Франція почала явно і навіть демонстративно підтримувати єгипетського пашу. З часу приходу Адольфа Т'єра до влади стало ясно, що Франція прагне тією чи іншою мірою накласти руку на Сирію, а якщо справа піде на лад, то й на Єгипет. Лорд Пальмерстон був цим не задоволений. По-перше, він нізащо не хотів зміцнення французького впливу в Єгипті і Сирії; по-друге, новий виступ Мехмеда-Алі давав Миколі І право, грунтуючись на точному розуміти статей Ункіар-Іскелеського договору, втрутитися в турецько-єгипетський конфлікт і навіть зайняти Костянтинополь.
Подібна позиція Франції змусила лорда Пальмерстона негайно вжити заходів. Через австрійського дипломата в Лондоні він повідомив К. Меттерніху, що Англія вирішила боротися проти наміру французів, які вже завоювали Алжир, забрати ще й Єгипет і "вигнати Англію" з Середземного моря. Негайно ж запрацювала австрійська дипломатія, яка дала знати до Петербурга про заяву лорда Пальмерстона. Микола І побачив сприятливий момент увійти в контакт з англійцями з турецько-єгипетського питання, ізолювати ненависну "революційну" липневу монархію з "королем барикад" Луї Філіппом і розірвати ту угоду між Англією і Францією з усіх основних дипломатичних питань, яку так уміло встановив Ш. Талейран під час свого чотирирічного перебування в Лондоні (1830-1834 pp.) як посол. Таким чином, Миколі І й тут знову пощастило.
За спиною А. Т'єра почалися таємні переговори між "східними монархіями", як тоді прийнято було визначати Росію, Австрію і Пруссію, і лордом Пальмерстоном. Нічого про це не знаючи, А. Т'єр постарався в червні 1840 р. за допомогою французького посла в Костянтинополі наполягти на знятті великого візиря Хозрева-паші, що вважався ставлеником Миколи І, і ярим ворогом Мехмеда-Алі.
Спроба поновити Священний союз у липні 1840 р.
У відповідь на таку "близькосхідну політику" Франції 15 липня 1840 р. в Лондоні була підписана угода між чотирма державами – Англією, Австрією, Пруссією і Росією. Цю угоду можна справедливо розцінювати як нове відновлення Священного союзу проти Франції. Керівні міністри Луї Філіппа, Франсуа П'єр Гійом Гізо і А. Т'єр були обурені не тільки змістом цієї угоди, цілком направленої проти єгипетського паші і на користь султана, але й тим, що вона укладена була таємно від французів. "Я завжди був прихильником союзу Франції з Англією, – навіщо ви розбили цей союз?", – сказав А. Т'єр англійському послові Бульвер-Літтону, дізнавшись про угоду 15 липня 1840 р.
Микола І тріумфував. Російський посол у Лондоні Бруннов, дипломат розумний і спостережливий, мав, у той же час, щонайшкідливішу, чисто царедворчу манеру доносити до Петербурга не те, що насправді відбувалось, а те, що було бажано і приємно цареві прочитати в його донесеннях. Так, вія безмірно перебільшив у своїх доповідях значення дипломатичної перемоги, взятої Росією над Францією 15 липня 1840 р. І Микола І, збитий з пантелику Брунновим, став з тих пір думати, що відносини між Францією і Англією безнадійно зіпсовані і що тепер можна подумати про те, щоб у зручний момент порозумітися з Англією один на один.
І Микола І спробував здійснити цей задум. Він велів переказати лордові Пальмерстону, що якщо Франція оголосить Англії війну, то він стане на сторону Англії. Люта кампанія французької преси проти Англії, що раптово розпочалася за явної участі А. Т'єра, здавалося, цілком підтверджувала запевнення Бруннова, що відтепер можна чекати поновлення добрих відносин з Англією і розраховувати на них. Лорд Пальмерстон, здавалося, спрямував увесь свій бойовий темперамент проти А. Т'єра, а затим проти Ф. Гізо, що змінив А. Т'єра на посту міністра закордонних справ у тому ж 1840 р. Але одночасно він вправно використовував помилку царя для того, щоб перешкодити відновленню в 1841 р. Ункіар-Іскелеського договору, восьмирічний термін якого якраз дійшов кінця.
Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Позиція Франції відносно східного питання“ на сторінці 1. Приємного читання.
