Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

Міжнародні відносини та світова політика

Міжнародне становище в 1874 р. складалося явно несприятливо для О. фон Бісмарка. Треба було застосовувати більш дієві заходи для ізоляції Франції. І він вирішив почати з обробки найбільш небезпечного з її прихильників – Росії. Приманкою для Росії сам собою намічався Близький Схід. По-перше, він більше всього привертав російський уряд. По-друге, Близький Схід у ті часи ще мало цікавив Німеччину. Її економічне проникнення в цю область тільки що починалося. А канцлер завжди прагнув вибирати як подарунок своїм друзям те, що йому було не потрібно або не належало.

На початку лютого 1875 р. О. фон Бісмарк направив до Петербурга зі спеціальною місією одного зі своїх дипломатів, Радовиця, який користувався особливою його довірою. Історія місії Радовиця вельми характерна як зразок дипломатичного зондування. Проте для О. фон Бісмарка вона закінчилася провалом. Коли за туманні обіцянки О. М. Горчакова попросили відмовитися від дипломатичної підтримки Франції, російський міністр вирішив показати, що О. фон Бісмарку не вдасться його провести. О. М. Горчаков украй неуважно слухав міркування Радовиця. Мало того, він почав заперечувати, що у Франції є будь-який ворожий до Німеччини рух. Як повідомляв Радовиць, російський канцлер з явним небажанням ішов, загалом, на обговорення французьких справ.

У цей час у Франції готувалося ухвалення закону про збільшення складу полку з трьох батальйонів до чотирьох. Завдяки цьому контингент французької армії мирного часу збільшувався на 144 тисячі осіб. У відповідь на ці заходи бісмарківська преса розпустила слух, ніби французський уряд терміново, за будь-яку ціну, закуповує в Німеччині коней для армії. 4 березня 1875 р. був виданий імператорський указ про заборону вивезення коней. Перед російським послом О. фон Бісмарк намагався приховати істинний характер цього передмобілізаційного заходу, запевняючи, ніби указ викликаний необхідністю зберегти кінське поголів'я для польових робіт, що наближалися. Все ж таки канцлер не міг не визнати, що "зазвичай від цього заходу пахне порохом".

За місяць до указу, 3 лютого, Німеччина пред'явила Бельгії ряд вимог відносно зміни її внутрішнього законодавства. Приводом слугували антині- мецькі виступи бельгійських католиків. Таке втручання у внутрішні справи

Бельгії могло створити в будь-який момент привід для розриву з нею і використання бельгійської території для воєнних дій проти Франції. Одночасно продовжувалися погрози і на адресу Парижа.

В одній зі статей, інспірованій О. фон Бисмарком від 5 квітня 1875 р., вказувалося на вірогідність угоди Франції з Австрією й Італією і на поквапливі військові приготування Франції. 9 квітня послідувала також інспірована канцлером стаття в одній з рептильних газет під кричущим заголовком, чи "Передбачається війна?". Стаття спростовувала повідомлення про нелояльність Австрії, але повністю підтверджувала відомості про загрозливу позицію Франції. Ці статті викликали сенсацію. У бесідах з дипломатами в Берліні проводився своєрідний розподіл праці – О. фон Бісмарк твердив про те, що Франція готує негайний напад, а Г. Мольтке – що Німеччина повинна його попередити і що "війна, таким чином, стане неминучою". З усіх боків повзли найтривожніші чутки.

21 квітня 1875 р., за обідом, Радовиць, що вже повернувся до Берліна, сказав французькому послові, що в Німеччині багато політичних діячів, зважаючи на військові приготування Франції, вважають необхідною превентивну війну. Дізнавшись про це, герцог Деказ покликав до себе паризького кореспондента англійської газети "Tiroes" Бловіца. За наслідками їх бесіди в ній з'явилася вельми тривожна замітка, а услід за нею – різка антинімецька кампанія в значній частині англійської преси. Потім герцог Деказ разіслав французьким представникам за кордоном копію одного з донесень французького посла в Берліні Гонто-Бірона про бесіду з Радовицем, пропонуючи звернути увагу держав на німецьку військову загрозу.

Маневр О. фон Бісмарка виявився невдалим – французи не дали себе залякати. За сприяння французького посла в Берліні Гонто-Бірона герцог Деказ зумів обернути проти О. фон Бісмарка ту саму зброю, якою той діяв проти Франції. Збираючи рішуче все, що тільки можна було почути про агресивні задуми О. фон Бісмарка, герцог Деказ зробив спробу мобілізувати Росію й Англію виступити на користь Франції.

Заклик герцога Деказа і цього разу не залишився без відповіді. Французький посол у Петербурзі отримав від О. М. Горчакова й від царя обіцянку дипломатичної підтримки в разі нападу Німеччини на Францію. У Лондоні французький демарш збігся з надходженням тривожних відомостей відносно планів німецького вторгнення до Бельгії. Лорд Біконсфілд, який змінив У. Гладстона в 1874 р. на поету прем'єра, був явно стурбований можливістю появи Німеччини біля берегів Па-де-Кале і ще більше – перспективою нового розгрому Франції. Адже наявність в Західній Європі двох великих держав, що змагаються, залишалася основною картою англійської дипломатичної гри. Англійська політика, зважаючи на це, завжди прагнула до підтримки "європейської рівноваги" і до запобігання гегемонії тієї або іншої держави на європейському континенті.

Подібно до того як Англія свого часу боролася разом з Росією проти Н. Бонапарта, так і тепер лорд Біконсфілд виступив проти О. фон Бісмарка пліч-о-пліч з російським урядом. "Бісмарк це новий Наполеон, – заявляв лорд Біконсфілд, – він повинен бути приборканий... Необхідний союз між Росією й нами для даної конкретної мети".

Міністр закордонних справ у кабінеті лорда Біконсфілда лорд Дербі доручив англійському послові в Берліні лордові Одо Росселю "вжити всі зусилля", щоб покласти край "непорозумінням" між Францією і Німеччиною. "Вважають, – писав лорд Дербі, – що російський імператор буде говорити в цьому ж сенсі під час свого перебування в Берліні. Якщо він зробить це, ви повинні його всебічно підтримати на користь збереження миру".

Коли до Берліна прибули з черговим ввитом цар і О. М. Горчаков, там розігрався фінал дипломатичного поєдинку О. М. Горчакова і О. фон Бісмарка. Вранці відбулася зустріч обох канцлерів. О. фон Бісмарк розсипався в запевненнях, що не збирається нападати на Францію. Всякі тривожні чутки він приписував махінаціям біржовиків, які грають на пониження, і зокрема, інтригам герцога Деказа, "зацікавленого в біржових операціях. О. фон Бісмарк заявив, що Г. Мольтке в політиці – "молокосос" і що його заяви про превентивну війну не варто і слухати. Звинувачувати ж самого О. фон Бісмарка в намірі викликати війну – означає вважати його ідіотом.

Увечері того ж дня лорд Одо Россель обідав у О. фон Бісмарка. За столом він повідомив канцлерові те, що доручив йому передати лорд Дербі. З незвичним нахабством О. фон Бісмарк повторив і англійському послові все те, що вже сказав О. Μ. Горчакову.

Перед від'їздом з Берліна О. М. Горчаков послав усім російським посольствам і місіям таку телеграму: "Імператор покидає Берлін упевнений в пануючих тут миролюбних намірах. Збереження миру забезпечене". Ця телеграма була надіслана шифром, але скоро стала надбанням гласності. Вона створювала враження, що лише дія Росії запобігла повторному розгрому Франції. Таке враження ще посилювалося завдяки тому, що до друку телеграма потрапила в спотвореному вигляді. Замість "збереження миру забезпечене" було надруковано: "тепер (тобто після приїзду паря) мир забезпечений".

О. фон Бісмарка ця телеграма привела до сказу. В обличчя він саркастично заявляв О. Μ. Горчакову, що російському канцлерові, очевидно, хочеться уславитися "рятівником Франції". Позаочі він говорив, що для прославлення канцлера-миротворця можна влаштувати театр у німецькому посольстві в Парижі і там показувати російського дипломата у вигляді ангела-хранителя, в білому одязі, з крилами і написом: "Горчаков протегує Франції". За свідченням самого О. фон Бісмарка, він скаржився й цареві на "нечесний" вчинок О. М. Горчакова. Олександр П слухав німецького канцлера мовчки, покурюючи і злегка усміхаючись. Відповідь його О. фон Бісмарку не була позбавлена дипломатичної винахідливості. Цар холоднокровно відзначив, що не слід сприймати серйозно всякий прояв "старечої пихатості". Події 1875 р. утверждали О. фон Бісмарка в переконанні, що російська дипломатія – головний супротивник німецької агресії. Звідси і його ненависть до Росії.

Таким чином, утворення Німецької імперії внесло корінні зміни у міжнародне становище Європи. У Росії і Франції з'явився небезпечний сусід, жадібний до чужих земель і який володіє значною воєнною силою. В Європі після 1871 р. встановився "озброєний" мир.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.
  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини