Антигістамінні лікарські засоби

Фармакологія

Антигістамінні засоби повністю або частково блокують біологічну дію гістаміну.

Історично склалося так, що під терміном “антигістамінні препарати" розуміють засоби, що блокують Η1-гістамшові рецептори, тобто Η1-гістаміноблокатори. Однак цей термін дещо застарілий, оскільки не відображає особливостей фармакодинамі- ки більшості нових Η,-гістаміноблокаторів, які здатні також додатково впливати на процеси алергічного запалення. Крім того, створені нові класи протиалергічних препаратів, що є антагоністами не тільки гістаміну, але й інших медіаторів алергії (серотоніну, брадикініну, лейкотрієнів) – стабілізатори тучних клітин, антагоністи лейкотрієновиих рецепторів, інгібітори 5-ліпоксигенази, антихемотаксичні агенти.

Антигістамінні лікарські засоби, що блокують Η,-гістамінорецептори, усувають або зменшують такі ефекти гістаміну, як викликані ним гіпотензія (частково), спазм гладеньких м'язів (бронхів, кишечнику), підвищення тонусу міометрію; збільшення проникності стінки капілярів з розвитком набряку, гіперемію, свербіння і таким чином попереджають розвиток і полегшують перебіг алергічних реакцій. Ці засоби не впливають на стимуляцію гістаміном секреції залоз шлунка.

Майже через 20 років після синтезу гістаміну, в 1937 році, швейцарсько-італійський фармаколог Д. Бове синтезував першу антигістамінну речовину тимоксидіе- тиламін, а потім і ряд інших сполук з групи ароматичних амінів, встановив їх гальмуючу дію на викликане гістаміном скорочення гладенької мускулатури. У 1957 році за ці досягнення він був нагороджений Нобелівською премією. Однак перший Η,-гістаміноблокатор фенбензамін було застосовано в клініці тільки у 1940 р. Надалі інтенсивні наукові дослідження ознаменувалися створенням нових Η,- гістаміноблокаторів, які стали називати “антигістамінними препаратами”, оскільки вони ефективно інгібували реакції органів і тканин на гістамін. У 1966 р. доведена неоднорідність рецепторів в організмі до гістаміну, а потім сформульовано положення про рецептори гістаміну 1-го і 2-го типів (Н1- і Н2-рецептори), які розрізняються за будовою, локалізацією і фізіологічними ефектами, що виникають при їх активації і блокаді. Було встановлено, що існуючі в той час антигістамінні препарати (супрас- тин, димедрол та ін.), поряд з антагонізмом до Η,-рецепторів, блокують інші рецептори (м-холіно-, α-адренорецептори та ін.), проникають через гематоенцефалічний бар'єр, внаслідок чого мають різноманітні додаткові фармакодинамічні ефекти, більшість з яких при лікуванні алергічних реакцій розглядаються як небажані (седативно-гіпнотичний, депресивний, обстипація та ін.). Тому термін “антигістамінні” не повністю відображав спектр фармакологічних властивостей цих препаратів, і вони отримали назву Η1-гістаміноблокаторів І покоління (седативних), або класичних. В результаті починається активний період синтезу і клінічного тестування нових поколінь гістаміноблокаторів, які були б позбавлені цих небажаних ефектів. Першим препаратом II покоління був терфенадин (1977 р.). Відмінності гістаміноблокаторів II покоління полягають у високій селективній блокаді Н,-рецепторів, у неможливості проходження через гематоенцефалічний бар'єр (відсутність седативно-гіпнотичного ефекту) та ін. Надалі були створені препарати IIIпокоління, які є активними метаболітами Н,-антагоністів II покоління, що дозволило позбавитися характерної для препаратів II покоління кардіотоксичної дії. У другій половині 1990-х рр. в клінічну практику був впроваджений перший такий препарат – фексофенадин (активний метаболіт терфенадину). Препарати останніх поколінь здатні не тільки блокувати Н,- рецептори, але й надавати додаткову дію на процеси алергічного запалення.

Більшість Н1-гістаміиоблокаторів належать до розчинних у жирах амінів, які мають схожу хімічну структуру, де ядро представлене ароматичною і/або гетероциклічною групою і зв'язане за допомогою молекули азоту, кисню або вуглецю (X) з аміногрупою.

Так, у димедролу місце фрагмента X займає кисень, у супрастину – азот, у ди- празину – азот як частина фенотіазинового ядра тощо. Залежно від Х-зв'язку вони підрозділяються на декілька груп (похідні етаноламіну, етилендіаміну, фенотіазину, хінуклідину, тетрагідрокарболіну, алкіламіну, піперазину, піперидину).

Ядро визначає вираженість антигістамінної активності, а особливості загальної хімічної структури – деякі властивості препаратів. Для більшості похідних етанола- міну характерні виражені м-холінолітичний і седативний ефекти. Більшість похідних піперазину проявляють слабкий седативний ефект. Холінолітичні властивості фенотіазинів аналогічні похідним етаноламіну. Препарати фенотіазинового ряду також застосовують як протиблювотні засоби. Похідні піперазину і алкіламіну відрізняються високою селективністю до Н1-рецепторів при відсутності або слабкій вираженості холінолітичних ефектів.

Класифікація. У зв'язку з фармакодинамічними і фармакокінетичними відмінностями різних поколінь, сучасні Η,-гістаміноблокатори класифікують за часом їх створення та хімічною структурою:

Препарати І покоління – похідні:

• 1) етаноламіну – дифенгідраміну гідрохлорид (димедрол), клемастин (тавегіл), доксиламін та ін.;

• 2) етилендіаміну – хлоропірамін (супрастин) та ін.;

• 3) фенотіазину – прометазину гідрохлорид (дипразин, піполфен);

• 4) алкіламіну – фенірамін;

• 5) хінуклідину – хіфенадин (фенкарол);

• 6) тетрагідрокардоліну – мебгідролін (діазолін);

• 7) піперидину – ципрогептадин (перитол).

Препарати II покоління – похідні:

• 1) азатидину – лоратадин (кларитин, ринорал);

• 2) піперазину – цетиризин (зиртек, цетрин);

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія» автора Чекман І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антигістамінні лікарські засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Вступ

  • Історія лікознавства і фармакології

  • Загальна фармакологія

  • Чинники, що зумовлені організмом

  • Вплив зовнішнього середовища на взаємодію організму і лікарських засобів

  • Фармакокінетика

  • Шляхи введення лікарських речовин в організм

  • Вивільнення ліків з лікарської форми

  • Зв'язування лікарських засобів з білками крові і тканин організму

  • Біотрансформація (метаболізм) лікарських засобів

  • Немікросомне окислення

  • Фармакодинаміка

  • Побічна дія ліків

  • Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарського засобу

  • Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми

  • Несумісність лікарських засобів

  • Спеціальна фармакологія

  • Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів

  • Заміщені аміди ацетаніліду

  • Адсорбуючі лікарські засоби

  • Обволікаючі лікарські засоби

  • Подразнювальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на вегетативну нервову систему

  • Холіноміметичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Лікарські засоби, що стимулюють м-холінорецептори (м-холіноміметики)

  • Холіноблокуючі засоби

  • Засоби, що блокують н-холінорецептори (н-холіноблокатори, н-холінолітики)

  • Засоби, що впливають на адренергічні синапси

  • Лікарські засоби, що стимулюють адренергічні синапси

  • Адреноміметичні засоби непрямої дії

  • Дофамінергічні лікарські засоби

  • Гістамінергічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему

  • Лікарські засоби для інгаляційного наркозу

  • Лікарські засоби для неінгаляційного наркозу

  • Різні засоби, які використовують при загальній анестезії

  • Снодійні лікарські засоби

  • Похідні бензодіазепіну

  • Барбітурати

  • Снодійні різної хімічної структури

  • Спирт етиловий

  • Анальгезуючі лікарські засоби

  • Наркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Ненаркотичні анальгетичні лікарські засоби

  • Психотропні препарати

  • Похідні тіоксантену

  • Транквілізатори (анксіолітики)

  • Агоністи бензодіазепінових рецепторів – похідні бензодіазепіну

  • Седативні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи

  • Ноотропні лікарські засоби

  • Адаптогени

  • Антидепресанти

  • Протисудомні лікарські засоби

  • Протипаркінсонічні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію серцево-судинної системи

  • Серцеві глікозиди (кардіостероїди)

  • Інші препарати, які призначають при серцевій недостатності

  • Антиангінальні лікарські засоби (засоби, що призначають для лікування ішемічної хвороби серця)

  • Лікарські засоби, які знижують потребу міокарда в кисні. β-Адреноблокатори

  • Лікарські засоби, які підвищують стійкість міокарда до гіпоксії (кардіопротектори)

  • Засоби, які призначають хворим на інфаркт міокарда

  • Протиаритмічні лікарські засоби

  • Мембраностабілізатори

  • β-Адреноблокатори

  • Інші протиаритмічні лікарські засоби

  • Гіполіпідемічні лікарські засоби

  • Фібрати

  • Антигіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що впливають на водно-сольовий обмін

  • Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту

  • Блокатори рецепторів ангіотензину-ІІ

  • Антагоністи кальцію

  • Стимулятори центральних о2-адренорецепторів

  • Стимулятори імідазолінових рецепторів

  • Комбіновані антигіпертензивні лікарські засоби

  • Гіпертензивні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що регулюють кровообіг головного мозку

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію органів дихання

  • Протикашльові лікарські засоби

  • Відхаркувальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які застосовують у випадках бронхіальної обструкції

  • Протиалергічні, десенсибілізуючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби, що застосовуються при набряку легень

  • Розділ 6. Лікарські засоби, які впливають на функцію нирок

  • Засоби, які діють на рівні клітин ниркових канальців

  • Петльові діуретики

  • Калійзберігаючі діуретичні засоби

  • Інгібітори карбоангідрази

  • Осмотичні діуретини

  • Кислотоутворюючі діуретики

  • Принципи комбінованого застосування сечогінних фармакологічних засобів

  • Урикозуричні препарати

  • Лікарські засоби, які впливають на міометрій

  • Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію

  • Розділ 8. Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травної системи

  • Лікарські засоби, які впливають на секрецію залоз шлунка

  • Лікарські засоби, що знижують секрецію залоз шлунка

  • Антацидні лікарські засоби

  • Гастропротектори

  • Лікарські засоби, що впливають на моторику шлунка

  • Антидіарейні лікарські засоби

  • Блювотні і протиблювотні лікарські засоби

  • Жовчогінні, гепатопротекторні, холелітолітичні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози

  • Лікарські засоби, що впливають на систему крові

  • Лікарські засоби, що впливають на згортання крові

  • Лікарські засоби, що знижують згортання крові (антикоагулянти)

  • Лікарські засоби, що впливають на фібриноліз

  • Плазмозамінні рідини

  • Препарати, що містять компоненти крові людини

  • Глюкоза

  • Вітамінні препарати

  • Препарати жиророзчинних вітамінів

  • Препарати водорозчинних вітамінів

  • Рибофлавін

  • Кальцію пантотенат

  • Ціанокобаламін

  • Полівітамінні препарати

  • Ферментні препарати

  • Коферментні препарати

  • Раздел 14. Стреспротекторні препарати

  • Гормональні препарати, їх синтетичні замінники та антагоністи

  • Гормональні препарати гіпоталамуса й гіпофіза

  • Гормональні препарати задньої частки гіпофіза

  • Гормональні препарати щитоподібної залози.

  • Гормональні препарати прищитоподібних залоз

  • Синтетичні протидіабетичні препарати

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори

  • Мінералокортикоїди

  • Гормональні препарати статевих гормонів та їх антагоністи

  • Гормональні препарати чоловічих статевих залоз та їх антагоністи

  • Протизапальні лікарські засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функцію імунної системи

  • Імуномодулюючі лікарські засоби

  • Лікарські засоби імуносупресивної дії

  • Лікарські засоби імуностимулюючої дії

  • Протиалергічні лікарські засоби

  • Гістамін, антигістамінні лікарські засоби

  • Антигістамінні лікарські засоби
  • Функціональні антагоністи алергії

  • Медикаментозна алергія

  • Кислоти і луги

  • Препарати лужних на лужноземельних металів

  • Препарати натрію

  • Препарати магнію

  • Препарати кальцію

  • Препарати фосфору

  • Препарати фтору

  • Протимікробні і протипаразитарні лікарські засоби

  • Окисники

  • Сполуки важких металів

  • Група фенолу

  • Група спиртів

  • Антибіотики для зовнішнього застосування

  • Антипротозойні засоби

  • Лікарські засоби для лікування амебіазу

  • Лікарські засоби для лікування трихомонозу

  • Лікарські засоби для лікування балантидіазу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби. Антибіотики

  • Принципи раціональної антибіотикотерапії

  • Препарати групи пеніциліну

  • Напівсинтетичні пеніциліни

  • Карбоксипеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми (тієнаміцини)

  • Макроліди і азаліди

  • Кетоліди, стрептограміни

  • Тетрацикліни

  • Хлорамфеніколи (феніколи)

  • Аміноглікозиди

  • Глікопептидні антибіотики

  • Поліпептидні антибіотики

  • Рифаміцини

  • Сульфаніламіди

  • Протигрибкові лікарські засоби

  • Засоби для лікування епідермомікозів

  • Препарати для лікування кандидомікозів

  • Противірусні лікарські засоби

  • Протигерпетичні і протицитомегаловірусні препарати

  • Засоби, які впливають на вірус імунодифіциту людини

  • Засоби, які впливають на риновіруси та пікорнавіруси (РНК-віруси)

  • Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури

  • Похідні фторхінолону

  • Оксазолідинони

  • Похідні нафтиридину

  • Протисифілітичні лікарські засоби

  • Протитуберкульозні лікарські засоби

  • Протилепрозні лікарські засоби

  • Антигельмінтні лікарські засоби

  • Протипухлинні (протибластомні) лікарські засоби)

  • Синтетичні лікарські засоби

  • Похідні етиленіміну

  • Антиметаболіти

  • Природні засоби

  • Гормональні препарати та їх антагоністи

  • Основні принципи фармакотерапії при гострих отруєннях лікарськими засобами та отрутами

  • Основні механізми детоксикації при гострих отруєннях

  • Фармакологічна регуляція активності ферментів детоксикації

  • Симптоматичні засоби, які застосовують у випадках гострих інтоксикацій

  • Антиоксидантні засоби

  • Загальна рецептура

  • Правила виписування рецептів

  • Аптека

  • Тверді лікарські форми (Formae medicamentorum durae)

  • Присипки (Aspersiones)

  • Кахети (Cacheta, -arum)

  • Глосети (Glossettae, -arum)

  • Гранули (Granula, -arum)

  • М'які лікарські форми (Formae medicamentorum molles)

  • Пасти (Pastae, -arum)

  • Рідкі лікарські форми (Formae medicamentorum fluidae)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для зовнішнього застосування

  • Лікарські форми для ін'єкцій (Formae medicamentorum pro injectionibus)

  • Розчини для внутрішнього застосування

  • Настойки (Tincturae, -rarum)

  • Настої, відвари (Infusa, -orum et decocta, -orum)

  • Слизи (Mucilagines, -um)

  • Ароматичні води (Aquae aromaticae, aquarum aromaticarum)

  • Зарубіжні рідкі лікарські форми для внутрішнього застосування

  • Лікарські форми для інгаляції (Formae medicamentorum pro inhalationibus)