Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

Міжнародні відносини та світова політика


Початок англо-німецького антоганізму


З тих пір, як Пруссія розбила Францію і створила Німецьку імперію, Англія не могла не побоюватися нових актів німецької агресії. Подальше посилення Німеччини могло привести до її гегемонії на континенті. Багато передбачливих людей в рядах британських політиків не упускали з виду цієї страшної загрози. Втім, не було нестачі серед них і в тих, хто хотів вирішити колоніальні конфлікти з Росією або Францією, спровокувавши війну між кожною з них і німцями. Саме так міркував лорд Солсбері в 1887 р., хоча пізніше і він зрозумів небезпеку такої політики.

Незабаром після подій 1871 р. до загрози німецької гегемонії приєдналася небезпека німецької торговельної конкуренції. Починаючи з кризи 1873 р., Англія все гостріше відчувала успіхи свого нового суперника. У 1883-1885 pp. Німеччина захопила свої перші колонії. З цих пір вона виступає вже не тільки як торговий конкурент Великобританії, але і як її суперник у боротьбі за поділ ще вільних колоніальних територій. Проте протягом 70-80-х pp., незважаючи на торговельну конкуренцію, політичні відносини між Німеччиною і Англією, за винятком 1875 р., а також періоду з 1880 р. по 1885 р., залишалися нормальними, а деколи і дружніми.

Становище змінилося в 90-х pp. XIX ст. З середини 90-х pp. перед зовнішньою політикою Німеччини було поставлено нове завдання – створення обширної колоніальної імперії та встановлення "сфер впливу" у відсталих країнах. Це стає основною справою німецького капіталізму. З цієї миті захоплення колоній стало основним завданням німецької зовнішньої політики, англо-німецькі відносини почали загострюватися. До 1893 р. Гольштейн і Л. фон Капріві остаточно переконалися в тому, що їм не вдасться прив'язати Англію до Троїстого союзу. Саме це і було безпосереднім приводом для повороту в німецькій політиці відносно Англії. Усюди, де тільки можливо, Німеччина починає протидіяти британській колоніальной політиці. У Єгипті, де в 80-х pp. Німеччина зазвичай підтримувала інтереси Англії, вона тепер все частіше використовує свою допомогу як засіб шантажу з метою стягнення з Англії різних колоніальних поступок. При цьому вона стає нерідко і на сторону Франції. З урахуванням і цього, об'єктивно вже протягом довгого часу зростав англо-німецький антагонізм.

1891 р. утворився так званий Пангерманський союз. Формальним приводом для його створення був протест колоніальних кіл проти поступок, зроблених Англії за договором 1890 р. Організація ця включала низку відомих парламентарів, переважно з консервативної, а ще більше – з націонал-ліберальної партії, професорів, юристів, промисловців, генералів і офіцерів. Союз фінансувався великими металургійними фірмами. Монополістична важка індустрія і була справжнім його хазяїном. Союз здійснив чималий вплив на діяльність німецької дипломатії.

Пангерманський союз займався пропагандою найвідчайдушнішої імперіалістичної експансії. Він проповідував перевагу німців над усіма іншими народами і проголошував, що німецька культура є найбільш високою культурою у всьому світі. Пангерманський союз вимагав створення обширної колоніальної імперії в Африці. Тим більше не варто було, на думку пангерманців, церемонитися з доктриною Монро. У Південній Америці також потрібно було створити обширну колоніальну імперію. Найбільш крайні пангерманісти закликали німецький уряд до переділу колоній, рекомендуючи почати з володінь малих держав (Португалії, Бельгії), але не зупинятися і перед захопленням колоній Англії і Франції.

У Європі їх апетити поширювалися на Голландію, Бельгію, Швейцарію, Данію. Союзну Австро-Угорщину пангерманці припускали "об'єднати" з Німецькою імперією. Разом з Балканами вона повинна була проскласти для німців міст до Туреччини, а остання, в свою чергу, також повинна була стати сферою німецького впливу. Вони будували плани розчленування Росії, прагнучи додатково поневолити і "російську" Польщу, захопити Прибалтику, відторгнути від Росії й Україну.

Легковажно штовхаючи Німеччину на Схід, проти Росії, і проти Англії й Америки, пангерманці кидали виклик найбільшим державам світу. Ці авантюристи вважали, що удар німецького "броньованого кулака" вирішить усі світові політичні проблеми, і що не треба соромитися таких "дурниць", як міжнародне право. Навіть у найскромнішому розумінні розширення німецької колоніальної імперії було можливе тільки лише воєнним шляхом. Коли порівняно молодий німецький імперіалізм поставив перед собою це завдання, поділ світу був уже закінчений. Був можливий лише перерозподіл земель, раніше захоплених іншими країнами.

Вже в 90-х pp. пангерманські настрої стали опановувати кайзером і багатьма членами його уряду. Після відставки Л. фон Капріві канцлером став старезний князь Гогенлое (1894-1900 pp.). При ньому німецька дипломатія проникається ідеєю, що політика О. фон Бісмарка була надто вузькою, "європейською". Німеччина збиралася вести "світову політику", спрямовану, в першу чергу, на якомога більше розширення колоніальних володінь. Вплив пангерманців усе зростав. Головними провідниками нової політики були сам кайзер, канцлер Бенград фон Бюлов, морський міністр адмірал Альфред фон Тірпіц. Німецька політика, починаючи з кінця XIX ст., стає все більш агресивною.

В кінці 90-х pp. Німеччина взяла участь у розпочатому імперіалістами поділі Китаю. 1897 р. вона захопила бухту Кіао-Чао в Шандуні, а вслід за цим, добившись там залізничних і гірських концесій, перетворила всю провінцію Шандунь на сферу свого впливу. 1899 р. Німеччина отримала велику частину островів Самоа в Тихому океані й купила в Іспанії Маріанські й Каролінські острови.

Б. фон Бюлов спочатку обіймав посаду статс-секретаря закордонних справ, а з 1900 і по 1909 pp. був на посаді канцлера. Він, як і його попередник, був провідником інтересів юнкерства і великих капіталістів. За своїми особистими якостями це була дуже спритна людина, що мала зовнішній лоск, але він не був справді великим державним діячем. Наприкінці 1897 р. в рейхстазі він заявив, що пройшли вже ті роки, коли інші народи ділили між собою землі і води, а ми, німці, задовольнялися лише блакитним небом. Ми вимагаємо й для себе місця під сонцем.

1900 р. Німеччина разом з іншими державами брала участь у придушенні боксерського повстання в Китаї та його подальшому пограбуванні за допомогою накладеної на нього контрибуції. Всі перелічені загарбання далеко не задовільняли апетитів німецьких імперіалістів. Найбільш великим колоніальним підприємством Німеччини була споруда Багдадської залізниці, яка розглядалася як засіб до перетворення всієї Туреччини на об'єкт експлуатації німецького капіталу. Ця концесія була оформлена 1903 р. Через неї, припускали німецькі імперіалісти, піде німецький "натиск на Схід", горезвісний "Drag nach Osten", що виходив за межі Туреччини.

Німецькі домагання на світову гегемонію глибоко зачіпали Англію з її величезними колоніальними володіннями. Проте незабаром виявилися три обставини, які примусиш англійську дипломатію до певного часу знаходити всі засоби, щоб затримати або хоч би затушувати зростання англо-німецького антагонізму. До цього вимушували: 1) зростання російського впливу на Далекому Сході; 2) конфлікт Англії з Францією через панування над Верхнім Нілом; 3) підготовка війни з бурами.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми
  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини