст. почалося проникнення США в країни Далекого Сходу. Перша опіумна війна поклала початок закабалению Китаю нерівноправними договорами. Услід за Англією 1844 р. такі нерівноправні договори нав'язали Китаю США і Франція, а в 1834 р. ескадра командора Перрі, загрожуючи війною, "відчинила двері" до Японії, змусивши її укласти договір "про мир і дружбу".


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.
  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини