Закабалення Туреччини

Міжнародні відносини та світова політика

Не тільки Туніс опинився в кабалі у французького капіталу. Весь басейн Середземного моря, включаючи Іспанію й Італію, став ареною його діяльності.

Крім Тунісу, в найбільш важку залежність від французького капіталу потрапили країни Близького Сходу – Єгипет і Туреччина.

Після банкрутства 1875 р. і російсько-турецької війни турецькі фінанси зазнали в щонайповнішого розладу. Туреччина повторно оголосила банкрутство. Це дозволило банкірам-кредиторам нав'язати Туреччині іноземний фінансовий контроль. Два роки йшли переговори між Портою і кредиторами. Нарешті, 1881 р. відбулася угода. Результати її були закріплені в так званому Мухарремському декреті, виданому султаном у грудні 1881 р., або в місяці мухарремі, за мусульманським календарем. Цей декрет був важливим кроком на шляху перетворення Туреччини в напівколонію європейського капіталу. Це перетворення полегшувалося наявністю режиму капітуляцій і посилювалося багаточисельними концесіями, що належали іноземним ділкам.

Сума зовнішнього державного боргу Туреччини була визначена в розмірі 2,5 мільярда франків. Для забезпечення сплати відсотків і погашення капітальної суми боргу було створено так зване Правління оттоманського державного боргу. Воно складалося з представників кредиторів різних національностей. Французьким банкірам фактично належала керівна роль.

Правлінню оттоманського боргу було передано цілу низку найважливіших джерел доходу турецької скарбниці, як наприклад, надходження від тютюнової і соляної монополій, частина митних зборів, податки з шовківництва і рибальства, гербовий збір та ін. З одного цього переліку ясно, який вплив могло справляти Правління боргу на оттоманский уряд. Французький капітал займав панівне місце і в Оттоманському банку, і в Правлінні тютюновою монополією.

Англо-французький фінансовий контроль у Єгипті Разом з Костянтинополем і протоками найважливішим об'єктом у боротьбі за панування на Середземному морі та над шляхами з Європи до Індії був Єгипет. До другої половини 70-х pp. в Єгипті панував французький капітал. Разом з ним переважав і політичний вплив Франції. У листопаді 1875 р. єгипетський хедив звернувся до англійського уряду з проханням рекомендувати йому двох фахівців з фінансових питань. Відповідь кабінету Дізраелі була досить несподіваною. Лорд Дербі відповів, що вважає за необхідне послати до Єгипту "спеціальну місію для переговорів з приводу прохання його вищості дати йому раду з фінансових питань". Хедив запросив двох чиновників до себе на службу, а йому збиралися викладати "поради", яких він, власне, і не питав. Уряд Дізраелі вирішив використати скрутне фінансове становище хедива, щоб нав'язати йому свій контроль і протекторат у обмін за надання позики. До Єгипту була відправлена місія на чолі з генеральним скарбником Кейвом.

Хедив дозволив Кейву перевірити свої фінанси. Але угода про позику досягнута не була. Французький уряд, стурбований місією Кейва, послав до Каїра свого фінансового уповноваженого. Йому було доручено протидіяти домаганням Кейва. Користуючись англо-французьким суперництвом, Хедив зумів позбутися від англійського "радника". До того ж із боку французьких банкірів уже були отримані прийнятніші пропозиції.

Англійський уряд, у свою чергу, вирішив зірвати французький проект "санування" (оздоровлення) єгипетських фінансів. Щоб добитися цього, він пригрозив хедиву опублікувати доповідь Кейва про жалюгідний стан єгипетських фінансів. Така загроза була явним шантажем і зловживанням державними таємницями, довіреними Кейву в Єгипті. Не дивно, що хедив заявив протест проти опублікування доповіді. Тоді Дізраелі, відповідаючи на парламентський запит, став у позу поборника гласності. Він заявив, що був би радий опублікувати доповідь Кейва, але, на жаль, проти цього заперечує хедив. Усі, звичайно, зрозуміли, що ці заперечення викликані несхвальними висновками доповіді. Курс єгипетських паперів негайно ж упав. "Допомога" і "поради" Кейва позбавили хедива всякого доступу до грошових ринків Європи. Незабаром хедив змушений був оголосити про своє банкрутство.

Банкрутство змусило хедива прискорити переговори з французькими банкірами. У травні 1876 р. між хедивом і кредиторами була досягнута угода про організацію в Єгипті інституту міжнародного финансового контролю, так званої Каси єгипетського державного боргу, і про консолідацію єгипетських позик.

Важке становище Єгипту було використане англо-французькими банкірами для подальшого підпорядкування країни. У серпні 1878 р. адміністрація Каси державного боргу примусила хедива створити нове міністерство на чолі з Нубар-пашею. При цьому на низку міністерських посад були призначені іноземці.

Увесь план створення міністерства Нубара був вигаданий англійцями. Його автором був віце-голова Каси сер Ріверс Вільсон, який припускав ввести в міністерство тільки одного іноземця, саме самого себе. Він призначав собі портфель міністра фінансів. Але французи зуміли розладнати плани Р. Вільсона. Вони добилися того, що міністром громадських робіт був призначений француз. Крім того, до кабінету Нубара увійшли один австрієць і один італієць. Таким чином, завдяки гнучкості французької дипломатії, перепон на шляху захоплення Єгипту Англією ще збільшилося.

18 лютого 1879 р. в Каїрі єгипетські офіцери зупинили карету Нубар- паші, коли він їхав разом з Р. Вільсоном. Обидва були заарештовані. Обурення офіцерів частково було викликано тим, що прагнучи зберегти більше грошей для задоволення кредиторів, Нубар, з метою економії, скоротив штати армії і багатьох військовослужбовців відправив у відставку. Безсумнівно, що обурення офіцерів розділялося широкими прошарками народу.

Нубар і Р. Вільсон були звільнені тільки завдяки втручанню хедива. За деякими даними, він сам був причетний до виступу офіцерів. За їх підтримки він розраховував повернути собі владу. Кабінет Нубара був звільнений, включаючи і міністрів-іноземців. Так закінчився в лютому 1879 р. перший досвід іноземного контролю над Єгиптом, установлений 1876 р.

Французький уряд був украй збентежений. Зацікавлених банкірів охопило сум'яття. Щоб чинити тиск на Єгипет, паризький Ротшильд відмовився виплатити єгипетській скарбниці залишок по останню позику, реалізованою ним ще при Нубарі. Цей залишок призначався спеціально для задоволення претензій утримувачів короткострокового єгипетського боргу. Серед останніх було багато німецьких ділків. У їх числі опинився і особистий банкір О. фон Бісмарка Блейхредер. О. фон Бісмарк негайно звернувся до хедива з різким протестом. Він був підтриманий і австро-угорським урядом. Таким чином Англія опинилася ізольваною. Перед нею утворився єдиний фронт – Франції, Німеччини й Австро-Угорщини.

Англійський уряд не зважився виступати один проти всіх. Хедива примусили відректися від престолу (26 червня 1879 р.). Замість нього хедивом був проголошений його син Тевфік. Його тут же примусили відновити подвійний англо-французький контроль із зобов'язаннями не звільняти іноземних фінансових комісарів інакше, як з відома їх урядів.

Результатом відновлення іноземного режиму в Єгипті стало подальше розорення країни і нове національне повстання 9 вересня 1881 р. під керівництвом полковника Ахмета Арабі. Націоналісти досягли того, що хедив, хоч і проти волі, певною мірою підкорявся їх впливу. Таким чином, тимчасово перемогла політика, ворожа іноземним контролерам і міжнародній біржі, що стояла за ними.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Закабалення Туреччини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини
  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини