Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

Міжнародні відносини та світова політика

Це була війна між США і Мексикою за північні мексиканські штати, в якій американці виступали як агресори. Плантаторів Півдня США дуже привертали родючі землі Техасу, Нової Мексики і Каліфорнії, що належали Мексиці. Ще однією з причин війни слугувала та, що відбулася в грудні 1845 р. – анексія США вільної держави Техас, утвореної американськими поселенцями на місці мексиканського штату. Економічна і військова перевага США не залишала сумніву в її результаті.

У вересні 1845 р. держсекретар США Б'юкенен запитав у мексиканського уряду, чи прийме він посла США, наділеного всіма повноваженнями, для розгляду виниклого спірного питання через Техас. Мексиканський уряд погодився. США призначили надзвичайним і повноважним послом до Мексики ярого рабовласника Джона Слайделя. Посланий до Мексики Д. Слайдель насправді поїхав туди не з метою врегулювати конфлікт через Техас, а щоб вимагати від Мексики нових і притому грандіозних територіальних поступок. Він мав доручення зажадати від уряду Мексики задоволення давніх майнових претензій американських громадян, приблизно в сумі трьох мільйонів доларів, а крім того, встановити кордон Техасу по верхній течії р. Ріо-Гранде, що значно розширювало його територію. Головне ж, він повинен був добитися купівлі Нової Мексики і так званої Старої Каліфорнії. За ці області уряд США готовий був сплатити від 15 до 40 млн. доларів.

Уряд США вже з 30-х pp. прагнув до захоплення Каліфорнії. Американський посланник у Мексиці в донесенні держсекретареві Вебстеру в 1842 р. називав Каліфорнію "чарівною, найбільш багатою і здоровою країною у всьому світі". У тому ж році американський комодор Джонс, нібито повіривши звістці про початок війни з Мексикою, раптово захопив Монтерей, головне місто мексиканської Каліфорнії, і підняв над ним американський прапор. Джонс залишив Монтерей тільки тоді, коли переконався, що слух про війну виявився помилковим.

У червні 1845 р. група американських поселенців у Каліфорнії підняла заколот. На чолі заколоту опинився капітан американської армії Фремонт. Уряд Мексики відмовився прийняти Д. Слайделя як повноважного посланника. Не чекаючи результату місії Д. Слайделя, президент США Полк наказав генералові Захару Тейлору зайняти мексиканську територію від Нуечес до Pio-Гранде. Тоді мексиканці послали війська, шоб очистити цю територію від американців.

Мексика сподівалася на допомогу Англії і Франції і на внутрішню опозицію проти рабства в США. В кінці квітня 1846 р. на Pio-Гранде почалися військові дії. У посланні конгресу президент Полк зазначав, що "Мексика порушила межі США, вторглася на нашу територію і пролила американську кров на американському грунті. На цій підставі Полк вимагав, щоб конгрес оголосив стан війни з Мексикою.

Деякі політичні діячі висловлювали сумнів у правдивості послання Полку. Депутат від Ілінойса А. Лінкольн ще в період війни довів, що Полк обдурив американський народ, що насправді війна почалася не на американському, а на мексиканському ґрунті. А. Лінкольн стверджував, що війна зовсім не була необхідною і що президент почав її, порушуючи конституцію. У цей період прихильники війни всіляко розпалювали шовіністичні настрої серед американських солдатів.

Коли почалася війна, генерал Тейлор просунувся від Pio-Гранде в північні провінції Мексики. В результаті низки битв він зайняв декілька важливих стратегічних і адміністративних пунктів. У січні 1847 р. біля Буена-Віста він розбив армію Санта-Анни. Після перемоги при Буена-Віста воєнні дії в північній Мексиці закінчилися.

З відновленням воєнних дій мексиканці знову стали терпіти поразки. У вересні 1847 р. американці окупувували Мехіко, а потім і багато інших стратегічних пунктів Мексики. У США в цей час усе голосніше лунали голоси експансіоністів, що вимагали захоплення всієї Мексики. У цих умовах мексиканський уряд був вимушений погодитися на важкий мир. Договором, укладеним 2 лютого 1848 р. в Гвадалупе-Гідальго (місто недалеко від Мехіко), США оформили захоплення величезних областей – Нової Мексики і північної частини Каліфорнії. Знов приєднана область включала території сучасних штатів Арізони, Нової Мексики, Невади й Каліфорнії, а також частину штатів Колорадо і Уайомінга.

За всю цю обширну територію, що перевищує Францію і Німеччину разом узяті, США у вигляді деякої компенсації сплатили Мексиці 15 мільйонів доларів, а також прийняли на себе задоволення різних претензій американських громадян до мексиканського уряду в сумі 3,5 мільйона доларів. Дещо пізніше американський дипломат Гадсден зумів вирвати у Мексики договір про купівлю області в долині річки Хіли за 15 мільйонів доларів. Цей договір викликав різку критику в конгресі й друці. Прогресивна буржуазна газета "Нью- Йорк трибюн" характеризувала договір як "безсоромне шахрайство". Прихильники ж експансії, прагнучи чинити тиск на мексиканський уряд, стверджували, що ця операція невигідна для США. Смугу землі, що набували США, газета "Нью-Йорк геральд" називала такою, що нічого не варта, оскільки вона була "смутною, богом забутою пустелею". Але ця смуга землі цікавила уряд США, оскільки тут намічалося проведення залізниці, яка пов'язала 6 Техас з Тихоокеанським узбережжям (така дорога пізніше була побудована). В результаті сенат затвердив договір Гадсдена, скоротивши лише суму до 10 мільйонів доларів. Неврожай у Європі в 1846-1848 pp. дав новий поштовх у США до посилення подальшого заселення Заходу і в той же час загострив боротьбу за західні землі.

Після захоплення Каліфорнії в 1848 р. тут знайшли золото, і почалася "золота лихоманка". У результаті до 1850 р. територія США збільшилася в чотири рази, і західний кордон став проходити по узбережжю Тихого океану.

Таким чином, у результаті війни з Мексикою США встановили свою неподільну гегемонію в Північній Америці. За мирним договором Мексика, передавши США Нову Мексику, Північну Каліфорнію і визнавши втрату Техасу, втратила половину своєї території.

У 1853-1854 pp. Мексиці була нав'язана нова операція про примусовий продаж США обширної області в долині річки Джили. Одночасно з цим у 1854 р. США заявили про свої домагання на Кубу, яку вони намагалися захопити або купити. Куба тоді належала Іспанії.

Експансія йшла і на північному заході. У 1846 р. США добилися від Англії визнання своїх домагань на територію Орегона. У його приєднанні були зацікавлені перш за все фермери і буржуазія. До середини XIX ст. США досягли Тихого океану на всій протяжності від Канади до Мексики. З 1776 р. площа США збільшилась у 8 разів.

При цьому слід відзначити, що реакційні історики спотворюють питання про "купівлю" Флориди. Деякі американські історики доводять, що на відміну від країн Європи, де держави захоплювали території, США тільки "придбали", купували їх. Тим часом Західна і Східна Флорида, Техас, величезні території Нової Мексики і Каліфорнії, так звана територія Гадсдена та інші землі були не куплені, а захоплені США, причому ці захоплення заднім числом прикривалися актами "купівлі" за вельми схожою ціною. Від такого висвітлення історії окремих захоплень деякі історики США йдуть до помилкової загальної концепції зовнішньої політики США, зображаючи її як мирну, незагарбницьку. Підводячи підсумок вшценаведеному, необхідно відзначити, що в цей період відбувається швидке територіальне розширення США в результаті широкомасштабних територіальних захоплень у першій половиш XIX ст., а економіка США отримала найсильніший імпульс до подальшого розвитку.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США
  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії

  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини