Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

Міжнародні відносини та світова політика

Перша опіумна війна і нерівноправні договори 40-х pp. поклали початок закабалению Китаю капіталістичними державами і перетворенню його на їх напівколонію. Торговельно-промислова і військово-морська перевага Англії дозволяла їй отримувати з нерівноправних договорів найбільші вигоди, а принцип найбільш сприятливої нації дозволяв автоматично поширювати привілеї, отримані від Китаю іншими розвинутими країнами, на Англію і назад. Нерівноправні договори означали для іноземних капіталістів свободу експлуатації і закабаления китайського народу та отруєння його опіумом.

Англійським колонізаторам у XIX ст. у цій справі належала провідна роль. Франція йшла слідом за Англією, але в той же час була її суперницею. Політика інших західноєвропейских країн – Іспанії, Португалії і Голландії – вже втратила самостійне значення. Головна турбота урядів цих держав полягала в тому, щоб скористатися результатами дій більших хижаків. Дипломатія всіх найбільш розвинутих держав зіграла чималу роль у колоніальному загарбанні китайського народу.

У середині XIX ст. Англія висуває в зовнішній політиці гасло свободи в торгівлі – фритредерство. Не боячись нічиєї конкуренції завдяки переважанню своєї промисловості і флоту, англійська буржуазія бачить у фритредерстві найбільш правильний шлях до зміцнення свого монопольного становища "майстерні світу", найбільшої індустріальної держави. Одночасно Англія затверджує і свою колоніальну монополію. Остаточне підпорядкування Індії і закабаления Китаю за допомогою режиму нерівноправних договорів є найважливішими кроками англійського капіталізму в цьому напрямку.

Політика Росії відносно Китаю. Російсько-китайські відносини у XVIII ст.

Якщо західні держави до 1842 р. не мали договорів з Китаєм, то російсько- китайські відносини ще з кінця XVII ст. будувалися на договірних засадах, як про це свідчить укладення Нерчинського договору 1689 р. Цей договір ліквідовував російські поселеній в Приамур'ї і закрив для Росії водний шлях із Забайкалля на Охотське узбережжя. Китайське населення і цинська влада на північний берег Амуру теж майже не проникали, і фактично області на північ від Амуру не перейшли у володіння Китаю.

Нерчинській договір мав велике позитивне значення для обох його сторін, оскільки він на довгі часи закріплював між ними мирні відносини. Особливістю російсько-китайських відносин XVIII і початку XIX ст. була військова слабкість обох сторін у районі їх загального кордону. Для Росії ця слабкість виникала з крайньої віддаленості російсько-китайського кордону від життєвих центрів країни і неможливості зосередити й утримувати в цих віддалених і бездорожніх районах скільки-небудь значні військові сили. У Китаю військова слабкість на російському кордоні була пов'язана з аналогічними причинами і загальною технічною і економічною відсталістю країни і слабкістю її збройних сил.

Росія і Китай зазвичай прагнули до мирного врегулювання питань, що виникали між ними. Мирні й добросусідські відносини протягом століть полегшували обом сторонам боротьбу з агресорами, які нападали на Росію переважно з заходу, а на Китай – зі сходу, з боку моря.

Проте відповідно до своєї політики ізоляції країни цинський уряд перешкоджав розвитку російсько-китайської торгівлі. Багато непорозумінь викликала умова договору про взаємну видачу перебіжчиків і злочинців. Декілька російських посольств було направлено до Китаю для вирішення цих суперечок.

Петро І видав указ про відправлення до Пекіна російської духовної місії під приводом забезпечити православне богослужіння для переселених до Пекіна мешканців знищеного російського міста Албазін і для російських купців, що приїздили в Китай. Головна мета указу полягала у створенні кращих умов для розвитку торгових і політичних стосунків з Китаєм. 1715 р. духовна місія виїхала до Китаю. У 1719-1722 pp. відбулася поїздка до Пекіна надзвичайного посланника Петра І – Ізмайлова, що отримав від цинських властей охоронні грамоти для російських торгових караванів і дозвіл на відкриття в Пекі-ні церкви для приїжджаючих туди російських купців.

1724 р. до Китаю було направлено посольство графа С. В. Рагузинського формально для повідомлення цинського двору про вступ на престол Катерини І, а фактично для переговорів про торгівлю і кордони. Після довгого шляху посольство прибуло до Пекіна, де воно пробуло 5 місяців. Після переговорів уповноважені цинського уряду і російський посол 21 жовтня 1727 р. в Кяхті підписали договір. Кордон між обома імперіями встановлювався в районі Монголії. Договір передбачав регулярні торговельні відносини і право відправлення російських казенних караванів до Пекіна. 200 російських купців могли раз на 3 роки приїжджати до Пекіна і торгувати там безмитно, будувати крамниці, склади тощо.

Кяхтинський договір підтверджував ухвалу Нерчинського договору про те, що російські піддані, що скоїли злочин на китайській території, а також китайські піддані, що скоїли злочин на російській землі, підлягали видачі прикордонним властям своєї держави для суду і покарання.

С. В. Рагузинський майстерно обійшов труднощі, які виникали при дипломатичному листуванні від імені царя з цинським двором унаслідок претензій останнього на верховенство. Кяхтинський договір визначав, що російсько-китайські справи і листування по них повинні вестися з китайської сторони "китайським трибуналом", тобто палатою зі стосунків із зовнішніми областями Цинськой імперії, а з російської сторони – сенатом, або "трибуналом російським".

Кяхтинський договір узаконив постійне перебування в Пекіні російської духовної місії з декількох духовних осіб на чолі з архімандритом і з шістьома світськими учнями для навчання китайської, маньчжурської і монгольської мов. Можливість підтримувати стосунки з гданським урядом через цю місію мала важливе значення для Росії в той час, коли в Пекіні не було постійного дипломатичного представництва. У церковно-релігійному відношенні місія підкорялася синоду російської православної церкви, а в політичних питаннях отримувала вказівки від російського відомства закордонних справ. Члени місії зробили чималий внесок у вивчення Китаю своїми науковими дослідженнями. У той же час вони виступали як розвідники та інформували Петербург про політичне становище в країні.

Кяхтинський договір підтверджував і уточнював колишні умови торгівлі з Китаєм, зокрема устрій безмитного торгу в Кяхті, Нерчинську і Селенгинську. В основному російська торгівля велася з Китаєм через Кяхту, де російські купці обмінювали хутров і залізні вироби на китайський чай, тканини, посуд та інші товари.

Цинський уряд готувався до завоювання Джунгарії і Кашгарії. Зазвичай цинський двір не посилав за кордон своїх послів, але 1730 р. його посольство прибуло до Москви, щоб заручитися союзом з Росією проти джунгарів. Уряд цариці Ганни Іоаннівни виразило бажання підгримувати дружні відносини з Китаєм, але не пішло на відправлення російських військ у далекі краї проти джунгарів. У другій половині XVTII ст., після завоювання Цинською династією Джунгарії і Кашгарії, російсько-китайські відносини не раз ускладнювалися, головним чином, через конфлікти з приводу видачі перебіжчиків, тривалих перерв у торгівлі між обома сторонами, що були викликані порушеннями договорів, а також неприпустимими для Росії вимогами китайського дипломатичного церемоніалу.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу
  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини