Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

Міжнародні відносини та світова політика

Із двох основних цілей, які ставив перед собою Микола І у зовнішній політиці Росії, одна, а саме боротьба з революційними рухами в Європі, здавалася на кінець 20-х pp. більш-менш досягнутою. Тому стало можливим висунути й інше головне завдання: боротьбу за оволодіння протоками – "ключами від свого власного будинку". Узгодженість зовнішньополітичних дій Англії й Росії давала упевненість, що якщо Англія і не виступить на боці Росії, то вона не буде й чинити опір російському просуванню, по-перше, тому, що довершити справу звільнення Греції можна було, тільки продовжуючи військову боротьбу проти Махмуда II, і наступники Д. Каннінга могли бути тільки задоволені, що Росія бере на себе продовження цієї боротьби; по-друге, тому, що незабаром після смерті Д. Каннінга першим міністром Англії став (8 січня 1828 р.) герцог А. Веллінгтон.

Микола І знав, що хоча А. Веллінгтон і не дуже задоволений був поворотом подій у греко-турецькому питанні, але, не зважаючи на це, від А. Веллінгтона не можна очікувати ніяких загрозливих жестів. По-перше, для реакціонера А. Веллінгтона, непримиренного торі, наполегливого ворога виборчої реформи, боротьба проти Росії, головної, наймогутнішої опори консерватизму і реакції, була просто немислима; по-друге, ніхто в Англії не бажав воювати за Туреччину проти Греції. Такого повороту в зовнішній політиці А. Веллінгтону не пробачили б.

Для Миколи І, таким чином, шлях був вільний. 7 травня 1828 р. почалася довга й важка для Росії війна. Технічно убого оснащена, погано навчена сьогоденню, а не плацпарадній військовій справі, бездарно керована, особливо при особистому втручанні царя, російська армія, не зважаючи на всю хоробрість солдатів, довго не могла здолати опір турків. Справи йшли добре лише в Малій Азії, але в Європі стан був такий, що іноді здавалося, ніби росіяни підуть ні з чим і все задумане російським царем закінчиться провалом. Тріумфування К. Меттерніха не знало меж, і він не переставав повідомляти столицям усіх великих держав про безнадійний стан росіян на Балканському півострові.

Проте всупереч цим своїм твердженням він не переставав доводити в Лондоні, Парижі та Берліні, що Пруссії, Англії і Франції необхідно вступити в угоду з Австрією і зажадати негайного припинення війни. Але ні Пруссія, ні Франція, ні Англія не вважали за необхідне втручатися в російсько-турецькі відносини. Між іншим, у всіх трьох країнах ліберальна частина буржуазного суспільства безумовно бажала в 1828-1829 pp. розгрому Туреччини. Миколи І ще не розкусили, а Махмуда П добре знали як представника кривавого деспотизму, винуватця нечуваних звірств над греками. Зі старань австрійського канцлера створити четверний антиросійський союз (а ці зусилля тривали з листопада 1828 р. по червень 1829 р.) нічого не вийшло.

Першим з російських дипломатів уважно стежив за діяльністю К. Меттерніха і його агентами російський посол в Парижі К. А. Поццо-ді-Борго. Він негайно ж дав знати про все до Петербурга, а сам постарався очорнити К. Меттерніха перед французьким королем Карлом X. Зробив він це, сповістивши королеві одну істину і додавши до неї одну брехню. Істина полягала в тому, що К. Меттерніх бажає шантажувати короля, таємно зносячись із бонапартистами та тримаючи про запас кандидатуру на французький престол – сина Н. Бонапарта, герцога Рейхштадтського. Брехнею було те, ніби К. Меттерніх навіть пропонував Роси' посприяти зведенню на престол герцога Рейхштадтського. Невідомо, чи повірив Карл X повідомленням хитрого корсиканця. Так чи інакше, відносини між Францією і Росією стали в 1829 р. ще тіснішими, ніж були раніше. Повідомлення К. А. Поццо-ді-Борго справили на царя велике враження, тим більше що вони підтвердилися з усіх боків. Адже всі три уряди, до яких К. Меттерніх таємно звертався з пропозицією про четверний союз, уже вирішивши відмовитися від цього союзу, поспішали в тій або іншій формі видати К. Меттерніха Миколі І. Цар був надзвичайно роздратований. Він сказав австрійському послові, що вважає політику К. Меттерніха жалюгідною, і оголосив, що знає про всі каверзи і пастки, які той ставить Росії на кожному кроці.

К. Меттерніх злякався. Він кинувся писати листи до Парижа, Берліна, Лондона, доводячи, що його не так зрозуміли, що він зовсім нічого ворожого проти Росії не замишляв. А тут ще нагрянули, нарешті, російські перемоги. Російський генерал І.І. Дибич увійшов до Адріанополя. Російська армія стояла у двох кроках від Костянтинополя. Махмуд П вирішив просити в І.І. Дибича перемир'я і миру. Почалися переговори. Російському главнокомацдувачу коштувало неймовірних зусиль приховати, що в нього вже близько чотирьох тисяч солдатів лежить по лазаретах, звідки мало хто повертається, і тцо на войовничі демонстративні прогулянки він висилає з Адріанополя більше половини своєї армії.

14 вересня 1829 р. в Адріанополі турки погодилися на запропоновані їм умови. Туреччина втратила чорноморський берег від гирл Кубані до бухти Святого Миколая і майже весь Ахалциський пашалик. На Дунаї до Росії відходили острови в гирлі Дунаю, південний рукав гирла річки ставав російським кордоном. Росіяни отримали право проходу своїх торгових суден через Дарданелли і Босфор. Дунайські князівства і Силістрія залишалися в росіських руках аж до виконання всіх умов Адріанопольського договору. Турки втратили право селитися на відомій відстані на південь від Дунаю. Що стосується Греції, то вона оголошувалася самостійною державою, пов'язаною з султаном лише платежем у 1,5 мільйона піастрів на рік (причому ці платежі передбачалося почати лише на п'ятий рік після ухвалення Туреччиною умов), а населенню Греції надавалося право обирати государем будь-якого принца з християнських династій, що царювали в Європі, але не англійця, не росіянина і не француза.

Такий був Адріанопольській трактат, який дав Росії великі переваги й переможно закінчив небезпечну війну. Микола І знав, що при його дворі не всі задоволені помірністю переможця, і перш за все тим, що не був зайнятий Костянтинополь. Але він краще за критиків Адріанопольського миру був обізнаний з тим, у якій обстановці генералові І. І. Дибичу доводилося схиляти турків до підписання цих умов. Цар вважав, що і без Костянтинополя зроблено великий крок по накресленому на Сході шляху.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.
  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини