"Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

Міжнародні відносини та світова політика

Відтепер війна була, по суті справи, програна. З висадкою союзних військ у Криму з наступальної вона ставала чисто оборонною. Ще доти, як висадка була фактично здійснена, Наполеон Ш наказав сформулювати "чотири пункти", повідомити їх Австрії, Пруссії і, звичайно, Англію – і потім від імені чотирьох держав пред'явити їх Миколі І. Пункти були прийняті Англією і Австрією. Але прусський король довго не хотів брати участі в цьому ворожому виступі всіх великих держав проти царя. Коли ж він дізнався, що Австрія почала поступово займати своїми військами ті частини Молдавії і Валахії, що звільнялися російською армією, яка виводилася з них, Ф. Вільгельм IV раптово відчув розкаяння і переметнувся на сторону царя, оголосивши, що розриває підписану з Австрією 20 квітня угоду. Тоді на нього знову натиснули з Парижа і Лондона, і король, хоч і не підписав "чотирьох пунктів", погодився не протестувати проти того, що мовилося в них про Пруссію. Нота була відправлена до Петербурга. Ось ці пункти, сформульовані остаточно 18 лилия 1854 г.: "1) Дунайські князівства поступають під загальний протекторат Франції, Англії, Австрії, Росії і Пруссії, причому тимчасово скуповуються австрійськими військами; 2) всі ці п'ять держав оголошуються колективно покровителями всіх християнських підданих султана; 3) ці ж п'ять держав отримують колективно верховний нагляд і контроль над гирлами Дунаю; 4) договір держав з Туреччиною про прохід суден через Босфор і Дарданелли, укладений в 1841 р., повинен бути корінним чином переглянутий".

Цар отримав "чотири пункти", але відповіді не давав. Термін йому не був визначений. Наполеон ПІ і Англія вирішили перевести армію з Варни до Криму і з того часу до певної міри послабили свій вирішальний вплив на Австрію. У Відні скаржилися, що відвізши свої сили до Криму, союзники залишають Австрію віч-на-віч із грізним російським сусідом. У Австрії продовжували боятися Росії, не зважаючи ні на що. Там вважали, що Росію можна розбити, але не можна її послабити на тривалий час. Горе тим сусідам, які спокусяться її тимчасовою слабкістю.

Восени 1854 р. почалися кровопролитні битви на річці Апьмі, біля Балаклави, під Інкерманом, перші бомбардування Севастополя. Дипломатія не працювала. Союзники зі стурбованістю стежили за несподівано тривалою облогою Севастополя.

Розпочалися листопадові шторми, хвороби, колосальна смертністю в таборі союзників. У Відні російським послом був вже не Мейендорф, а Горчаков О. Μ. І граф Буоль, у міру зростання лих, які французам і англійцям доводилося взимку випробовувати під Севастополем, ставав усе більш дружнім і сердечнішим до О. Μ. Горчакова. Раптова звістка про смерть Миколи І у лютому 1855 р. ненадовго пожвавила надії на мир. Франц Йосип І і граф Буоль отримали дуже дивну і неприємну звістку з Парижа, яка їх збентежила. Виявилось, що як тільки Наполеон ПІ отримав звістку про смерть Миколи І, він негайно ж запросив до палацу саксонського посланника фон Зеєбаха, одруженого на дочці російського канцлера К. В. Нессельроде, і висловив своє співчуття для передання новому цареві – Олександру П. У Петербурзі, звичайно, вхопилися за це. Через посередництво того ж фон Зеєбаха негайно було доведено до відома Наполеона III лист К. В. Нессельроде до Зеєбааха, в якому К. В. Нессельроде передавав подяку Олександра II Наполеонові III і тут же висловлювався про те, що Росії і Франції рішуче нема через що воювати і що мир настане того ж дня, коли цього забажає Наполеон IIІ.

Все ці несподівані і неприйнятні в дипломатичному вжитку воюючих країн люб'язності, здавалося, відкривали прірву перед Австрією, та й перед Пруссією. Там уже давно з занепокоєнням говорили, що страшніше за все для держав Центральної Європи можливий у майбутньому союз між Французькою і Російською імперіями.

Що буде, якщо обидва імператори, як давно радив О. Ф. Орлов, примиряться і потім удвох роздеруть Австрію на частини? А тут наздогнало й інше повідомлення, ніби Наполеон ПІ, збентеженийй героїчною обороною Севастополя, подумує зняти облогу міста. Насправді, як потім з'ясувалося, у французького імператора був момент, коли він дійсно почав вагатися в кінцевому успіху облоги.

Але тут допомогло йому несподіване повідомлення, що разом вдихнуло і нього нову бадьорість. Річ у тому, що не тільки при петербурзькому дворі і у великосвітських салонах столиці зі злочинною легковажністю базікали при кому завгодно про відчайдушне становище Севастополя, про страхітливі донесення головнокомандувачів: спочатку Меншикова, потім М. Д. Горчакова. Навіть сам Микола І був украй необережний і перед своєю загадковою смертю часто падав духом і схильний був відверто ділитися своїм жалем і тривогами і з прусським послом фон Роховим, і з прусським військовим аташе графом Мюнстером, яких продовжував вважати кращими друзями.

Граф Мюнстер писав про все, що чув у Зимовому палаці та інших палацах Петербургу, своєму другу генералові Леопольду фон Герлаху, улюбленцю короля Ф. Вільгельма IV. Але за Герлахом шпигував інший улюбленець короля, перший міністр Пруссії Мантейфель, а його таємний агент Техен акуратно викрадав з письмового столу Герлаха ці листи. Проте Техен, незадоволений дуже скромною винагородою, що отримував від Мантейфеля, вирішив підшукати ще й іншого покупця: такого, і притому незрівнянно щедрішого, він знайшов у особі маркіза де Мустьє, французького посла в Берліні. Все це з'ясувалося лише через багато часу потому.

Якимось чином французький імператор, на свою радість, дізнався, як безнадійно дивиться головнокомандувач М. Д. Горчаков на перспективи оборони, наскільки мало новий цар сподівається відстояти фортецю, як, власно, йде справа з постачанням російських військ боєприпасами і т. і. Зважаючи на все це, всякі спроби укласти мир до падіння Севастополя були припинені: вирішено було з подвоєною силою добиватися здачі Севастополя.

27 серпня (8 вересня) 1855 р. Севастополь був узятий. Знову поновилася велика дипломатична гра. Росія не укладала миру, а переговори у Відні велися на конференції послів, у якій брав участь і О. М. Горчаков, російський посол у Австрії. Але справа не рухалася з мертвої точки.

Лорд Пальмерстон, який став на початку лютого 1855 р. вже першим міністром Англії, зовсім не був зацікавлений у тому, щоб війна скінчилася негайно після взяття Севастополя. В Англії і у всьому світі лорда Пальмерстона взагалі вважали одним з головних винуватців довгої, кровопролитної, руйнівної війни. Запити в парламенті і матеріали розслідування, проведеного парламентською комісією Робака, з'ясували немало упущень у матеріальній частині англійської армії під Севастополем. Особливих лаврів під час облоги англійці собі не здобули. Узяли Севастополь не вони, а французи. Словом, лорд Пальмерстон вважав, що тільки після падіння Севастополя і потрібно розгорнути велику війну. Це для нього означало, по-перше, що необхідно привернути нових союзників; по-друге, що слід заохотити французького імператора до посилення своєї армії шляхом нових і нових наборів. Тільки тоді можна буде "поставити Росію на коліна" і здобути для Англії плоди цих нових французьких перемог.

А що у Відні засідає конференція послів, яка ніяк не може домовитися щодо "чотирьох пунктів", це, з погляду лорда Пальмерстона, навіть добре: завзятість російської дипломатії веде до продовження війни на невизначений термін, що дасть можливість британському прем'єрові здійснити свою програму відторгнення від Росії низки територій. У перший час після падіння Севастополя йому здавалося, що все йде чудово. І Наполеон III також думав не про мир і вів переговори зі шведським королем Оскаром І про вступ Швеції у війну проти Росії.

Наступний розділ:

Позиція Швеції


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)
  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини