У період якобинської диктатури мирні переговори з державами коаліції ще не розпочалися. Зростаюча ворожнеча між ними і перемоги Франції примушували їх самих зондувати грунт. Іспанський посол у Данії намагався зав'язати переговори про мир з французьким агентом в Копенгагені. Агенти Пруссії і Австрії не раз повідомляли Бартелемі про можливість розпочати переговори. Проте Комітет вичікував вирішальних перемог.
До літа 1794 р. успіхи революційних армій звели нанівець загрозу іноземного вторгнення. Перемога у Флерюса 26 червня 1794 р. знову віддала Бельгію в руки французів. Якобинська диктатура створила нову могутню масову революційну армію, що забезпечила Франції військову перевагу над коаліцією. Військові успіхи оживили мрії великої французької буржуазії про завоювання лівого берега Рейну. Але М. Робесп'єр вважав, що Франція вже забеспечила себе проти зовнішнього нападу. Справжньою метою його був переможний мир і розправа з внутрішніми ворогами демократії. Вважаючи необхідним захист Савойї і Ніцци, М. Робесп'єр був проти завоювання всього лівого берега Рейну.
Він знав, що проти якобинської диктатури готується змова. Заколотники з агентів великої буржуазії, а також ебертисти, хотіли продовження війни. Обстановку, створену перемогами, вони намагалися використати для контрреволюційного перевороту, повалення режиму революційної диктатури, завоювання Бельгії і лівого берега Рейну. Б. Барер та інші майбутні термідоріанці вже з весни 1794 р. з неспокоєм стежили за внутрішньою політикою М. Робесп'єра, всіляко протидіючи їй і збуджуючи бажання нових перемог. Ці розбіжності були однією з причин термідоріанського перевороту (27 липня 1794 р.), який передав владу до рук великої буржуазії. Цим контрреволюційним переворотом буржуазія розчистила собі дорогу для поступового перетворення революційно-визвольної війни на війну завойовницьку.
Одним із прикладів зовнішньополітичної діяльності Франції під час Великої французької революції можуть слугувати її відносини з США і діяльність французького посла Едмонда Жене в Америці в 1793-1794 pp. У зв'язку з його прибуттям до США 8 квітня 1793 р. відбулася низка інцидентів, що далеко виходили за межі звичайної дипломатичної практики. Він був призначений послом Франції в США 1792 р., при пануванні в Конвенті жирондистів. В Америці Е. Жене з'явився в період запеклої боротьби жирондистів і якобинців. Зазвичай посол перш за все пред'являє свої грамоти тому уряду, при якому акредитований. Але Е. Жене, який висадився не у Філадельфії, а в Чарлстоні, відразу почав діяти. При цьому він виходив з переконання, що союзний договір 1778 р. між США і Францією звершає силу і що США є союзником Франції в її війні проти Англії й Іспанії.
За короткий час Е. Жене спорядив близько 300 каперів з американських кораблів для боротьби проти англійського флоту. Захоплені цими каперами англійські судна приводилися в американські гавані. Там з ними чинили, ж з військовим призом. Проти Іспанії була сформована з американських колоністів сухопутно-морська військова експедиція в басейн річки Міссісіпі, було розпочато похід на Захід, щоб завоювати Луїзіану і приєднати її до Франції. За сприяння Е. Жене в Америці утворилася низка демократичних клубів. Народні маси вітали Е. Жене. До нього вельми позитивно ставився і статс- секретар США Томас Джефферсон.
Уряду США, поінформованому про дії Е. Жене, що різко порушували загальноприйняті міжнародні норми, доводилося вирішувати питання про своє ставлення до війни між Францією й Англією та до посла, що діяв такими незвичайними методами. Т. Джефферсон і один з найбільш впливових членів Конгресу, Медісон, наполягали на виконанні обов'язків союзного договору з Францією. Обидва стояли за віїіну. Проте вони залишились у меншості. Перемогла точка зору консервативних федералістів, що представляли інтереси торговельно-промислової буржуазії північно-східних штатів – Д. Джея, А. Гамільтона та інших. 22 квітня 1793 р. Д. Вашингтоном було підписано декларацію про нейтралітет. Хоча слово "нейтралітет" у ній і не містилося, але в ній мовилося про "дружнє і неупереджеяе" ставлення до воюючих держав. Всі громадяни США попереджалися проти прояву ворожості відносно воюючих сторін. Контрабандна торгівля з ними заборонялася. Питання про визнання Е. Жене ж французького посла було вирішене в позитивному сенсі, але Д. Вашингтон прийняв його в кімнаті, прикрашеній портретами Людовіка XVI і Марії Антуанети.
У липні французький фрегат "Амбюскад" захопив в американських водах британський корабель "Маленька Сара". Е. Жене перейменував корабель у "Маленького демократа" і, не зважаючи на попередження статс-секретаря Т. Джефферсона, наказав каштанові таємно вийти в море для участі у воєнних діж проти англійців. 23 серпня уряд США відкликав Е. Жене. Тоді останній адресував обурений і образливий лист президентові. Одночасно він звернувся з апеляцією до народу, опублікувавши вміст свого листа в газетах.
У лютому 1794 р. Е. Жене був відкликаний якобинцами і відданий під суд. Він вважав за краще залишитися в США як приватна особа. Зі свого боку, французький уряд зажадав відкликання американського посла в Парижі, який симпатизував королеві та знаті. Ця вимога була задовільнена. 1794 р. США опублікували формальну декларацію про нейтралітет, і союзний договір 1778 р. з Францією втратив силу.
Таким чином, буржуазія, що перемогла у Франції в роки революції, вимагала підпорядкувати її класовим інтересам все управління зовнішньою політикою. Вона проголосила лозунги рівності народів, їх свободи і братерства. Вона демонстративно відкинула політику завоювань і таємних договорів. Але проголошена таким чином нова зовнішня політика не отримала широкого здійснення і залишилася в межах словесних декларацій, якщо не рахувати окремих спроб найбільш широкого її практичного застосування в період якобинської диктатури [тобто до перевороту 9 термідора (27 липня) 1794 р.]
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури“ на сторінці 2. Приємного читання.
