Ост-Індська компанія і англійський уряд були незадоволені позицією Досі Мохаммеда під час гератських подій. Під приводом захисту Герату Англія оголосила Афганістану війну. Англійські колонізатори висували тезу про захист Герата, як і про уявні російські плани завоювання Індії, виключно лише для прикриття власних завойовницьких задумів. Генерал-губернатор Ост-Індської компанії Окланд видав прокламацію про вторгнення в Афганістан через доволі багато часу після зняття облоги Герата і чудово знав, що ця облога давно припинена.
Справжні цілі Англії полягали у встановленні свого воєнного й політичного панування над Афганістаном через повалення Дост Мохаммеда і зведення на його престол англійського ставленника шаха Шуджі з умовою підписання ним субсидіарного договору, подібного тим, які Ост-Індська компанія звикла нав'язувати індійським князям. Щоб замаскувати свої загарбницькі цілі, англійський уряд видав т. з. "Синю книгу", в якій усе дипломатичне листування в афганських справах за допомогою спотворень і підробок, отримало зміст, абсолютно протилежний первинному.
У лютому 1839 р. 12-тисячне англо-індійське військо з 40 тисячами носильників і погоничів рушило на Кабул, зайняло його й оголосило еміром шаха Шуджу, який прийняв всі умови завойовників і погодився на перебування в країні англійських військ. Англійський майор д'Арсі Тодд був посланий до Герату. Він намагався нав'язати протекторат Англії також і гератському ханові. Проте хан звернувся по допомогою до Ірану. Тодд виїхав, нічого не добившись.
Але і в Афганістані торжество загарбників опинилося недовгим. У різних пунктах країни підіймалися повстання проти окупантів. У листопаді 1840 р. повстанці розбили англійську бригаду, що остаточно деморалізовано решту англійських військ. Сам Дост Мохаммед, побоюючись віроломства деяких вождів і підйому народного руху, добровільно здався в полон англійцям і був відправлений до Індиго, але боротьба з окупантами продовжувалась. Одним з керівників війни афганців за незалежність став син Дост Мохаммеда Акбархан.
Окупація країни обходилася Ост-Індській компанії у велику суму, і британський резидент Макнатен і генерал Ельфінстон отримали наказ скоротити субсидії вождям афганських племен. Утиски з боку англійських офіцерів і чиновників та побори на утримання англійських військ викликали народне обурення. 2 листопада 1841 р. у Кабулі спалахнуло загальне повстання, і англійський гарнізон вимушений був капітулювати.
Макнатен підписав з вождями повстання договір про виведення англійських військ з Афганістану і про відмову від підтримки шаха Шуджі. Насправді Макнатен хотів лише виграти час і дочекатися прибуття підкріплення. Він організував убивство декількох афганських вождів і сподівався пересварити між собою інших, щоб вони самі винищували один одного. Макнатен зробив Акбар-ханові письмову пропозицію стати візиром Афганістана й погодитися на заміну підписаного з англійцями договору іншим. Під час переговорів з вождями, що відбувалися поблизу англійського табору просто неба, на розстелених на землі килимах, Акбар-хан викрив Макнатена у брехні і віроломстві й убив його пострілом з пістолета. Англійським окупантам була пред'явлена вимога негайно покинути країну.
Кинувши майже всю артилерію, готівку і підписавши на 140 тисяч фунтів стерлінгів векселів, англійський загін з 4500 солдатів і офіцерів з 12 тисячами носильників і погонщиків почав відступати, але був повністю винищений афганцями у Хурд-Кабульському гірському проході. Зі всього англійського війська тільки одна людина, в мундирі, що звисав клаптями, верхом на замореному коні, ледве дістався Індії та розповів там про катастрофу, що сталася.
Побоюючись повного падіння свого військового престижу серед народів Індії, британські колонізатори 1842 р. розпочали новий похід на Кабул і розграбували місто. Але вони й цього разу не змогли нав'язати Афганістану субсидіарний договір і позбавити його самостійності. Спроба знову висунути на престол шаха Шуджу не вдалась. Шуджа був убитий одним з представників його ж роду, що бажав змити з себе і своїх родичів пляму зрадництва. Враховуючи вплив Дост Мохаммеда, англійська влада в Індії вступила з ним в угоду і визнала його еміром Кабула, але Кандагар і Герат залишилися під владою окремих правителів. Дост Мохаммед примирився з цим і повернувся на престол.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини“ на сторінці 1. Приємного читання.
