"Східне" питання 1848-1849 pp.
Революційні події 1848-1849 pp. справили великий вплив на міжнародне становище на Близькому Сході. Коли 1848 р. спалахнуло в Молдавії повстання, це князівство за узгодженням з султаном було зайнято царськими військами, а незабаром турецькі війська по-звірячому придушили революційний рух у Валахії. У серпні у Валахію вступили і царські війська, що з'єдналися в Бухаресті з турецькими. Щоб заспокоїти турецький уряд, російський посол у Костянтинополі скористався переданням листа Миколи І з поздоровленням з нагоди народження у султана сина, щоб переконати султана в "безкорисливості" намірів царського уряду. У вересні 1848 р. цар запропонував султанові укласти союз. Австрія не зважилася протестувати проти вступу царських військ у князівства, що стали потім плацдармом для наступу декількох загонів російських військ проти угорської армії.
Вступ царських військ до дунайських князівств викликав незадоволення західних держав. Англія наполягала на відході російських військ. Справжня мета полягала в тому, щоб підірвати панівний вплив Росії в князівствах і замінити його англійським. Франція також була незадоволена перебуванням російських військ у князівствах. Але Микола І наполегливо прагнув вирішувати всі питання, що стосувалися князівств, лише з одним султанським урядом. У квітні 1849 р. в Балта-Лимані була підписана російсько-турецька конвенція, що скасовувала виборність правителів князівств боярами. Це надало султанові право призначати їх власною владою за узгодженням з царем. Зміцнення впливу Росії в дунайських князівствах сприяло загостренню суперечностей між Росією й західними державами на Близькому Сході.
Конфлікт із приводу знаходження в Туреччині польських і угорських емігрантів
Так зване "східне" питання в цей же час загострилося й у зв'язку з гордовитими і неправомірними претензіями австрійського і російського дворів про видачу угорських і польських емігрантів, що сховалися в Туреччині після капітуляції угорської армії. Хоча вимога про видачу політичних емігрантів не відповідала загальній міжнародній практиці, цар і австрійський двір наполегливо наполягали на своєму. 25 серпня 1849 р. цар Микола І наказав канцлерові К. В. Нессельроде направити турецькому уряду ноту з вимогою видачі чотирьох поляків (Бема, Дембінського, Замойського і Висоцького), які свого часу брали участь у повстанні 1830-1831 pp., а в 1849 р. служили в революційну! угорській армії. Нота була складена в дуже різких, наказових тонах. Нота прямо давала зрозуміти, що Микола І не зупиниться перед оголошенням війни. Аналогічну ноту, але в стриманих висловах, надіслала султанові й Австрія відносно видачі Л. Кошута та інших угорських революціонерів, які втекли до Туреччини.
Султан Абдул-Меджід І звернувся за порадою до Ч. Стретфорда-Каннінга. Той ще з червня 1828 р. перебував у Костянтинополі зі спеціальним дорученням. Ч. Оіретфорд-Каннінг і французький представник переконали султана, що необхідно відмовити цареві Миколі І і Францу Йосипу І у їх незаконних вимогах. Ч. Стретфорд-Каннінг зробив це, передбачивши бажання ло-рда Пальмерстона, але ще не отримавши від нього повноважень. 2 жовтня 1849 р. лорд Пальмерстон переніс все це на розгляд пленуму британського уряду. Керівник кабінету лорд Россель схвалив поведінку Ч. Стретфорда-Каннінга й лінію поведінки, запропоновану лордом Пальмерстоном.
У Відні і Петербурзі були зроблені "дружні представлення" англійського і французького урядів про бажаність припинити тиск на Туреччину у справі про емігрантів. Одночасно адміралові англійської ескадри Паркеру наказано було послати великий фрегат до Дарданелл і наблизити до турецьких вод усю його ескадру, яка крейсувала недалеко від грецьких берегів. Микола І дав вказівку припинити вимагати видачі революційних емігрантів. Лорд Пальмерстон не хотів у цей момент роздувати інцидент. Не маючи союзників, він не бажав воювати з Росією. У той час "східне" питання стояло на другому плані у світовій політиці.
Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику“ на сторінці 1. Приємного читання.
