Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

Міжнародні відносини та світова політика


Росія і Далекий Схід. Японо-китайські відносини та російсько-китайський союз. Російсько-японська угода про Корею



Росія і Далекий Схід


Зростаюча загроза російським далекосхідним володінням з боку інших держав активізувала й політику Росії в регіоні Далекого Сходу. Під час англо-російського конфлікту через Афганістан (1885 р.) визначилася можливість нападу англійського флоту на далекосхідну околицю Росії, в ту пору майже беззахисну. Перекидання військ з Росії на Далекий Схід похідним порядком через неозорі простори всього Сибіру викликало б надзвичайні труднощі. Незабаром після афганського інциденту і було поставлено питання щодо прокладання залізниці через Сибір до Владивостока. Цього вимагали не тільки військові, але й економічні міркування. Англійська небезпека посилювалася тим, що в ту пору британський вплив панував у Пекіні, і Англія могла використати проти Росії й Китай. Ще серйознішу загрозу для російського Далекого Сходу становила також і Японія.

У 1891 р., користуючись надходженням грошей із Франції, Росія почала будувати Велику Сибірську залізницю. 1892 р. міністром фінансів Росії був призначений С. Ю. Вітте. 18 листопада 1892 р. він подав цареві Олександру Ш доповідну записку про Далекий Схід, у якій намітив широку фінансову і політичну програму. Сибірська залізниця, на думку Вітте, повинна була відвернути вантажі від Суецького каналу і стати провідником російських промислових виробів на китайський ринок. Дорога "забезпечить російському військовому флоту все необхідне і дасть йому тверду точку опори в наших східних портах, – писав З. Ю. Вітте. – Тому, – продовжував він, – з відкириттям дороги флот цей може бути значно посилений і, в разі політичних ускладнень як у Європі, так і на Азійському Сході, набуде високою мірою важливого значення, пануючи над усім міжнародним комерційним рухом у тихоокеанських водах".

Записка С. Ю. Вітге була першим начерком далекосхідної програми російського уряду, справжнім натхненником якої став новий міністр фінансів. Його керівна роль частково визначалася тим, що в експансії на Далекому Сході велику роль повинні були відігравати залізничне будівництво і фінансове закабаления економічно слабкого Китаю. Услід за Дізраелі С. Ю. Вітте був чи не найбільшим "некар'єрним" дипломатом. Але лідер англійських консерваторів прийшов до дипломатичної діяльності як партійний політик. Що ж стосується С. Ю. Вітте, то він ступив на дипломатичний шлях завдяки своєму становищу міністра фінансів, який був посередником між російською державною скарбницею і міжнародною біржею.

Гроза ж вибухнула на Далекому Сході раніше, ніж царський уряд устиг закінчити Сибірську залізницю і з'явитися у всеозброєнні до своїх далекосхідних рубежів.


Японо-китайська війна 1894-1895 pp.


Стратегічне значення Кореї привертало до неї увагу не тільки західних країн, США і Японії, але й російського уряду. Він усіляко бажав перешкодити як захопленню Кореї Японією, так і зміцненню там впливу Китаю, за яким стояла Англія. Що стосується корейського уряду, то він шукав підтримки саме у Росії.

1894 р. в Кореї спалахнуло повстання. Корейський уряд не мав сил придушити його і звернувся з проханням про допомогу до сюзерена Кореї – китайського імператора. Китайський уряд направив у Корею близько 3 тисяч солдатів. Негайно туди надіслала свої війська і Японія. Ними були окуповані низка портів і околиці столиці. Китайський уряд злякався. Стверджуючи, що повстання вже придушене, Китай запропонував Японії разом відвести з Кореї війська. Але Японія відмовилася зробити це до тих пір, поки в Кореї не будуть проведені "реформи", реорганізована з цією метою місцева адміністрація і встановлений "порядок". Японія "запросила" Китай спільно зайнятися "реформуванням" Кореї.

Китайський уряд розумів, що "реформи" на практиці є лазівкою, через яку Японія пробереться до керівництва всією корейською політикою і стане фактичною правителькою країни. Тому китайський уряд відхилив японську пропозицію, відповівши, що японський план передбачає неприпустиме втручання у внутрішні справи Кореї.

25 липня 1894 р. Японія розпочала військові дії проти Китаю. Оголошення війни послідувало лише через декілька днів, 1 серпня. Таким чином, японській дипломатії належить "честь" уведення в міжнародну практику Нового часу звичаю починати війну без її оголошення.

До цього безумовна економічна і політична першість у Китаї належала Англії. Японо-китайська війна, звичайно, відчутно зачіпала британські інтереси. Але в Англії переважала точка зору представників важкої промисловості та англо-індійських кіл про те, що головну небезпеку для Англії вони вбачали в Росії і готові були миритися з успіхами Японії, сподіваючись використати її в майбутньому проти свого старого суперника – Росії.

Іншою виявилася позиція російського уряду. Стурбований безпекою своїх володінь на Далекому Сході, він зовсім не бажав зустріти там Японію як сусіда. Питання, як поводитися перед загрозою подій на Далекому Сході став предметом обговорення так званих "особливих нарад". Протягом японо- китайської війни Особливі наради збиралися 4 рази. Перша з цих нарад відбулася 21 серпня 1894 р. За пропозицією Η. К. Гірса, вона вирішила зробити спробу спільно з Англією добитися припинення війни на основі "збереження status quo" в Кореї і "не надаючи жодним чином переваги тій або іншій з воюючих держав". З цього плану нічого не вийшло. Японія продовжувала війну.

Китай був розбитий і просив миру. Японія була готова розпочати для вигляду мирні переговори, щоб цим попередити небезпеку іноземного втручання. Проте вона зовсім не збиралася доводити ці переговори до кінця і насправді припинити війну. ЗО січня 1895 р. китайські уповноважені прибули в Кобе. Але японська дипломатія, явно прагнучи затягнути війну, оголосила їх повноваження недостатніми. Під цим приводом японці продовжували військові дії.

• 1 лютого 1895 р. в Петербурзі зібралася друга Особлива нарада. Вона вимушена була зважати на факт захоплення японцями таких стратегічних позицій, як Корея, частина Маньчжурії, Ляодун і Вей-Хай-Вей. Міністерство закордонних справ запропонувало захопити острів Каргодо, який, на його думку, міг би стратегічно компенсувати Росію. З приводу цієї пропозиції на нараді розгорнулася жвава дискусія. Морський міністр, не сподіваючись на готовність флоту, запропонував краще діяти на суші та зайняти частину Маньчжурії. Тоді виступив військовий міністр П. С. Ванновський. У свою чергу, він відкинув можливість використовувати проти Японії сухопутні сили. Врешті- решт було вирішено спробувати увійти до угоди з Англією і Францією про спільний тиск на Японію з метою забезпечення незалежності Кореї. У березні 1895 р. між Петербургом, Парижем і Лондоном була досягнута угода про охорону корейської незалежності. Японська дипломатія була налякана можливістю англо-російського зближення. Вона твердила, що Японія і не думає чинити замах на захоплення Кореї.

• 13 березня 1895 р. Китаю був вручений текст японських мирних умов. Вони передбачали відмову Китаю від сюзеренітету над Кореєю, яка оголошувалася незалежною. Ця "незалежність" Кореї повинна була лише маскувати фактичне панування Японії. Згодом Японія зажадала півострів Ляо-Дун з південно-маньчжурським узбережжям від корейського кордону до Інкоу, Формозу, Пескадорські острови, контрибуцію в 300 мільйонів таелей і ряд комерційних пільг, включаючи відкриття семи нових портів для іноземної торгівлі і право навігації по верхній течії Янцзи. 20 березня 1895 р. в Симоносекі поча лися японо-китайські переговори про мир.

Китайський уряд не мав сил для опору. Йому прийшлося прийняти ці тяжкі умови. 17 квітня 1895 р. між Японією і Китаєм був підписаний Симоносекський мирний договір. Погоджуючись на принизливий мир, китайсь-кий уповноважений Лі Хунчжан таємно розраховував на іноземне втручання. Ця надія мала підстави. Російський уряд, після деяких вагань, вирішив захис-тити себе і Китай від проникнення Японії на азійський материк.

У цей вирішальний момент англійський кабінет відмовився від втручання в японо-китайські справи. Тим часом, раз мир був уже підписаний, російському уряду не можна було баритися ні хвилини. До цього часу Η. К. Гірс уже помер. Замість нього міністром закордонних справ був призначений колишній посол у Відні, князь А. Б. Лобанов-Ростовський, який мав багаторічний дипломатичний досвід. Новий міністр не відразу зважився виступити проти Японії, зважаючи на неясність позицій Франції і Німеччини та явного самоусунення Англії. У свій час він думав, що недостатність сил змусить Росію встати на шлях "співпраці" з Японією з метою спільного поділу Китаю. Як компенсації за японські завоювання він пропонував придбати незамерзаючий порт на Тихому океані і Північну Маньчжурію для вирівнювання лінії Сибірської залізниці. Микола П схвалив ідею "компенсації". Він пропонував захопити Порт Лазарева в Кореї зі смужкою землі, що сполучає його з російськими володіннями.

Проте після декількох днів, 11 квітня, А. Б. Лобанов-Ростовський з'явився на Особливу нараду з повідомленням, що німецький уряд заявив йому про свою готовність приєднатися до будь-якого виступу Росії за обмеженні японських завоювань. Сам він встиг поспілкуватися і з Францією. Від неї він отри-мав обіцянку діяти солідарно з Росією. Зважаючи на нову, сприятливішу обстановку, більшість членів Наради на чолі з С. Ю. Вітте висловилися за те, щоб вигнати Японію з материка. Не без вагань відмовився Микола П від Порту Лазарева і затвердив (16 квітня) журнал Наради. Таким чином, Росія взяла на себе роль захисника Китаю від посягань Японії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)
  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини