Крах Союзу трьох імператорів

Міжнародні відносини та світова політика

Міжнародне становище Німеччини ускладнювалося. Перед лицем імовірних конфліктів з Францією О. фон Бісмарку не можна було сваритися з Росією, яку він ненавидів, але якої боявся. Не можна було також втрачати і Австро-Угорщину. Канцлер прагнув ладнати з обома. Проте при загостренні болгарського питання зробити це було нелегко. Після серпневих подій у Болгарії О. фон Бісмарку довелося покликати собі на допомогу всю свою дипломатичну винахідливість.

Незадовго до усунення О. Баттенберга О. фон Бісмарк зустрівся з Кальною на курорті в Кіссингені. Тут вони домовилися про підтримку союзу трьох імператорів на основі невтручання в болгарські справи. У той момент "невтручання" практично означало, що на догоду Росії, Німеччина і Австрія надають свободу дій ворогам О. Баттенберга. Коли О. Баттенберга скинули, О. фон Бісмарк вустами свого офіціозу на весь голос заявив, що ця подія не стосується німецького уряду, що, мабуть, такий факт заслуговує навіть на позитивну оцінку.

На другий день після контрперевороту в Софії О. фон Бісмарк зустрівся з Η. К. Гірсом у Франценсбаді. Вони домовилися здійснити спільні кроки перед султаном, щоб той не допускав реставрації О. Баттенберга. Коли про це дізналися у Відні, Кальнокі запротестував. Послідували австро-німецькі переговори. В результаті них, при зустрічі з російським повіреним у справах, Бісмарк мав дещо зніяковілий вигляд. Врешті-решт він заявив, що нічого не має проти того, щоб Росія силою видворила з Болгарії ворожий їй уряд. Хай тільки вона спочатку домовиться про це з Австро-Угорщиною. Але тут же і сам О. фон Бісмарк визнав, що це навряд чи досяжно. Зі свого боку, канцлер давав зрозуміти, що в своїй допомозі Росії він не піде далі за "невизнання" О. Баттенберга, у випадку якби той повернувся в Софію.

Тим часом 25 вересня 1886 р., до болгарської столиці приїхав спеціальний емісар царя, генерал Каульбарс. Він мав доручення добитися згоди болгарських регентів на впровадження в Болгарії "законного" уряду, інакше кажучи, нового князя, дружнього російському цареві. Генерал діяв невміло і ще більш зіпсував російсько-болгарські відносини. Закінчилася справа його відкликанням і розривом дипломатичних відносин між Петербургом і Софією. Політична атмосфера стала ще більш напруженою. Російський уряд уже вів розмови про окупацію Болгарії.

Насправді то були одні розмови. Цар боявся відправлення російських військ до Болгарії. Погрози були викликані лише бажанням спонукати союз трьох імператорів дипломатичним шляхом привести болгарських регентів до покірності і тим позбавити Відень від неприємної для Австрії перспективи – побачити в Болгарії російські війська. Але Кальнокі не розумів справжніх цілей російської політики. Вія серйозно боявся нової появи російських військ у серці Балкан на кшталт 1877-1878 pp. Побоювання ці розділялися й Англією.

З самого початку болгарської кризи англійський уряд прагнув втягнути Австрію і Німеччину в конфлікт з Росією. Зі свого боку і О. фон Бісмарк з неменшою старанністю працював над тим, щоб спровокувати англо-російське зіткнення, а самому при цьому залишитися в стороні. Канцлер наполегливо умовляв австрійців не сваритися з Росією до тих пір, поки в них не буде абсолютної упевненості, що Англія також не ухилиться від боротьби. При цьому О. фон Бісмарк невпинно твердив, що Австро-Угорщині не слід розраховувати на підтримку Німеччини у війні через Болгарію. Адже договір 1879 р. розповсюджувався лише на випадок прямого нападу Росії на австро-угорську територію. Таким чином, О. фон Бісмарк ясно показав свої цілі – уникнути війни на два фронти і забезпечити умови для локалізації майбутніх воєн.

З осені 1886 р., в міру погіршення австро-російських відносин, О. фон Бісмарк починає енергійно працювати над встановленням англо-австрійської співпраці. Він прагнув зв'язати Англію якомога твердішими зобов'язаннями перед Австрією, а також Італією на випадок спільних дій проти Росії, а частково і проти Франції. Може здатися, що О. фон Бісмарк зробив поворот у своїй політиці в бік відкритого антиросійського курсу. Проте це було б спрощеним і неправильним розумінням його політики. Бісмарковська дипломатія була складною. Канцлер одночасно розробляв маневри в різних напрямах.

Ще в середині жовтня 1886 р. Бісмарк наполегливо застерігав П. А. Шувалова від окупації Болгарії. Але 21 листопада 1886 р. до Берліна приїхав брат царя, великий князь Володимир Олександрович. Під час цього візиту син канцлера, який став до цього часу статс-секретарем відомства закордонних справ, у тривалій розмові з великим князем відкинув усе те, що і він сам і його батько зовсім недавно говорили П. А. Шувалову, застерігаючи від направлення російських військ до Болгарії. Тепер Росії надавався на це carte blanche. Зовсім як минулої весни, коли О. фон Бісмарк думав купити в царського уряду митні поступки.

Повернутися до своєї весняної позиції канцлера примусило те, що в жовтні О. фон Бісмарк дізнався про поліпшення франко-російських відносин. А 5 листопада 1886 р. французький прем'єр Фрейс розповів німецькому послові, нібито Росія пропонувала Франції союз проти Німеччини. Насправді розмови про союз вів не російський уряд, а агенти Каткова, що приїжджали до Парижа. Але О. фон Бісмарк прийняв повідомлення Фрейса за чисту монету. Це не дивно, якщо врахувати, що в Росії була сильна течія на користь франко-російського зближення.

У такій обстановці О. фон Бісмарк і зробив один з найскладніших маневрів, які тільки знає історія дипломатії. З однієї сторони, він не скупився на аванси Росії і підштовхував її на військову інтервенцію в Болгарію. З іншої – він стримує Австрію в її протидії Росії. У той же час канцлер працює над активізацією англійської політики і прагне викликати англо-російський конфлікт, будучи готовий у цьому випадку спустити і Австро-Угорщину з ланцюга, на якому він її твердо вирішив тримати, поки не почнеться виступ Англії. Проте для Німеччини О. фон Бісмарк мав намір навіть і в цьому випадку залишити руки вільними і зберегти "дружні" відносини з Росією.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Крах Союзу трьох імператорів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів
  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини