Перший поділ Польщі
Першим за часом у зв'язку зі смертю короля Августа III було на черзі польське питання. Катерина II в інструкції своїм агентам висунула завдання обрання короля, "інтересам імперії корисного, який би, окрім нас, ні звідки ніякої надії в досягненні цього достоїнства мати не міг". Вже раніше намічалося зближення з Пруссією, що мало на меті "вирвати" Фрідріха П "з рук Франції", тобто запобігти об'єднанню його держави з основним ворогом Росії. Не менш майстерно використовувала Катерина II "освітню" фразеологію, якою вона уміло прикривала свої честолюбні задуми. Порушуючи права Польщі як незалежної держави, готуючи її розчленування, вона подавала свої дії у формі захисту "свободи" польського народу. Гаслом царизму в Європі в останній третині XVIII ст. була т. з. "освіта".
Не зважаючи на невдачу проекту Корфа-Паніна, Росія достатньою мірою розв'язала собі руки відносно Польщі. Як привід для втручання у справи Речі Посполитої і підпорядкування її волі російському самодержавству було використано дипломатією прийом захисту інтересів некатолицького населення Польщі (дисидентів). Уже 1764 р. Росія і Пруссія, підтримані Англією і Данією, висунули перед польським сеймом вимогу рівноправ'я дисидентів. З іншого боку, послідовно опротестовувалися всі заходи, що мали на меті зміцнити державний лад республіки. 1766 р. Росія і Пруссія зажадали збереження що б там не було "ліберум вето" (вільного вето – права кожного депутата особисто підняттям руки відміняти рішення сейму), що був найбільш шкідливим архаїзмом у сеймовій конституції. Широко використані були підкупи, але вдавалися й до рішучіших заходів: загони російських військ не покидали польської території. Російському послові Рєпніну вдалося 1767 р. об'єднати дисидентів і частину католиків, незадоволених урядом, і утворити конфедерацію (союз шляхти). Під приводом допомоги цій конфедерації до Варшави були введені російські війська. Це змусило сейм прийняти закон про рівні права дисидентів з католиками. Одночасно Росія взяла на себе гарантію збереження старої польської конституції, без відміни якої неможливо було й думати про вихід Речі Посполитої зі стану безперервної анархії, вигідної для її сусідів.
Щоб зупинити подальші успіхи російської політики, Австрія і Франції вдалися до сприяння Туреччині. Під безпосередньому впливі австрійського і французького послів Туреччина в кінці 1768 р. оголосила війну Росії. У зв'язку з турецькою війною й було висунуто питання про поділ Польщі. Ця ідея обговорювалася в російських і прусських дипломатичних колах чи не з 1763 р. Катерина II неодноразово зондувала грунт у Берліні. Ледве почалася турецька війна, як Фрідріх II вже виступив відкрито з проектом поділу.
Він навіть натякав, що Росія могла б за рахунок польських земель не тільки винагородити себе за військові витрати, але і отримати допомогу з боку Пруссії і Австрії проти турків. З найбільшою майстерністю Катерина II і Μ. І. Панін уникали прямої відповіді, не дивлячись на надзвичайну наполегливість прусського короля. Вони бажали точніше дізнатися про наміри свого союзника і, по можливості, стримати його вимоги. Тільки укладення влітку 1771 р. Австрією оборонного союзу з Туреччиною змусило російський уряд поквапитися з поділом. На початку 1772 р. вже була досягнута попередня угода між зацікавленими державами. Остаточно її уклали в серпні. Росія отримала польську частину Лівонії і частину Східної Білорусії. За це їй довелося зменшити свої вимоги відносно Туреччини.
Принцип рівноваги діяв і на сході європейського континенту. Коли Фрідріх II розпочинав реалізацію давнього плану з'єднання основної частини своїх володінь зі Східною Пруссією, що можна було зробити лише за рахунок розташованих між ними польських земель, то, розуміючи неминучість негативної реакції на це сусідніх держав, звернувся до них із пропозицією спільної участі в роздиранні Речі Посполитої. Результатом стала ганебна угода Пруссії, Росії та Австрії, за якою вони в 1772 р. здійснили так званий Перший поділ Польщі, відібравши в неї майже третину території.
Другий поділ Польщі
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Польське" питання“ на сторінці 1. Приємного читання.
