Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

Міжнародні відносини та світова політика

Головне завдання конгресу полягало не лише у відновленні порушеного Н. Бонапартом порядку в Європі, кордонів і статусу захоплених ним володінь, а в спільному виробленні таких нових міжнародних правил, які б унеможливлювали спроби порушити досягнуту рівновагу. Ця рівновага, яка постала з хаосу міждержавних протистоянь, суперництва, політичних союзів і контрсоюзів, претензій, загроз, викликів та компромісів, що робило її доволі нестійкою системою, мала відтепер спиратися не лише на відсутність "фізичної" можливості будь-якої держави порушити її, але й на виробленні всіма учасниками таких спільних домовленостей, які б давали відчуття справедливості нового міжнародного порядку. Інакше кажучи, рішення конгресу повинні були мати не лише політичну, але й моральну вагу.

Утім значення останньої не варто переоцінювати. Зрозуміло, що кожна держава прагнула задовільнити насамперед власні територіальні претензії, аргументуючи це необхідністю компенсувати воєнні та матеріальні втрати, а також внесок у спільну перемогу. Тому дискусії з територіальних питань мали характер боротьби за поділ "спадщини Наполеона" і дуже нагадували політичну практику минулого. Однак спільне усвідомлення важливості збереження європейської рівноваги утримувало кожну велику державу від висунення надмірних територіальних претензій.

Не сформувався на той час і принцип самовизначення націй, тому етнічні чинники не враховувалися учасниками конгресу при визначенні або змінах кордонів європейських держав. Поняття прав народів, відтак, не фігурувало в аргументації провідників конгресу на відміну від поняття "прав монархів" на ті чи інші володіння, що висунуло на перший план принцип легітимізму під час розв'язання територіальних суперечок.

Отже, у своїй роботі конгрес керувався принципами:

• легітимізму;

• рівноваги сил;

• територіальної компенсації втрат переможцям.

Принцип легітимізму мав продемонструвати й утвердити непохитність правлячих у Європі династій і запобігти можливим спробам порушення існуючого порядку. Територіальні компенсації державам-переможницям були звичною на той час формою відшкодування збитків від наполеонівської агресії та винагородою за матеріальні та людські зусилля, покладені на вівтар перемоги. При визначенні розмірів цих відшкодувань враховувалася необхідність недопущення надмірного, небезпечного для європейської рівноваги посилення будь-якої з великих держав.

Нарешті, сама ідея розв'язання територіальних, династичних та інших суперечок через скликання всеєвропейського форуму за участю всіх або більшості держав засвідчувала початок формування нової системи міжнародних відносин.

Головні учасники конгресу розпрощалися з недоброзичливими почуттями один до одного. Більш охоче, ніж будь-коли, К. Меттерніх повторював своє повсякчасне судження про царя: "Непостійний характер російського імператора, який ображається з приводу кожної дрібниці і прихильність якого не можна купити ніякими жертвами, робить вкрай важкою для нас, як і для інших держав, серйозну і міцну дружбу з Російською імперією. Маючи внутрішні ресурси, яких не знають інші цівілізовані країни..., маючи можливість безкарно відмовитися від усякого союзу і покласти край усякій війні, відкликавши свою армію, Росія завдяки своєму географічному і політичному положенню завжди повинна порушувати побоювання, особливо ж при такому уряді, у якого немає твердих принципів і який діє лише за капризом, за обставинами моменту". Олександр І теж повернувся з конгресу, переконаний в тому, що К. Меттерніх – брехун і зрадник і що Австрія – готовий союзник для будь-якого ворога, який захоче виступити проти Росії.

Але і Олександру І, і К. Меттерніху доводилося далеко заховати свої істинні "взаємні" відчуття, ласкаво зустрічатися на конгресах, прагнути йти в ногу. К. Меттерніх часто забував свою власну думку про силу Росії. Йому здавалося, що він керує Олександром І. Так і Ш. Талейрану могло вбачатися, шо своїм "принципом легітимізму" він успішно подолав царя. Дуже проникливо було відзначено, що саме принципом легитімізму і скористався більше всього Олександр І для посилення свого впливу в Європі. Так само і К. Меттерніху довелося переконатися, що справжним володарем, від якого врешті залежить міцність усієї будівлі, спорудженої на Віденському конгресі, є не він, а саме цей цар, ласкаво всміхнений, нібито м'який, але в той же час дуже наполегливий. Вія нікому не довіряв, але добре розумів тепер свою силу, який дуже зрідка злісно сварився, але небезпечнішим був саме тоді, коли був особливо люб'язний.

Віденську систему так званого "концерту європейських держав", що склалася в 1814-1815 pp., прийнято вважати модернізованим варіантом або навіть підсистемою Вестфальської системи міжнародних відносин, яка грунтувалася на принципах суверенітету держав та рівноваги сил. Проте універсальність установленого Віденським конгресом світового порядку та незаперечна своєрідність механізмів його збереження дають підставу вирізнити її як самостійну міжнародну систему, що багато десятків років застерігала великі держави від порушення європейської рівноваги. Конфлікти, що виникали між окремими державами та навіть інколи переростали у війну, надалі, як правило, розв'язувалися на міжнародних конференціях (конгресах), які були основним інструментом політичного врегулювання та відновлення миру.

З Віденського конгресу в Європі встановилося панування великих держав – головних учасників конгресу. Після прийняття Франції в число цих держав їх стало п'ять – Англія, Росія, Австрія, Пруссія і Франція. До середини XIX ст. керівну роль відігравали перші три держави. Міжнародні відносини держав з 1815 по 1850 pp. розвивалися в умовах переважання і взаємного суперництва промислової Англії, воєнно-феодальноі Росії і напівфеодальної Австрійської імперії.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.
  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини