Франкфуртський мирний договір

Міжнародні відносини та світова політика

Франкфуртський мирний договір від 10 травня 1871 р. підтверджував ті основні умови, які були встановлені ще у версальських прелімінаріях від 26 лютого. Франція поступилася Німеччині Ельзасом і частиною Лотарингії, зобов'язувалася сплатити 5 млрд, контрибуції. Проте допомога пруссаків проти Паризької Комуни була куплена Л. Тьєром ціною погіршення умов сплати контрибуції та відстрочення виведення німецьких військ з французької території. Це був грабіжницький мир. І причини, які спонукали О. фон Бісмарка здійснити захоплення французької території, були такі.

Головною причиною анексії стали міркування стратегічного порядку. І О. фон Бісмарк, і Г. Мольтке були переконані, що війна 1870-1871 pp. не ліквідовує вікового антагонізму між Німеччиною і Францією. Будучи упевненими в неминучості нової війни з Францією, вони намагалися використати свою перемогу для забезпечення Німеччини найбільш вигідним стратегічним кордоном.

"Я не будую жодних ілюзій, – відверто пояснював О. фон Бісмарк французькому дипломатові через три місяці після підписання Франкфуртського миру. – 3 нашого боку було б абсурдом брати у вас Мец, який є французьким.

Я не хотів залишати його за Німеччиною. Ллє генеральный штаб запитав ме-не, чи можу я гарантувати, що Франція не стане брати реванш. Я відповів, що навпаки, я цілком переконаний, що ця війна є лише першою з тих, які вибухнуть між Німеччиною і Францією, і що за нею послідує ціла низка інших. Мені відповіли, що в такому разі Мец стане гласисом, за яким Франція може розмістити сто тисяч осіб. Ми повинні були його зберегти. Те ж саме я скажу і про Ельзас з Лотарингією: брати їх у вас було б помилкою, якби миру судилося бути міцним, оскільки ці провінції є для нас тягарем". – "Вони стануть на кшталт нової Польщі, – відповів француз, – Польщі з Францією, що стоїть за нею". – "Так", – погодився німецький канцлер.

Захоплення Ельзасу й Лотарингії, за умовами того часу, справді давало Німеччині серйозні стратегічні переваги. Поки французи володіли Ельзасом, вони могли звідти порівняно легко здійснити вторгнення в Південну Німеччину. Католицький південь був найвразливішим місцем тільки що створеної єдиної німецької держави. Його вірність імперській єдності увлялася тоді досить сумнівною. Після переходу Ельзасу до Німеччини французи виявлялися відкинутими за Вогези. Тепер між Францією і Німеччиною, окрім лінії Рейну, височів ще ланцюг Вогезьких гір, важкопрохідних для великої армії. Таким чином, Ельзас мав серйозне оборонне значення.

Навпаки, стратегічне значення Лотарингії було швидше наступальним. У Лотарингії німці здобували плацдарм, який наближав їх до Парижа і значно полегшував повторення "досвіду" 1870 р., – удару на Париж через так звану "вогезьку дірку", тобто рівнинний простір між Вогезами на півдні та Арденами на півночі. Стратегічним ключем до нього була фортеця Мец, яка тепер опинилася в руках Німеччини.

Один із сучасників у той час писав, що якщо французький шовінізм поки дотримувався старого державного порядку, знаходив відоме матеріальне виправдання в тому, що з 1815 р. столиця Франції – Париж, а тим самим і сама Франція ставала після небагатьох програних битв беззахисною, то яку багату їжу отримає цей шовінізм, як тільки кордон пройде на сході біля Вогезів, а на півночі біля Меца?

За умовами прелімінарного договору від 26 лютого 1871 р., багаті рудою райони Лотарингії, розташовані на захід від Тіонвіля, залишилися за Францією. Під час переговорів про остаточний мирний договір О. фон Бісмарк, враховуючи значення рудних багатств, запропонував французам такий обмін: Німеччина погодиться на виправлення межі біля Бельфора, якого зі стратегічних міркувань, надзвичайно добивалися французи, а за це вони поступляться Німеччині рудним басейном на захід від Тіонвіля. Спочатку він дістав відмову. Цікаво, що О. фон Бісмарк, який нещадно торгувався про терміни сплати кожного мільярда, поставився до цієї відмови спокійно. "У разі потреби, – писав він, – я краще відмовлюся від розширення нашого кордону, ніж зірву через це всю угоду".

Незабаром, втім, французи передумали, і обмін відбувся. Франція отримала виправлення кордону біля Бельфора і віддала Німеччині залізорудний район. Весь цей епізод показує, що рудні багатства Лотарингії враховувалися при укладенні миру. Але він же свідчить, що вирішальну роль відігравали не вони, а міркування стратегічного порядку. Це й не дивно: потрібно тільки пригадати, що в 1871 р. лотаринзька руда ще не мала свого нинішнього значення. Вона набула його тільки в кінці 70-х pp., після відкриття рентабельного способу перероблення руд, багатих фосфором.

О. фон Бісмарку було цілком ясно, що анексія французької території ще більше ускладнить франко-німецькі відносини. Об'єктивна обстановка, що створилася, примусила його вирішувати наступне політичне завдання – поклопотатися про створення максимально вигідного театру для майбутньої війни. О. фон Бісмарк вирішив питання саме в останньому сенсі.

Звичайно, не анексія двох провінцій породила франко-німецький антагонізм. І до цієї анексії найрізноманітніші французькі уряди віками боролися проти німецької національної єдності. Після того як у 1871 р. ця єдність була досягнута, буржуазна Франція мріяла б про послаблення Німеччини і в тому випадку, якщо б Ельзас і Лотарингія залишилися французькими. Але анексія додала руху за реванш певну оборонну видимість, а разом з нею дала йому таку силу всередині Франції, якої б він без цього ніколи не досяг.

Франкфуртський мир був актом великого історичного значення – в ньому були закладені перші зерна війни 1914-1918 pp. На самому початку війни науковцями вже був зроблений якнайглибший аналіз її наслідків. У ньому підкреслювалося, що військова верхівка, професура, бюргерство і трактирні політики стверджують, що захоплення Пруссією Ельзасу і Лотарингії є засобом назавжди захистити Німеччину від війни з Францією. Навпаки – надійний спосіб перетворити цю війну на європейську інституцію. Це дійсно найкращий засіб увічнити в оновленій Німеччині військовий деспотизм як необхідну умову панування над "західною" Польщею – Ельзасом і Лотарингією. Це безпомилковий спосіб перетворити майбутній мир на просте перемир'я до тих пір, поки Франція не зміцніє настільки, щоб вимагати територію, яку відняли у неї, назад. Той, хто не зовсім ще оглушений нинішнім галасом або не зацікавлений у тому, щоб приголомшувати німецький народ, повинен зрозуміти, що війна 1870 р. так само неминуче здатна викликати війну між Росією і Німеччиною, як війна 1866 р. була здатна викликати війну 1870 р.

Франко-прусська війна завершила цілу низку глибоких змін у політичному становищі Європи. Пруссія розгромила Французьку імперію, усунувши в її особі останню велику перепону до об'єднання Німеччини. Здійснилося національне об'єднання Німеччини, хоч і без німецьких областей Австрії. Закінчилося об'єднання Італії, втім, без Трієсту і Трієнту. Раніше східними сусідами Франції були безсилі дрібні держави, а західним сусідом Росії була порівняно невелика Пруссії, до того ж поглинена безперервним суперництвом з Австрією. Тепер біля кордонів Росії і Франції виникла могутня держава – Німецька імперія, яка набула вирішального впливу на континенті Європи. У її особі перед Англією виник новий, найнебезпечніший суперник.

Для Франції становище змінилося не тільки на східній, але й на південно-східній її межі. І тут після воєн 1859-1871 pp. замість восьми дрібних італійських держав, Франція опинилася в сусідстві з об'єднаним королівством під назвою Італія. Схожих змін зазнала і Австро-Угорщина.

Словом, раніше між великими державами континенту був рихлий прошарок із слабких, дрібних держав. То був свого роду буфер, що дещо пом'якшував поштовхи при зіткненні великих держав. Тепер території цих держав впритул наблизилися одна до одної. Тому міжнародне становище стало більш напруженим. Притому така напруженість не була тимчасовим явищем: вона стала невід'ємною властивістю нових міжнародних відносин. Таким чином, Франкфуртський мир 1871 р., що відобразив поразку Франції і висунення Німеччини в Європі на перший план, призвів до Першої світової війни 1914- 1918 pp., а Перша світова війна призвела до Версальського договору 1919 р., що відобразив поразку Німеччини і початок панівного становища Антанти в Європі і поза її межами.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Франкфуртський мирний договір“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір
  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини