Громадянська війна в США і позиція Росії

Міжнародні відносини та світова політика

У цій складній обстановці федеральний уряд надав дієву допомогу Росії, відмовившись приєднатися до демаршу європейських держав. Не зважаючи на доброзичливу позицію уряду США, Росія опинилася в дуже скрутному становищі. У липні 1863 р. в Петербурзі було ухвалено рішення про відсилання двох російських військових ескадр до США. План відправлення ескадр за океан був затверджений Олександром II, і в липні 1863 р. керівник морським міністерством вручив контр-адміралові Лєсовському таємну інструкцію. Відправлення ескадр у Атлантичний і Тихий океани була здійснена на основі сміливо задуманого плану наступальних операцій у війні, що неминуче очікувалися, з Англією і Францією. Як показав досвід конфедератського крейсера "Алабама", крейсери-капери могли завдати величезної шкоди торгівлі і військовому флоту ворога.

Одна ескадра під командуванням контр-адмірала Лєсовського вийшла з Кронштадта і взяла курс через Атлантичний океан до берегів США. Інша ескадра, якою командував контр-адмірал Попов, відправилася через Тихий океан у Сан-Франциско. 24 вересня 1863 р. перша ескадра у складі 3 фрегатів (флагманський корабель "Олександр Невський", "Пересвіт" і "Ослябя"), корветів "Варяг" і "Вітязь" і кліпера "Алмаз", загальна чисельність екіпажів яких перевищувала 3 тисячі осіб, прибула до Нью-Йорка. Майже одночасно з нею до Сан-Франциско прибула ескадра контр-адмірала Попова у складі 4 корветів ("Богатир", "Калевала", "Ринда", "Новік") і 2 кліперів ("Абрек" і "Гайдамак"). Загальна чисельність екіпажів цих кораблів становила 1200 осіб. Підготовка і здійснення візиту проводилися з дотриманням усіх вимог таємності.

Головним завданням відправлення ескадр було створити загрозу на шляхах англійської світової торгівлі, щоб вплинути цим на позицію Англії в польському питанні. У доповідній записці керівника морським міністерством Краббе на ім'я Олександра II вже намічався план обрати певні американські порти для зустрічі ескадр. При цьому Краббе нагадував про те, що каперський флот Союзу є величезною силою. Прибуття російських бойових кораблів у США виявилося вельми своєчасним, бо федеральний уряд побоювався втручання Англії і Франції в громадянську війну. Російських моряків зустріли в США винятково тепло і захоплено.

Перші тижні перебування росіян за океаном були повністю заповнені численними балами, пишними церемоніями і торжествами. У американській столиці на честь російських морських офіцерів відбувся прийом у Білому домі. Всі ці маніфестації цілком відповідали інтересам вашингтонського уряду. Оголошуючи святкування з нагоди прийому росіян загальними і щирими, державний секретар Сьюард писав американському послові в Росії К. Клею: "Президент щиро хотів, щоб їх прийом... міг відобразити щирість і дружбу, які нація відчувала до Росії... і я щасливий сказати, що це бажання було реалізоване". Візит російського флоту жваво обговорювався американською пресою.

Російські моряки не залишалися в боргу перед американцями. На кораблях обох ескадр перебували представники найрізноманітніших верств населення. Гостями російських моряків були механіки, заводчики, ливарники, які відкривали росіянам свої досягнення, свої фірми і заводи. Американські діячі медицини встановили дружній контакт з корабельними лікарями.

Американський дипломат і державний діяч, посланник у Росії з 1869 по 1872 pp., Ендрю Кертін і військовий міністр Росії Дмитро Мілютін стверджували у своїх спогадах, що існував таємний наказ Лєсовському про передання російської ескадри в розпорядження президента А. Лінкольна в разі вступу у війну Англії (інших вказівок на існування цього наказу не виявлено).

На знак особливої прихильності до своїх гостей американські власті ор- ганізовали поїздку групи російських моряків у діючу Потомакську армію. Російські офіцери на чолі з капітаном першого рангу Іваном Бутаковим були сердечно прийняті військами мешканців Півночі. Потім офіцерів ескадри дружньо прийняв генерал Джордж Мід, головнокомандувач цієї ж армії.

Спілкування російських моряків з американцями виходило за межі офіційних прийомів і церемоній. Офіцери обох ескадр за час восьмимісячного перебування за океаном обзавелися багатьма знайомими, зустрічали гостинний прийом у будинках мешканців Півночі. Серед учасників експедиції був молодий мічман російського флоту і майбутній композитор Микола Римський-Корсаков, який дав під час стоянки кліпера "Алмаз" у порту Бостона концерт у міському театрі.

Російські моряки заслужили подяку американців і за порятунок їх жител і майна. 23 жовтня 1863 р. в Сан-Франциско виникла велика пожежа. Контр- адмірал Попов віддав наказ команді корвета "Богатир" відправитися на берег і допомогти мешканцям справитися з вогнем. На знак подяки міська рада Сан-Франциско 26 жовтня 1863 р. прийняла спеціальну резолюцію, в якій відзначила велику допомогу росіян мешканцям міста. Добру пам'ять про себе у мешканців ще одного міста залишила й команда корвета "Варяг", що брала участь у гасінні пожежі 2 лютого 1864 року.

Завершальним акордом гостинності, яку надали американці російським морякам, стали святкування, організовані в їх честь у Бостоні 19 червня 1864 року. На прощальному обіді мер Бостона сказав: "Російська ескадра не привезла нам ні зброї, ні бойових снарядів для придушення повстання, але вона принесла з собою більше за це – відчуття міжнародного братства, своє моральне сприяння". "Росія, – говорив інший оратор, – показала себе відносно нас мудрим, постійним і надійним другом".

Російські ескадри пробули в США близько дев'яти місяців. За це час відбувся корінний перелом у ході війни, зміцнилися позиції федерального уряду, покращилося зовнішньополітичне становище Союзу, чому значною мірою сприяло перебування в США російських військових ескадр.

Існував наказ контр-адмірала Попова кораблям, що знаходилися в його підпорядкуванні, відкрити вогонь у разі ворожих дій збройних сил Конфедерації проти російських кораблів. Цей факт викликав у Європі сильну стурбованість, і князеві О. М. Горчакову довелося виступити з заявою: "Росія зберігає строгий нейтралітет. Я вимушений утриматися від схвалення пропозиції адмірала Попова". Отриманий Поповим наказ ескадрі залишити американські води можна було вважати свідченням невпевненості Санкт-Петербурга в тому, що адмірал проявлятиме стриманість.

Ця подія на якийсь час прикувала до себе увагу не тільки США, але і всієї Європи. Одні вітали прибуття російських ескадр, інші висловлювали побоювання, а в третіх, головним чином у реакційних колах Англії і Франції, воно викликало роздратування і ненависть. При цьому поширилися вельми суперечливі версії і тлумачення, висувалися різні припущення й домисли про цілі прибуття ескадр. Тим паче, що в цей же час були зосереджені в Нью-Йоркському порту також англійські та французькі військові кораблі. Ще більше говорили про спільну боротьбу США і Росії проти Англії і Франції, а деякі стверджували про наявність таємного союзу між Вашингтоном і Петербургом.

Проте безперечним було одне: візит російських ескадр сприяв вирішенню труднощів, що виникли у взаєминах Росії із західними державами. Вивівши свої кораблі до вразливих шляхів європейських морських держав, Росія отримала важливий додатковий засіб тиску на Англію і Францію. Це давало тим більший дипломатичний ефект, що обидві російські ескадри базувалися в дружній державі.

Візит російських військових ескадр у США перетворився на переконливе свідчення дружнього ставлення Росії до Союзу в період кризи, яку він переживав. Візит ескадр сприяв зміцненню міжнародних позицій федерального уряду, що створило додаткові перепони на шляху реалізації інтервенціоністських планів Англії і Франції.

Хоча візит російських ескадр до Америки не мав прямого відношення до громадянської війни в США, він зіграв важливу роль у зміцненні міжнародного становища Півночі. Державний секретар США Сьюард заявляв, що хоча "російський флот прийшов через його власні причини, перевага від його присутності була в тому, щоб переконати Англію і Францію, що він з'явився, щоб захистити Сполучені Штати від втручання". Уряд США продемонстрував свою далекоглядність при визначенні і реалізаціях зовнішньополітичного курсу відносно Росії. Федеральний уряд розумів, що позиція Росії визначається не кон'юнктурними міркуваннями, а державними інтересами, які спонукали Петербург шукати зближення з Вашингтоном на довготривалій, взаємовигідній основі.

1866 р. відбувся у відповідь дружній візит американської воєнно-морської ескадри під командуванням заступника військово-морського міністра Густавуса Фокса.

Зовнішня політика США др. пол. ХЇХ ст. – поч. XX ст. Політика США у Латинській Америці др. пол. XIX – поч. XX ст.

У перші 15-20 років після громадянської війни всі дії уряду США були поглинуті освоєнням західних земель і бурхливим господарським будівництвом. Але вже тоді почалися заяви про те, що США покликані оволодіти всім американським континентом і встановити контроль над усім світом. Лише військова слабкість і економічна залежність від Європи, що залишалася, обмежували їх загарбницькі помисли і заважали США розвернути таку ж колоніальну експансію на материках, яку проводили Англія, Франції і Німеччина в 70-х – 90-х pp. XIX ст. Тому основну увагу в ці роки США приділяли Латинській Америці і басейну Тихого океану.

У боротьбі за зміцнення свого впливу в Латинській Америці США поруч із "доктриною Монро" використовували ідеї панамериканізму про те, що географічне розташування нібито зумовлює економічну і політичну спільність інтересів усіх країн Америки. Панамериканізм служив ідеологічним обгрунтуванням домагань США на економічну і політичну гегемонію над усім американським континентом. Основним суперником США в Латинській Америці була Англія, яка вже давно хазяйнувала в багатьох латиноамериканських країнах.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Міжнародні відносини та світова політика» автора Сарнацький О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Громадянська війна в США і позиція Росії“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Тема 1. Міжнародні відносини та світова політика пер. пол. XVII ст. – пер. пол. XVIII ст.

  • Міжнародні відносини під час Тридцятирічної війни. Вестфальський мир.

  • Європейська рівновага (сер. XVII – сер. XV III ст.)

  • Тема 2. Міжнародні відносини та світова політика др. пол. XVIII ст.

  • Зовнішня політика Росії др. пол. XVIII ст. "Польське" питання

  • "Польське" питання

  • Другий поділ Польщі

  • Міжнародні відносини під час боротьби північноамериканських колоній Англії за незалежність

  • Укладення союзного і торгового договорів між Францією та США

  • Позиція Росії в період боротьби США за незалежність

  • Тема 3. Міжнародні відносини та світова політика під час Великої французької революції та наполеонівських воєн (1789-1814 pp.).

  • Міжнародні відносний в Європі в 1789-1792 pp.

  • Рейхенбахські угоди від 27 липня 1790 р.

  • Невдала втеча короля та утворення контрреволюційної коаліції

  • Спроби створення альтернативної антифранцузької коаліції

  • Роль Англії у розширенні контрреволюційної коаліції

  • Зовнішня політика Франції в період якобинської диктатури

  • Міжнародні відносини у світі за часів термідоріанської реакції та Директорії у Франції (1794-1799 pp.)

  • Англо-російсько-австрійський союз 1795 р.

  • "Дипломатія" французьких генералів

  • Міжнародні відносини та світова політика під час наполеонівських воєн (1799-1814 pp.)

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Росії

  • Позиція Н. Бонапарта щодо Англії Ам'єнський мнр (27 березня 1802 г.)

  • Перелом у стосунках Н. Бонапарта та Олександра І

  • Підготовка до війни з Пруссією. Розгром Пруссії

  • Тема 4. Міжнародні відносини в 1812-1815 pp. Крах імперії Н. Бонапарта. Віденська система міжнародних відносин: "концерт європейських держав".

  • Поразка Н. Бонапарта в Росії. Шоста коаліція

  • Шомонський трактат. Паризький мир і реставрація Бурбонів

  • Віденський конгрес і розкладка сил на ньому (1814-1815 pp.). "Сто днів Наполеона". Сьома антифранцузька коаліція. Крах Н. Бонапарта

  • Принцип легітимізму

  • Таємна угода Австрії, Франції та Англії проти Росії та Пруссії

  • "Сто днів Наполеона" (20 березня – 28 червня 1815 р.). Сьома антифранцузька коаліція

  • Рішення Віденського конгресу та їх наслідки для міжнародних відносин та світової політики в першій половині XIX ст.

  • Тема 5. Міжнародні відносини в 1815 – поч. 30-х pp. XIX століття.

  • Внутрішні протиріччя у Священному союзі

  • Конгреси в Троппау (1820 р.) і Лайбаху (1821 р.)

  • Веронський конгрес

  • Політика Англії щодо південноамериканських держав

  • “Східне” питання у 20-х pp. XIX ст. і міжнародні відносини з ним пов'язань Андріанопольський договір 1829 р.

  • Зближення Миколи I з Англією та Францією і подальший розвал Священного союзу

  • Російсько-турецька война. Адріанопольський мир 1829 р.

  • Ставлення провідних держав світу до змін у Європі кін. 20-х – поч. 30 pp. XIX ст.

  • Позиція великих держав у питанні про Польське повстання 1830- 1831 pp.

  • Спроба дипломатичного втручання Англії та Франції в польське питання

  • Тема 6. Міжнародні відносини 30-х – 40-х pp. XIX ст.

  • Ункіар-Іскелеський договір (8 липня 1833 р.)

  • З'їзд монархів у Мюнхен греці (1833 р.)

  • Позиція Франції відносно східного питання

  • Лондонська конвенція 1841 р. щодо режиму чорноморських проток

  • Ставлення провідних країн світу до національно-об'єднавчих процесів у Європі в 30-х – 40-х pp. XIX ст. і революційних подій 1848- 1849 pp. “Німецьке” питання і пункти 1850 р.

  • Національно-об'єднавчі процеси в Німеччині й міжнародні відносини

  • Микола І і подальші події в Європі 1848-1849 pp.

  • Втручання держав у австро-прусський конфлікт і поновлення Німецького союзу

  • "Оломоуцьке приниження" Пруссії

  • "Східне'' питання в 1848-1849 pp. Вплив революційних подій 1848-1849 pp. на світову політику

  • Вплив на світову політику революційних подій 1848-1849 pp.

  • Тема 7. Колоніальна політика європейських країн кін. ΧVIII – пер. пол. XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході пер. пол. XIX ст. Англо-французькі протиріччя в Ірані поч. XIX ст. Стосунки Росії та Ірану.

  • Місія Жобера. Фінкенштейнський договір 1807 р.

  • Англо-французька дипломатична боротьба в Ірані в 1807-1811 pp. Місії Гардана і Джонса.

  • Початок російсько-іранської війни 1804-1813 pp. Гулістанський мир 1813 р.

  • Міжнародні відносини навколо ханств Середньої Азії

  • Міжнародні відносини навколо Афганістану

  • Англо-афганська війна 1832-1842 pp. і міжнародні відносини

  • Політика країн Заходу щодо Китаю. Нанкінський договір і початок загарбання Китаю. Політика Росії відносно Китаю

  • Причини і розв'язування першої опіумної війни 1838-1842 pp.

  • Нанкінський договір 1842 р.

  • Наслідки договорів Китаю з країнами Заходу

  • Російсько-китайські відносини на поч. XIX ст.

  • Кульджинський торговий договір 1851 р. між Росією і Китаєм

  • Тема 8. Міжнародні відносини 50-х- 60-х pp. XIX ст.

  • Переговори Миколи І з Англією щодо питання про розподіл Туреччини

  • Російсько-французькі чвари в Туреччині

  • Місія Меншикова в Туреччині

  • Контрманеври англійського посла в Костянтинополі

  • Позиція Пруссії в російсько-турецькому конфлікті

  • Оголошення Туреччиною війни Росії

  • Місія О. Ф. Орлова у Відні

  • "Чотири пункти" Наполеона III (18 липня 1854 р.)

  • Позиція Швеції

  • Таємні переговори Наполеона III з Олександром II про мир

  • Австрійський ультиматум Росії

  • Позиція Англії на конгресі

  • Міжнародні події навколо "польського" і "німецького" питань у 60-х pp. XIX ст. Утворення Австро-Угорщини

  • Відмова Англії від втручання у польські справи

  • Позиція Росії з питання об'єднання Німеччини

  • Створення Північнонімецького союзу

  • Міжнародні відносини під час об'єднання Італії.

  • Зближення Наполеона III з Олександром II

  • Угода між Францією і К. ді Кавуром у Пломб'срі (20 липня 1858 г.)

  • Війна Франції та Італії з Австрією (1859 р.)

  • Тема 9. Міжнародні відносини під час колоніальної політики країн Заходу і Росії в Азії та Америці у др. пол. XIX ст.

  • Політика західних держав і Росії щодо Японії, Кореї, Китаю

  • Політика Англії щодо Японії

  • Політика держав Заходу щодо Китаю в середині та другій половиш XIX ст.

  • Політика Росії щодо Китаю другої половини XIX ст.

  • Міжнародні відносини на Середньому Сході. Політика Роси щодо Середньої Азії

  • Завоювання Росії в Середній Азії

  • Англо-російська боротьба на Середньому Сході в 50-х – 70-х pp. XIX ст.

  • Тема 10. Міжнародні відносин 70-х pp. XIX ст. в Європі.

  • Позиція Австро-Угорщини

  • Франкфуртський мирний договір

  • Союз трьох імператорів 1873 р. Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Угода трьох імператорів

  • Франко-німецька військова тривога 1874-1875 pp.

  • Місія Радовиця і військова тривога 1875 р.

  • Балканське питання др. пол. 70-х pp. XIX ст. Сан-Стефанський мирний договір після війни 1877-1878 pp. і Берлінський конгрес

  • Тема 11. Міжнародні відносини та зовнішня політика США напр. XVIII – поч. XX ст.

  • "Друга" війна США за незалежність

  • Придбання США Великої Луїзіани у Франції

  • Початок експансіонізму США (кін. XVIII – поя. XIX ст.). Загарбницька політика США в Америці. "Доктрина Монро".

  • Розширення території США за рахунок захоплення земель у Мексики. Захоплення Флориди

  • Позиція США у південноамериканському питанні та "доктрина Монро"

  • Експансія США у 30-х pp. XIX ст.

  • Експансія США у 40-х pp. XIX ст.

  • Американо-мексиканська війна (1846-1848 pp.) і захоплення Каліфорнії США

  • Політика США в тихоокеанському регіоні пер. пол. XIX ст.

  • Ставлення провідних країн світу до громадянської війни в США

  • Інтервенція Англії, Франції та Іспанії в Мексиці

  • Громадянська війна в США і позиція Росії
  • Іспано-американська війна 1898 р.

  • Політика США в Тихоокеанському басейні сер. XIX – поч. XX ст.

  • Доктрина Хея ("відкритих дверей" у Китай)

  • Тема 12. Міжнародні відносини під час утворення Троїстого союзу

  • Костянтинопольський договір Росії з Туреччиною

  • Поновлення союзу "Трьох імператорів" (1881 р.)

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Підписання у Відні Троїстого Союзу (1882 р.).

  • Загострення протиріч між Францією та Італією. Укладення Троїстого союзу

  • Тема 13. Протиріччя Франції, Росії та Англії з Німеччиною. Створення франко-російського союзу

  • Крах Союзу трьох імператорів

  • Військова тривога в січні 1887 р.

  • "Договір перестраховки" 1887 р. і погіршення російсько-німецьких стосунків

  • Середземноморська Антанта

  • Лорд Солсбері та англійська політика "блискучої ізоляції"

  • Франко-російський союз (1891-1893 pp.). Гаазька конференція 1899 р.

  • Гаазька конференція

  • Новий курс німецької політики. "Пангерманізм". Англо-німецькнй морський та колоніальний антоганізми

  • Переговори про англо-німецький союз

  • Німецький військово-морський закон 1898 р.

  • Тема 14. Завершення боротьби за колоніальний поділ світу між провідними державами (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Закабалення Туреччини

  • Захоплення Англією Єгипту (1882 р.)

  • Росія і Близький Схід на початку 80-х pp. XIX ст.

  • Захоплення Францією Індокитаю. Початок загарбницької політики Японії у Східній Азії в 70-х – 80-х pp. XIX ст.

  • Міжнародні відносини під час колоніальних захоплень західних держав у Африці. Наслідки англо-бурської війни

  • Фашодський інцидент

  • Міжнародні наслідки південноафриканської кризи

  • Тема 15. Міжнародні відносини на Далекому Сході (кін. XIX – поч. XX ст.)

  • Союз Росії з Китаєм 1896 р.

  • Суперництво між провідними країнами світу на Далекому Сході

  • Подальше загострення далекосхідного питання. Англо- японський договір 1902 р.

  • Ставлення західноєвропейських країн та США до російсько- японської війни 1904-1905 pp. Портсмутський мир

  • Тема 16. Міжнародні відносини під час утворення Антанти

  • Англо-французька "сердечна" згода 1904 р.

  • Подальша військова співпраця Англії та Франції

  • Спроби Німеччини укласти російсько-німецький союз у 1904 р.

  • Марокканська криза 1905-1906 pp. Алхесираська конференція

  • Англо-російська угода 1907 р. та утворення Троїстої згоди

  • Тема 17. Міжнародні відносний напередодні та під час Першої світової війни (1914-1918 pp.)

  • Боснійська криза 1908-1909 pp.

  • Революція в Туреччині та міжнародні відносини

  • Потсдамська зустріч

  • Франко-німецький конфлікт у Марокко (Агадир)

  • Італо-турецька війна

  • Місія Р. Холдена

  • Подальше посилення англо-французької Антанти

  • Друга Балканська війна

  • Балканське питання в кін. 1913 – на поч. 1914 pp.

  • Міжнародні відносний на Далекому Сході (поч. XX ст. -1914 р.)

  • Міжнародні відносини на початку Першої світової війни. Світова політика під час війни. "21 вимога до Китаю"

  • США на початку Першої світової війни

  • Вступ у війну Туреччини

  • Угода Англії та Франції про розподіл Туреччини