Тим часом стан колоній був близьким до катастрофи. В серпні 1777 р. посли США надали уряду Франції меморандум. У ньому йшла мова, що у випадку, якщо Франція не зможе надати більш ефективну допомогу, американські колоністи укладуть з Англією мир. У Франції зрозуміли, що ця загроза цілком реальна, тим більше що і в Америці, і в Англії були прибічники припинення війни. Не дивлячись на це, Вержен не поспішав з відповіддю. Тоді Конгрес почав перемовини з Англією. Однак унаслідок успіхів англійських військ ці перемовини були перервані англійською стороною. У грудні 1777 р. з Америки прийшла в Париж депеша про велику перемогу американців під Саратогою над англійцями і про взяття в полон армії у 6 тисяч чоловік.
Але й після цієї перемоги французький уряд не відразу вирішив надати Америці більш солідну підтримку. Вержен надавав великого значення ходу переговорів, що поновилися, про мир між США і Англією. Для того щоб дізнатися про результати цих переговорів, він найняв шпигуна – власника будинку, в якому жили Б. Франклін і С. Дін. Цей шпигун підслуховував біля дверей і збирав відомості іншими подібними засобами. Він повідомив Вержену, що переговори йдуть повним ходом і що мир скоро буде підписано. Перемога під Саратогою і донесення шпигуна переконали Вержена і Людовіка XVI в тому, що треба діяти негайно: подальше зволікання могло забезпечити перемогу Англії і загрожувало втратами Францією вест-індійських колоній. Тісно пов'язаний з Б. Франкліном, П. Бомарше посилено переконував Людовіка XVI у необхідності союзу зі США.
6 грудня 1777 р. Вержен повідомив, що французький уряд вирішив почати переговори про союз. Цим заходом Вержен хотів продовжити війну між колоніями і Англією для подальшого виснаження обох сторін. Отримавши обіцянку союзу, США перервали переговори з Англією. Проте Вержен, досягнувши цього результату, знову перестав поспішати. Він повідомив Б. Франкліну, що договір про союз буде укладено тільки після того, як до нього приєднається Іспанія. Тим часом відповідь від іспанського уряду не могла бути отримана з тієї простої причини, що Вержен і не запитував думку Мадрида з цього приводу. Нарешті, 6 лютого 1778 р. Б. Франклін підписав два винятково важливі договори з Францією – про союз і про торгівлю. Договір про союз, що означав для Франції вступ у війну з Англією, був укладений на основах повного рівноправ'я обох сторін. За цим договором Франція гарантувала незалежність США. В той же час США давали гарантію французьким володінням в Америці. США отримували право оголошувати домагання на британські володіння на американському континенті, на Бермудські осірови, а Франція – на вест-індійські володіння Англії. У 1778 р. замість С. Діна, якого звинуватили в розголошуванні умов таємного договору про союз із Францією, був присланий з Америки Д. Адамс.
Вступ Франції та Іспанії у війну проти Англії (1778-1779 pp.)
Після укладення договору 1778 р. англійське панування на морі було підірване. Проти Англії виступили дві сильні морські держави – Франція й Іспанія. Все ж таки Англія продовжувала претендувати на панування на морях. Вона захоплювала судна нейтральних держав, щоб зупинити торгівлю з країнами, що воюють проти неї.
Позиція Росії в період боротьби США за незалежність
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США“ на сторінці 1. Приємного читання.
