Іспано-американська війна 1898 р.

Міжнародні відносини та світова політика

Війна між США і Іспанією була першою війною, метою якої було не захоплення вільних територій, які ще не стали жертвою колонізаторів, а переділ колоній, що вже мали "власника".

У 1895 р. на Кубі спалахнуло повстання проти іспанського володарювання. Куба завжди мала важливе стратегічне значення на підступах до Панамського перешийку і до Мексиканської затоки, яка омивала південне узбережжя США. Ще 1849 р. уряд США пропонував Іспанії продати йому Кубу за 100 млн. доларів. Тепер він вирішив скористатися повстанням, щоб почати війну проти Іспанії.

У США почалася агітація проти іспанських жорстокості та злочинів, яка майстерно "підігрівалася" урядом США. Навесні 1898 р. він таємно послав на Кубу одного сенатора з дорученням ознайомитися зі станом справ на острові. Після повернення в березні 1898 р. він виступив у Сенаті з розлогою доповіддю, в якій викривав звірства іспанських властей, а також убогість і голод кубинського населення. Промова закінчувалася закликом оголосити Іспанії війну. Сенатська комісія із закордонних справ зайнялася вивченням питання про збитки, завдані американським діловим колам й окремим громадянам під час заворушень на Кубі. Боротьба на Кубі завдавала їм значних збитків. У підприємства на острові вони вклали біля 50-и млн. дол., а торговельний обіг з Кубою становив 100 млн. дол. на рік. До 1898 р. торгівля США з Кубою скоротилася на 2/3. Виходячи з інтересів в основному ділових кіл, уряд США лише чекав зручного приводу для початку війни проти Іспанії.

15 лютого 1898 р. стався вибух на американському крейсері "Мен", що стояв на рейді в Гавані. Під час вибуху загинуло 266 членів екіпажу. У США приписували вибух іспанцям і відхилили запропоноване Іспанією розслідування і передання справи на арбітражне рішення. Судно відбуксували у відкрите море і там затопили. По США прокотилася хвиля войовничого шовінізму, а президент США Т. Рузвельт зажадав вигнання іспанців з Нового Світу. Не дивлячись на те, що Іспанія йшла на всі поступки, президент США направив

Конгресу відозву, що сповістила про початок війни "в ім'я гуманності, в ім'я цивілізації і в ім'я захисту американських інтересів, що зазнали небезпеки".

У Європі мало хто вітав початок війни з Іспанією. Німеччина, Франція, Австро-Угорщина, Ватикан співчували Іспанії, але ніхто не хотів зважитися виступити як ініціатор протесту проти США.

І вже зовсім ніякої підтримки не отримала Іспанія від Англії і Росії. У Петербурзі ставилися до будь-якого антиамериканського виступу негативно. Росія вважала свої відносини з США традиційно дружніми і не бажала сваритися з ними. До того ж, в умовах загострення боротьби за Далекий Схід Росія не хотіла виступати проти США, оскільки побоювалася зіштовхнути їх на зближення з Англією і Японією. Австро-Угорщина була перед царем заступницею Іспанії. За допомогою Франції їй вдалося добитися згоди Росії на чисто формальну її участь у колективному виступі "європейського концерту". Англія теж не хотіла виступати проти США, щоб закріпити співпрацю двох країн, що намітилася на Далекому Сході проти Росії.

Врешті-решт Австро-Угорщина все ж таки зважилася взяти ініціативу на себе. 2 квітня 1898 р. вона звернулася до урядів європейських країн з циркулярною нотою, запрошуючи спільно виступити у Вашингтоні. Це звернення вирішило результат справи. Всі інші п'ять держав виявили згоду за умови "si omnes", тобто кожна ставила умовою згоду всіх інших. 5-6 квітня посли шести держав (Австро-Угорщина, Англія, Ватикан, Франція, Німеччина і Росія) склали у Вашингтоні проект колективної ноти, потім вручили її особисто президентові США. Таким чином, на прохання Іспанії відбулося втручання великих європейських держав у іспано-американський конфлікт. Англійський посол наперед повідомив уряд США про характер ноти і на його прохання наполіг перед своїми колегами на деякому пом'якшенні її тексту. Іспанія хотіла, щоб суперечка була передана в міжнародний арбітраж. Але у ноті посли про це не згадували. Держави закликали "президента і народ Сполучених Штатів" керуватися у своїх відносинах з Іспанією "відчуттями гуманності і помірності".

Відповідь урядом США теж була зроблена в дипломатичному дусі. Вона свідчила, що США оцінили дружній характер звернення європейських держав, що вони діятимуть, керуючися саме принципами "гуманності", і що в ім'я її постараються скоріше покінчити з ситуацією, що склалася на Кубі.

США знали, що Європа не бажає їх посилення. Але вони знали й те, що при взаємному суперництві європейських держав вони не змовляться про спільне втручання, а виступити сепаратно не зважиться жодна з них, з побоювання зіштовхнути США на зближення з ким-небудь із їх суперників. І США були спокійні. Президент Мак-Кінлі оголосив Іспанії нові вимоги, на додаток до прийнятих нею раніше, – звичайний прийом дипломатії, що застосовують тоді, коли хочуть що б там не стало викликати конфлікт. Тепер США вимагали вже її евакуації з Куби. Цього іспанська дипломатія прийняти не могла. Війна стала неминучою. 21 квітня 1898 р. дипломатичні відносини між Іспанією і США були розірвані, а потім – спочатку (23-го) іспанський уряд, потім (25-го) Конгрес США – оголосили стан війни. Жодна з європейських держав не втрутилася на користь Іспанії. Таким чином, США почали війну проти Іспанії заради загарбання ними її колоній.

Війна тривала з 1 травня по 12 серпня. США отримали швидку перемогу, розбивши іспанську армію і флот. 12 серпня Іспанія капітулювала і прийняла умови США при підписанні прелімінарного мирного договору. Остаточний мир був підписаний у Парижі 10 грудня 1898 р. Іспанія відмовлялася від Куби, і незабаром острів був оголошений "незалежним", а фактично там на невизначений термін залишалися війська США, встановивши тим самим окупаційний режим, тобто він підпав під протекторат США. У повне володіння США переходили у Вест-Індії Пуерто Ріко та інші острови.

У той же час, іспано-американська війна була свого роду віхою у світовій політиці. До цих пір ішов поділ територій, ще ніким з європейських держав не захоплених. Тепер США отримували колонії, що до цього часу належали Іспанії. Іспано-американська війна була першою війною не за поділ, а за перерозподіл світу.

США належить і сумнівна честь введення в практику міжнародних відносин методів "політики великої палиці" і "дипломатії долара". Пізніше, в 1904 р., президент Т. Рузвельт зробив поправку до доктрини США і оголосив, що застосування доктрини Монро в Західній півкулі примушує США узяти на себе обов'язок міжнародної поліцейської сили. Таким тлумаченням доктрини Монро вони виправдовували політику відкритого військового втручання з метою політичного, економічного і військового підпорядкування країн і народів Латинської Америки своїм інтересам.

Розвитком "політики великої палиці" стала "дипломатія долара". Саме її назва говорить, що ця політика перш за все широко використовує фінансову й економічну "допомогу" для досягнення тієї ж мети, що й "політика великої палиці". Практичне застосування ці методи знайшли в Колумбії, Панамі, на Кубі та інших країнах Латинської Америки.

На латиноамериканському континенті отримали яскравий прояв методи колоніальної політики США: 1) безцеремонне втручання США у внутрішні справи країн; 2) нав'язування кабальних договорів, що відкривали доступ американським монополіям у ці країни; 3) висадження військ і придушення виступів місцевого населення; 4) організація і підтримка військовою силою маріонеткових режимів для отримання монополіями США максимальних прибутків; 5) організація реакційних військових переворотів тощо. Для цих і подібних ним діям США не шкодували ні сил, ні засобів.

Таким чином, у зовнішній політиці США цього періоду можна визначити розбійницькі методи щодо захоплення зони Панамського канапу і фактичне перетворення Куби у свою колонію. Подібні дії завдали серйозного збитку престижу США в цьому регіоні. Це позначилося і на панамериканських конференціях, які не приносили США бажаних результатів. Тоді знову вступали в дію "політика великої палиці" і "дипломатія долара".


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Іспано-американська війна 1898 р.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.
  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини