Новим етапом агресії європейських держав у Америці була підписана в Лондоні 31 жовтня 1861 р. угода між Великобританією, Францією й Іспанією про інтервенцію в Мексиці. У грудні іспанські війська вже висадились у Веракрус. У січні до них приєдналися війська Англії і Франції. США протестували проти інтервенції. Проте тільки закінчення громадянської війни дозволило їм добитися виведення французьких військ. Англійські та іспанські війська були відкликані дещо раніше.
Інцидент із "Трентом" (1861 р.)
Незабаром після початку інтервенції трьох держав у Мексиці, розпочатою за ініціативою лорда Пальмерстона, над самими США, що терпіли тяжкі поразки на фронті, нависнула загроза англійської інтервенції. Оголошена США блокада Конфедерації, що майже виключала можливість вивозу американської бавовни, викликала сильне роздратування в Європі. 26 березня 1861 р. англійський посол в Америці лорд Лайонс на зустрічі з Сюардом заявив: "Якщо Сполучені Штати наважуються припинити силою таку важливу для Великобританії торгівлю зі штатами, що виробляють бавовну, я не відповідаю за те, що може відбутися".
8 листопада 1861 р. емісари рабовласників Мезон і Слайдель були зняті з англійського купецького судна "Трент" капітаном військового корабля США "Сан-джацинто". Полонені були доставлені до Бостона. Шовіністичні друковані органи Англії і Франції скористалися цим випадком, щоб підняти неймовірний шум, вимагаючи війну зі США. Єдиним формальним докором капітанові Уїлксу було те, що він захопив і доставив до Бостона послів Конфедерації, не затримавши при цьому корабля, на якому вони знаходилися. Лорд Россель зажадав видачі Мезона і Слайд еля в семиденний термін. Англійські війська вже були послані до Канади. На верф'ях Англії роботи проводилися вдень і вночі. У той же час уряд Півночі Америки зайняв поступливу позицію. Він звільнив емісарів Півдня і створив, таким чином, ще одну перепону для інтервенції з Європи. Розрахунок рабовласників, що англійська буржуазія організує інтервенцію, виявився помилковим.
Іншою помилкою Півдня була їх надія на магічний ефект заборони вивозу бавовни. Потребуючи грошей, вони самі стали вивозити бавовну, намагаючися прорвати блокаду. Крім того, голод 1861 р. в Європі зробив питання про пшеницю ще важливішим, ніж питання про бавовну, а США, не зважаючи на громадянську війну, вивозили до Європи величезну кількість пшениці.
Проте ні Південь, ні керівники англійського і французького урядів не залишили надії на спільну участь у війні. Лорд Пальмерстон і Наполеон III вирішили почекати ходу зовнішніх подій і втрутитися, як тільки війська Півдня завдадуть мешканцям Півночі рішучого удару. У 1862 р. уряд А. Лінкольна все ще не зважався на звільнення рабів. Північ знову терпіла одну поразку за іншою. Прихильники інтервенції знову підняли голову.
Позиція Франції
Емісар від Півдня Слайдель пропонував організувати виступ проти США разом з Іспанією, Австрією, Пруссією, Бельгією, Голландією, Швецією і Данією. Він запевняв Наполеона III, що США, у разі визнання Францією Конфедерації, не оголосять їй війну, "оскільки у них уже достатньо зайняті руки домашніми справами". У квітні 1862 р., під час однієї з бесід з Наполеоном III, Слайдель наполягав на визнанні Францією Конфедерації. Наполеон III у принципі висловився за визнання, але відповів, що "жодна держава, окрім Англії, не має достатнього флоту для того, щоб надати Франції дієву допомогу у війні на океані..." Цим імператор дав зрозуміти, що, якби Англія погодилася визнати Конфедерацію, він також зробив би це.
Не зважаючи на привабливі обіцянки Слайделя, імператор відхилив негайне визнання Конфедерації і лише обіцяв таємно допомогти будівництвом військових суден. На цьому бесіда закінчилася. Але в середині липня 1862 р., в період нових важких поразок мешканців Півночі на фронті, Наполеон III надіслав французькому послові телеграму такого змісту: "Запитайте в англійського уряду, чи не вважає він, що настав момент для визнання Півдня". Проте в палаті общин за наполяганням лорда Пальмерстона пропозицію про інтервенцію було відхилено. Англійський уряд очікував остаточного результату військових дій, надаючи в той же час допомогу конфедератам.
29 липня 1862 р. крейсер, збудований для Конфедерації на верфі Лайярда в Ліверпулі, не зважаючи на протести посла США Ч. Адамса, був з відома англійського уряду випущений з Англії. Цей крейсер "Алабама" каперствував на морях і в океанах до червня 1864 р. Він потопив 65 кораблів США і знищив майна на 5 млн. дол. 19 червня 1864 м. "Алабама" зустрівся з крейсером США "Кірсадж", який його потопив після завзятого бою. Окрім "Алабами", подібним же чином були побудовані в Англії капери конфедератів "Флорида", "Георгія", "Шенандоа" та ін. 14 вересня 1862 р. лорд Пальмерстон ухвалив остаточне рішення і написав лордові Росселю, пропонуючи визнати Конфедерацію. Той відповів, що засідання кабінету для вирішення цього питання буде призначено на 23 або 30 вересня. Коли ж в Англії було отримано звістку про рішення знищити рабство в США, питання про визнання Півдня знову було зняте з порядку денного засідання кабінету.
Проте французький уряд зробив нову спробу виступити на користь Півдня. 31 жовтня дипломатичні представники Англії і Росії були сповіщені французьким урядом про пропонований Францією проект спільного виступу трьох держав. Було намічено запропонувати перемир'я на 6 місяців, зняття блокади і відкриття американських портів для європейської торгівлі. Але Росія відхилила французьку пропозицію. Англійський уряд, посилаючись на Росію, також відповів незгодою.
Після відміни рабства внутрішні і зовнішні справи Конфедерації настільки погіршали, що віце-президент Конфедерації Олександр Стефенс, один з найбільш ярих ідеологів рабовласництва, запропонував для перемоги над Північчю послідувати його прикладу і відмінити рабство й на Півдні. Але конгрес у Річмонді не зважився і не міг зважитися на це. Перемоги мешканців півночі під Гетісбургом і Віксбургом в липні 1863 р. і загальний перелом, що наступив у ході військових дій у Північній Америці, зробили інтервенцію Англії і Франції остаточно неможливою.
Громадянська війна в США і позиція Росії
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці“ на сторінці 1. Приємного читання.
