Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

Міжнародні відносини та світова політика


Захоплення Німеччиною китайських територій


У кінці 1897 р. Німеччина зробила важливий крок на Далекому Сході. Німецький уряд прагнув придбати військово-морську базу в далекосхідних водах. Вибір колишнього командувача німецької далекосхідної ескадри адмірала А. фон Тірпіца, який став у подальшому морським міністром, ліг на бухту Кіао- Чао, на південному побережжі Шандуну. У серпні 1897 р. Вільгельм П відвідав царя в Петергофі. Під час цього візиту Вільгельм П постарався з'ясувати, чи не загрожує захоплення Кіао-Чао конфліктом з Росією, яка володіла правом якірної стоянки в цій бухті для своїх військових кораблів. Микола П запевнив кайзера, що Росія не претендує на Кіао-Чао і має намір придбати собі базу північніше, – цар назвав один з корейських портів. Цар заявив, що не стане заперечувати, якщо німецькі судна скористаються бухтою за узгодженням з російським військово-морським командуванням. Наприкінці вересня німецький уряд сповістив Пекін і Петербург про свій намір використовувати Кіао-Чао як стоянку для своєї ескадри. При цьому в Пекіні німці посипалися на згоду Петербурга.

Проте царський уряд поспішив нагадати в Берліні, що свою готовність надати Німеччині якірну стоянку в Кіао-Чао цар зумовив попереднім запитом російського військово-морського командування. Це відбувалося на початку листопада. Якраз тоді в Шандуні були вбиті китайцями німецькі місіонери. Це дало німцям бажаний привід для рішучих дій. Вільгельм II повідомив цареві, що вимушений зайняти Кіао-Чао, щоб забезпечити захист місіонерів. Кайзер висловив надію, що цар не стане заперечувати. При цьому він посилався на петергофські переговори.

Відповідь Миколи II засвідчила, що Кіао-Чао Росії не належить. Зважаючи на це, він не може ні схвалити, ні засудити німецького кроку. Отримавши таку відповідь, Вільгельм II віддав своїм кораблям наказ увійти в облюбовану бухту. Проте 9 листопада в Берліні було отримано повідомлення, що російський міністр закордонних справ протестує проти захоплення Кіао-Чао Німеччиною, нагадуючи, що Росія має в Кіао-Чао переважне право якірної стоянки. Російська ескадра отримала наказ відправитися в Кіао-Чао негайно ж, як тільки туди увійдуть німецькі кораблі.

Німецький уряд був роздратований цим кроком. Але він визнав доцільним запропонувати Петербургу компроміс. Росія не буде заперечувати проти захоплення Кіао-Чао Німеччиною і, у свою чергу, винагородить себе придбанням Порт-Артура. Не чекаючи кінця переговорів, німці застосували свій улюблений дипломатичний прийом. Вони поставили Росію перед доконаним фактом, висадивши 14 листопада 1897 р. десант на узбережжі Кіао-Чао.

Виникала загроза російсько-німецького конфлікту. Але незабаром царський уряд вирішив переглянута свою позицію. Він прийняв запропонований німцями компроміс за рахунок Китаю. Цей агресивний крок Німеччини примусив Росію діяти рішучіше. 4 грудня 1897 р. російська ескадра кинула якір на рейді Порт-Артура. Росія вступила в переговори з Китаєм про оренду Порт-Артура. Услід за цим Росія примусила Китай видати їй концесію на будівництво залізниці, яка повинна була з'єднати Порт-Артур з КСЗ (майбутня Південно-Маньчжурська залізниця).

6 березня 1898 р. було підписано німецько-китайську угоду, за якою Китай передавав Німеччині Кіао-Чао на засадах оренди строком на 99 років. Одночасно китайський уряд надавав Німеччині концесію на спорудення двох залізниць у Шандуне і ряд гірських концесій у цій провінції. Один з пунктів німецько-китайського договору свідчив: "Китайський уряд строго зобов'язується у всіх випадках, коли йому знадобиться іноземна допомога людьми, капіталом або матеріалами для будь-якої мета в Шандунській провінції, запропонувати відповідне підприємство або постачання матеріалів у першу чергу німецьким промисловцям і торговцям. У тому випадку, коли німецькі промисловці або торговці не будуть схильні прийняти на себе здійснення подібних підприємств або доставку матеріалів, Китай матиме право діяти далі на свій розсуд". Таким чином, Шандунь перетворювався на сферу німецького впливу.

Боротьба країн Заходу, Росії, Японії та США за панування в Китаї в кін. 90-х pp. XIX ст.

Англія постаралася не відстати від конкурентів, які порушили її колишню монополію в Китаї. Її дипломатія добилася від Китаю розширення англійського судноплавства по річках Китаю і, головне, фактичного визнання басейну Янцзи, тобто багатющої частини Китаю, сферою англійського впливу. 1-2 вересня 1898 р. Англія визнала за Німеччиною монополію на концесії в Шандуні і в басейні Хуанхе (окрім провінції Шансі). Німеччина, зі свого боку, визнала аналогічні права Англії в басейні Янцзи і в провінції Шансі. У 1898 р. Англія добилася зобов'язання китайського уряду заміщати посаду генерального інспектора митниць англійцем, поки англійська торгівля продовжує займати в Китаї перше місце.

У той же час ще до приходу російської ескадри в Порт-Артур Китай звернувся до Росії з проханням про надання йому гарантії по позиці в 100 млн. лян для внесення чергового внеску за японською контрибуцією. Росія погодилася задовільнити прохання з умовою надання залізничної і промислової монополії російському капіталу в Маньчжурії. У відповідь на спробу Росії "закрити двері" капіталу інших країн до Північного Китаю, Англія заявила протест. Японія теж зайняла войовничу позицію. Тоді царизм вирішив відмовитися від гарантії китайської позики на користь Англії і від свого переважального впливу в Кореї на користь Японії.

У березні 1898 р. був підписаний договір про оренду Росією Порт-Артура і Ляодунського півострова. Китайський уряд давав згоду на будівництво Росією залізниці від Порт-Артура до Харбіна на з'єднання з КСЗ.

Головною ареною боротьби стала Корея. Слабкий корейський уряд виявився маріонеткою то в руках Росії, то в руках Японії. Згідно з угодою з Японією від 13 квітня 1898 р., Росія зобов'язувалася не перешкоджати розвитку торговельних і промислових відносин між Японією і Кореєю. У свою чергу Японія, відчуваючи підтримку з боку Англії і США, не мала наміру відмовлятися від подальших спроб еспансії в Китаї. Крім того, Японія почала готуватися до війни проти Росії.

Дипломатичне становище Англії в ці роки було не з легких. Шсля телеграми Вільгельма II президентові Трансвааля відносини з Німеччиною зіпсувалися. Насувалася сутичка з Францією через верхів'я Нілу. А також назрівав конфлікт з Росією. Англія була ізольована, посварившись відразу і з Німеччиною, і з Францією, і з Росією. І цю ізоляцію вже ніяк не можна було назвати "блискучою". Англійська зовнішня політика повинна була знайти нові шляхи. Треба було домовитися або з Німеччиною, або з франко-російською групою. З цих трьох держав Франції лорд Солсбері не особливо боявся, зважаючи на наявність франко-німецького антагонізму. А в можливість зговору

Англії з Німеччиною він не дуже вірив. Тому британський прем'єр віддав пе-ревагу добиватися угоди з Росією, щоб таким чином захистити далекосхідні інтереси англійського капіталу і зменшити число ворогів Англії в Європі.

Вже у дні близькосхідної кризи, в 1896 р., лорд Солсбері натякав у Петербурзі на бажаність угоди з Росією. У січні 1898 р., незабаром після отримання Росією Порт-Артура, Солсбері запропонував царському уряду грандіозний поділ Китаю і Оттоманської імперії. Застійний Китай і північну частину власне Китаю до долини Хуанхе він готовий був надати Росії як сферу її впливу. Басейн Янцзи повинен був стати сферою впливу Англії. У Туреччині Росії як сфера впливу призначалися північна частина Малої Азії, Північна Месопотамія і протоки, а для Англії – Південна Месопотамія, Єгипет і Аравія. Росія відхилила цю пропозицію лорда Солсбері.

Тоді Англія захопила бухту Вей-Хай-Вей на північному узбережжі Шандуну, уклавши з Китаєм договір про "оренду" цього порту на термін, поки Росія утримуватиме Порт-Артур, щоб мати свою базу на підступах до Пекіна як певну противагу Порт-Артуру. Потім вона повела з Китаєм переговори про продовження Шанхай-Гуанської залізниці до Ньючуана і далі, в глиб Маньчжурії.

Маневр цей до певної міри вдався. Оцінюючи будівництво англійської залізниці як явну загрозу своїм інтересам, царський уряд дав Англії згоду на операцію більш обмеженого масштабу, ніж та, яку пропонував британський прем'єр. У квітні 1899 р. була досягнута угода про розмежування сфер залізничного будівництва в Китаї. Великобританія зобов'язувалася не домагатися залізничних концесій на північ від Великої Китайської стіни і обіцяла не перешкоджати Росії набувати концесії в цій зоні. Росія брала аналогічні зобов'язання відносно басейну річки Янцзи.

Що ж стосувалося позиції США, то вони бачили в ту пору головну загрозу цілісності Китаю в Росії, а не в Японії, оскільки та виявилася слабкішою і в 1895 р. відступила перед Росією. США, як і Англія, починають у той період підгримувати Японію.

Таким чином, до кінця 90-х pp. завершився поділ значної частини Китаю на сфери впливу. Англія зберегла під своїм впливом багатющу частину Китаю – долину р. Янцзи. Росія отримала Маньчжурію і до деякої міри інші області застійного Китаю, Німеччина – Шан дунь, Франція – Юянань. Японія в 1898 р. повернула собі переважаючий вплив у Кореї, що втрачений був нею після перегляду Симоносекського миру. Побоюючись, щоб зайняття Порт-Артура не привело до англо-японського зближення, російський уряд, на догоду Японії, відкликав з Кореї своїх військових інструкторів і фінансового радника.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході
  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини