Сараєвський інцидент
У тривожній обстановці того часу будь-який конфлікт міг легко викликати світову війну. Політичні кризи 1911-1913 pp. не розв'язали війни, але всякий раз мир висів на волосині. 15 (28) липня 1914 р. в день національного трауру сербського народу в Боснії і Герцеговині відбулися провокаційні маневри, в яких узяв участь австрійський престолонаслідник Франц Фердинанд. Цього ж дня він був убитий в м. Сараєво молодим сербським патріотом-націоналістом Гаврилом Принципом. Постріл в Сараєво став для німецьких мілітаристів бажаним приводом для розв'язування війни.
Міжнародні відносини під час початку Першої світової війни
Після пострілу в Сараєво Австрія спочатку вагалася – розв'язувати війну проти Сербії чи ні. Було вирішено запитати думку німецького уряду, оскільки в Австрії розуміли, що війна з Сербією легко може викликати втручання Росії. Виступ Росії ставив питання про виступ Німеччини, а це останнє виводило на сцену Францію. Питання стояло так: чи готова Німеччина, давши свою згоду на виступ Австрії проти Сербії, розв'язати європейську війну. Німеччина відповіла – так.
Підбурюваний Берліном австрійський уряд пред'явив Сербії 23 липня 1914 р. свідомо неприйнятний ультиматум, що принижує її національну гідність. Для відповіді був даний термін – дві доби. Сербія зобов'язувалася виконати всі пункти, окрім одного, який означав би відмову Сербії від політичної самостійності. Після їх закінчення Австрія негайно розірвала з нею дипломатичні відносини.
Австро-сербський конфлікт поставив російську дипломатію в складне становище. Відмова в підтримці Сербії остаточно підірвала б престиж Росії на Балканах. З іншого боку, виступ на захист Сербії міг стати ризиком європейської війни. У Санкт-Петербурзі вирішили цього разу не відступати і підтримати Сербію. Міністр закордонних справ Росії С. Д. Сазонов висунув проект демаршу трьох держав у Відні – Росії, Франції і Англії, але союзники відхилили цю пропозицію, узявши курс на розв'язування війни. Франція запевнила, що підтримає Росію. Англія теж спочатку була не проти демаршу. Проте під впливом Німеччини Австрія відкинула посередницькі пропозиції і 28 липня 1914 р. вона оголосила війну Сербії. 29 липня Росія провела часткову мобілізацію військ на австрійському кордоні, а також були мобілізовані Балтійський і Чорноморський флоти.
Англія після інциденту в Сараєво вела складну дипломатичну гру. Вона хотіла створити в Берліні і у Відні враження про свою нібито незацікавленість у австро-сербському конфлікті та про можливість її нейтралітету у разі війни Німеччини з Росією і Францією. Хоча вже 12 липня Англія прийшла до висновку, що вона повинна вступити у війну. Міністр закордонних справ Англії Е. Грей продовжував свою провокаційну гру до тих пір, поки Німеччина і Австрія самі собі не відрізали шлях до відступу. До 29 липня в Німеччині та Австрії сподівалися на нейтралітет Англії.
29 липня Німеччина погрожувала Росії своєю загальною мобілізацією, якщо Росія не припинить часткову. У відповідь на німецьку загрозу ЗО липня Росія оголосила про загальну мобілізацію. Цього ж дня і Австрія, не знаючи про це, так само оголосила про загальну мобілізацію. 31 липня Німеччина оголошує ультиматум Росії з вимогами припинити військові приготування. У відповідь на відмову Росії 1 серпня 1914 р. Німеччина оголошує війну Росії. З серпня Німеччина під вигаданими приводами оголошує війну Франції і порушивши нейтралітет Бельгії, посунула свої війська через її територію на Францію. Англія виступила з ультиматумом до Німеччини проти таких дій. І не отримавши відповіді, в ніч з 4 на 5 серпня Англія вступає у війну з Німеччиною. Почалася Перша світова війна.
Перша світова війна – війна за колонії, джерела сировини, сфери впливу, ринки збуту і т. п. – готувалася протягом тривалого часу всіма імперіалістичними державами. Але більше за інших її бажав німецький імперіалізм, найагресивніший і найзацікавленіший у перерозподілі світу і завоюванні світового панування. Вона також була і результатом суперництва двох імперіалістичних угрупувань. 1914 р. в Європі один одному протистояли два табори війни. Вся економічна і політична історія останніх десятиліть показувала, що обидві групи воюючих націй систематично готували саме такого роду війну. її винуватці – імперіалісти всіх країн. Франції, і особливо Росії, було вигідно дещо відтягнути війну. Тому в той момент, в 1914 р., вони були менш агресивні ніж Німеччина.
Справжня суть Першої світової війни полягала в боротьбі між Англією, Францією і Німеччиною за поділ колоній і за пограбування конкуруючих країн, а також у прагненні царизму і правлячих кіл Росії до захоплення Персії, Монголії, Азійської Туреччини, Костянтинополя, Галичини тощо. Національний же елемент в австро-сербській війні мав цілковито другорядне значення, не міняючи при цьому загального імперіалістичного характеру війни.
США на початку Першої світової війни
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"“ на сторінці 1. Приємного читання.
