У цей час Н. Бонапарт вів переговори про мир з Англією. Мирні переговори відбувалися в Ам'єні, тривали майже півроку, але вже з 1 жовтня 1801 р. всі ворожі дії між Францією і Англією припинилися після підписання в Лондоні "попереднього миру". У Ам'єні Н. Бонапарту і Ш. Талейрану вдалося досягти вигідних умов миру. Правда, Н. Бонапарт погодився на евакуацію французьких військ з Єгипту і на повернення Єгипту Туреччині. Зате Англія відмовилася майже від усіх своїх колоніальних завоювань (окрім Цейлону і острова Тринідад в Атлантиці). Але, що найважливіше, Англія взяла на себе зобов'язання не втручатися в справи Голландії, Німеччини, Апеннінського півострова, Швейцарії ("Гельветичної республіки"). Вона зобов'язалася навіть не претендувати з часом і на Мальту. Проте мир з Англією, підписаний в Ам'єні 1802 р., виявився лише нетривалим перепочинком.
Дуже рано тріумфували англійські купці і промисловці, вважаючи, що перед ними відтепер відкрилися всі європейські ринки, починаючи з французького. Але невдовзі виявилося, що Н. Бонапарт і не думав відмовлятися від тієї економічної війни, яку він ніколи не переставав проти них вести, і вживав усіх заходів для недопущення англійських товарів у залежні від нього країни. Вже в березні 1803 р. очільники англійської політики зрозуміли, що в Ам'єні здійснена була помилка і що бути в мирі з Н. Бонапартом означало надати йому повну можливість розгромити Європу і захопити над нею владу. Н. Бонапарт знав, зрозуміло, що справа скоро скінчиться розривом з Англією. Але цього він нітрохи не боявся. В очікуванні війни він став готувати транспортний флот і армію для десанту. Останні зустрічі з англійським послом були вже, можна сказати, демонстраціями для публіки. Н. Бонапарт прикинувся розгніваним тим, що англійці не звільняють Мальту, з якої зобов'язалися евакуюватися за Ам'єнським договором. "Мальта або війна!" – закричав він наприкінці обтяжливої останньої аудієнції, даної англійському послові. 12 травня 1803 р. посол залишив Париж. Запекле суперництво між Францією й Англією виявлялося в центрі всіх дипломатичнихх комбінацій і інтриг найближчого періоду.
Організація У. Піттом нової коаліції
Одним із приводів для організації і створення нової коаліції проти Франції слугувало те, що 21 березня 1804 р. у рові Венсенського замку був розстріляний схоплений за наказом Н. Бонапарта на чужій (баденській) території герцог Енгієнський, член французької королівської династії Бурбонів. До нього без усяких підстав і без щонайменших доказів було пред'явлено звинувачення у співучасті у змові рояліста Кадудаля, спрямованій проти Н. Бонапарта. Вчинок Н. Бонапарта збудив розгубленість і обурення при всіх європейських монархічних дворах. У травні 1804 р. в Англії при владі знову став У. Пітт. Фактично він керував загальним напрямом зовнішньої політики вже з 1803 р. У. Пітт з найбільшою енергією працював над створенням нової коаліції європейських великих держав проти Н. Бонапарта. Тільки утворення такої коаліції і могло, на його переконання, запобігти висадці французьких військ у Англії, що вже готувалася Н. Бонапартом у Булоні.
План У. Пітта зустрів повне співчуття в Олександра І. Самовпевнена думка стати на чолі "звільнення Європи від тиранії" Н. Бонапарта остаточно опанувала царем. Уже 1804 р. він зважився взяти участь в задуманій У. Піїтом коаліції, хоча всі захоплення Н. Бонапарта стосувалися поки тільки німецьких країн, Голландії, Італії, Швейцарії і аніскільки не зачіпали інтересів Росії. У. Пітту не коштувало великої праці схилити на свою сторону і Австрію, яка прагнула позбавитися від тяжких умов Люневільського миру.
Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)“ на сторінці 1. Приємного читання.
